Двозначне зростання бізнесу: Дмитро Шимків розповів про результати роботи інвесторів в Україні та нові залучення

Більшість міжнародних компаній, які оперують в Україні, вони сьогодні можуть говорити про двозначне зростання бізнесу.

Про це в інтерв’ю “Прямому” заявив заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків.

– В Україні війна. Дуже часто мене питають: ви кажете, що у вас щось зростає – як це таке може бути? Що за парадокс?

Дуже часто ми бачимо ті події, які відбуваються в Україні, в призмі новин сьогодення. А інвестори, як правило, спостерігають за результатами своєї роботи і своїх бізнес-результатів. І практично більшість міжнародних компаній, які оперують в Україні, вони сьогодні можуть говорити про двозначне зростання бізнесу. І це є факт, який також підтверджується опитуванням міжнародних інституцій та асоціацій, таких як Американська торговельно-промислова палата, Європейська бізнес асоціація. І вони планують далі зростання.

За столом у президента, коли відбувалося засідання Національної інвестиційної ради, були присутні інвестори, які вже інвестували, так і інвестори, які планують інвестувати. І причому спектр досить широкий. Ми мали представників Азії, Близького Сходу, Японії, Америки, Європи, практично всіх ключових гравців на ринку інвестування. Ми мали різні галузі: сільське господарство, енергетику, фінансовий сектор.

– Мережа кав’ярень Starbucks поки що не працюватиме в Україні. Кажуть: через надто дорогу франшизу і українське законодавство. Вважають закони захисту інтелектуальної власності надто слабкими.

Я думаю, що вони більше бояться конкуренції. Тому що українці – відомі кавомани. Вони дуже поціновують якісну каву… А якщо говорити про ще інші бренди або ще інші цікаві історії, наприклад, прийняла рішення про вихід на український ринок і побудову заводу відома компанія Head. Ті, хто грають у великий теніс, знають ці ракетки. Більшість спортивного інвентарю виробляє компанія Head.

– У Словаччині живе, здається, 10 мільйонів живе людей. І Словаччина випускає 10 мільйонів машин.

Це зайняло певний процес переведення заводів. Це також створило певну напругу всередині Німеччини, коли заводи перевозилися безпосередньо до Словаччини або Чехії. Але в Україні сьогодні виробники, які є постачальниками для тих заводів: ми маємо другий завод “Leoni”, ми маємо “Fujikura”, які також постачають обладнання.

– Тут?

В Україні відкриті. В Україні взагалі за останні чотири роки відкрилося більше 150 нових заводів. А це нові робочі місця, це взагалі нові технології. І ми говоримо про заводи. Я не говорю вже про компанії, які були придбані. А під час Національної інвестиційної ради, наприклад, EBRD сказав, що в нього завдання зараз для своїх топ-менеджерів – що протягом наступних шести місяців вони повинні змінити стратегію щодо України, яка сфокусована на збільшення інвестицій і пришвидшення залучення інвестицій в Україні. Це ЄБРР.

Я приведу декілька прикладів. Міжнародна фінансова корпорація – це комерційна частина Світового банку – підписала три нові угоди на більше 40 мільйонів доларів з українськими компаніями. Оголосила Міжнародна фінансова корпорація разом з ЄБРР про випуск бондів, номінованих в гривні. Мануципальних бондів, тобто бондів міст. Це означає, що міста зможуть залучати гроші під гарантії досить високого рівня ААА для розбудови інфраструктури міст. І це було раніше недоступно.

– Тобто це інвестиції в регіони?

В інфраструктуру. Тобто це питання транспорту, інфраструктури міст, тепломережі тощо. Bunge оголосила, що на наступні три роки вони планують 200 мільйонів доларів. Хто такі Bunge? Всі знають “Олейна”. Вони побудували найбільший завод в Європі. Це міжнародна американська компанія, яка проінвестувала, побудувала найбільший завод в Миколаєві.

Хотів би зачитати цитату Holtec – компанії, яка займається побудовою мобільних атомних реакторів. “З нашими інвестиціями Україна буде вільною від Росії по енергетиці”. Інвестор говорить, а не політик. Далі. METRO була першою міжнародною компанією, яка почала працювати в ProZorro. І вони змогли таким чином вперше взагалі в історії долучитися до постачання для нашої армії.

– Це французи?

Німці. Далі. Turkcell розказував про цифровізацію, про мобільні технології, розвиток цього і побудову дата-центрів на території України, суверенність даних України, розвиток мобільних платежів тощо. Тобто представили своє бачення.

Huawei розказав про використання сучасних технологій. До речі, те, що зараз впроваджується в Україні. А DP World – це Азія – найбільший порт в світі, найбільша вільна економічна зона в Дубаях…

– І пообіцяли зробити у нас тут Дубаї?

Вони зараз розглядають декілька інвестиційних проектів в Одесі. Вони бачать конкретні можливості. Вони зараз проводять оцінку, переговори, вони на засіданні говорили, які напрямки їх цікавлять.

– А от ці проблеми щодо законодавства?

Нюанс міжнародних компаній заключається в тому, що вони бачать… проблеми юридичні або законодавчі існують у багатьох країнах світу. Не існує ідеальних країн. Вони дивляться позитивну динаміку, вони дивляться на динаміку, яка відбулася за останні чотири. І за останні чотири роки багато рішень прийнято, які захищають бізнес, дерегуляція, йде зростання, є чіткий вектор уряду і президента на рух в НАТО та європейську спільноту.

Ми бачимо чітке розуміння розвитку економіки, залучення інвестицій і відкритість до міжнародного бізнесу. І ми бачимо результат протягом чотирьох років. І вони бачать, що є тенденція. Бачили стан справ в 2014 році, коли повна невизначеність. І зараз вони бачать стабілізацію, зростання ВВП. Потихеньку, добре. Але вони також розуміють, чи є питання безпекове, і Україна витрачає велику кількість коштів на безпеку. І в той же момент є ряд питань, які раніше були вирішені, такі як відшкодування ПДВ. Всі завжди зустрічалися, на всіх форумах говорили – ніколи не вирішувалося. А сьогодні це вирішено. І всі інвестори це відзначили.

– Рада Євросоюзу схвалила четвертий пакет макрофінансової допомоги для України. Йдеться про мільярд євро. І заявили, що подальші виплати залежатимуть від дотримання Україною демократичних механізмів, верховенства закону та дотримання прав людини.

Будь-який донор або кредитор ставить певні умови. І якщо ми говоримо про ці кошти, вони передбачають період 2,5 роки. Також необхідне ще схвалення Європарламентом цього рішення. І це є продовження системної підтримки України в її реформуванні, особливо державних органів влади.

– А чим Україна відповість? Вона відповість цим законом про антикорупційний суд?

Я думаю, що в наступний пленарний тиждень якраз будуть розглядатися останні 600 правок. 1200, здається, пройшли. Пройдемо 600 правок і далі будемо дивитися. Я знаю, що там буде одне з питань, яке буде найбільш обговорюване. Але воно буде займати цей період часу, тобто це тиждень. Я сподіваюся, що народні депутати в результаті дискусії прийдуть до якогось спільного рішення, і це буде рішення українського парламенту.

– Щоб система нормально працювала, має бути зовнішній аудит правовий?

Я думаю, що як у бізнес ми часто бачимо, ми чомусь вважаємо, що компанії на Заході або представники, які живуть в США, Європі, завжди ідеальні і не мають помилок. Але, повірте, як людина, яка працювала в міжнародних корпораціях, я можу сказати, що є різні люди, різні компанії, різні організації. Тому немає однозначної такої оцінки.

– Але легше ж корумпувати свого, ніж чужого.

Я не знаю про питання “корумпувати”. Я такими речами не займався. Я можу сказати те, що корупційні скандали існують як в Україні, так і в Європі та США.

Я думаю, що остаточне обговорення рішення повинно відбутися в парламенті, і рішення повинні зробити народні обранці щодо цього питання.

25 травня у Києві відбулося перше засідання Національної інвестиційної ради під головуванням Петра Порошенка.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.