Віталій Кличко: Наступного року ми вже будемо стовідсотково запускати “міст Кирпи”

Паркінги будуть наповнені, коли поліція буде працювати і штрафувати безвідповідальних водіїв. Це один із напрямків, які нам потрібно буде вже втілити після того, як потрібний закон буде прийнятий.

Про це в інтерв’ю у програмі “Подія” з Миколою Вереснем заявив київський міський голова Віталій Кличко.

– Я їздив ввечері по дорогах. Дороги дійсно будуються. Але розмітки немає, все сіре. Щоб хоч щось флуоресцентне з’являлося.

Насправді це дісталося нам у спадок, стан цих доріг. Але ми по-іншому підходимо зараз до доріг. І розмітка, і огородження, які спеціально між різними напрямками руху. Взагалі місто може існувати, коли є транспортні артерії. І насправді на сьогоднішній день у нас багато проблем, які потрібно вирішити. Не тільки побудувати дороги. Зараз ми бачимо, скільки багато машин. Але на кожній дорозі один та інший напрямок заблоковано, дві полоси – в одному напрямку та в іншому. Стоять автівки під знаками, де зупинка заборонена. Ми сподіваємося, що наступного тижня буде проголосований закон про паркування, який ми чекаємо два роки, де ми будемо мати можливість штрафувати безвідповідальних водіїв, мати можливість їх виховувати. Більше того, це дасть великий поштовх для того, щоб інвестори будували паркінги, яких нам, на жаль, не вистачає. А ті паркінги, які є, стоять напівпорожні. Тому що кожен водій думає: чому я повинен платити за паркінг, коли я можу кинути свою автівку де завгодно, і мені за це нічого не буде? І це один із напрямків вирішення проблеми.

Але можу сказати, що ми в цьому році зробили 300 кілометрів доріг. В місті Києві такого ніколи не було. Навіть коли сто відсотків ПДФО залишалося в бюджеті міста в часи пана Омельченка, на сьогоднішній день 40% залишається, 60 забирають, але, тим не менше, ми знаходимо можливість будувати дороги. І 300 кілометрів побудували. Це не тільки дороги, а це і тротуари, це розмітка, це огородження. І це освітлення. Однозначно. Я впевнений, що ви їхали не по Набережній, не по Дружби Народів, і не по Повітрофлотській. Тому що там все горить нормально. Це нове LED-освітлення. Це взагалі, як вдень, ти їдеш.

– В Америці вночі їхати зручніше, ніж вдень. Все горить, все різноманітне, різнокольорове.

Але можу вам пообіцяти, що якщо ми не будемо знижати темпи, через два-три роки ситуація на дорогах взагалі зміниться. Чому? В минулому році ми зробили 200 кілометрів, в цьому році 300 кілометрів. В місті Києві 1667 кілометрів доріг. Це означає, що десь третину ми зробили доріг. І нам ще потрібно два-три роки для того, щоб ситуація змінилася.

– З паркінгами дуже важливо. Інвестори знайдуться?

Буде вигідним тільки тоді, коли буде працювати закон. Тому що кожен каже: чому я буду в паркінг машину ставити, коли можу кинути де завгодно? І в цьому напрямку це також співпраця з поліцією. Ми сподіваємося, що муніципальна поліція буде скоро, де поліція зможе штрафувати безвідповідальних водіїв. І тільки одне місце, де машину можна залишити – це паркінги.

– А якщо немає паркінгів?

У центрі міста є паркінги, але вони стоять напівпорожні. Я особисто перевіряв. Це – перше. По-друге, якщо закон буде працювати, то це буде додаткові інвестиції, для того щоб… це кращий бізнес на Заході. Паркінг в центрі міста – це один раз побудував, він працює завжди. Все життя. При мінімум втрат, він працює достатньо ефективно. І ключова складова. Паркінги будуть наповнені, коли поліція буде працювати і штрафувати безвідповідальних водіїв. Це один із напрямків, які нам потрібно буде вже втілити після того, як закон буде прийнятий.

– Дійсно є надія на муніципальну поліцію? Кожне місто має мати свою поліцію.

Я спілкувався з багатьма, хто приймає рішення. І кажуть: знаєте що, муніципальна поліція, тобто кожен мер зробить собі приватну армію… ага, в якому напрямку вони будуть використовуватися? Але муніципальна поліція достатньо ефективно працює на Заході, в багатьох країнах. Польща, Німеччина, Франція, США. І це та муніципальна поліція, на яку має плив не мер, а громада, яка обирає керівника поліції, який повинен виконувати зобов’язання, які бере. Тобто це громада має… це самоврядування. І в цьому напрямку муніципальна поліція місту Києву потрібна. Потрібна в наведенні ладу з паркінгом, наведенні ладу з незаконною торгівлею на вулицях. Багато напрямків, які ми можемо вже взяти. І впевнений у тому, що… Це питання я піднімаю постійно. І наше завдання – щоб законодавчо у нас були підстави для того, щоб муніципальна поліція в Києві була.

– Схвально ставляться президент, прем’єр? Ви знаходите спільну мову?

Непросто. Хочу сказати, що всі обережно ставляться до цього. Але впевнений у тому, що ми бачимо неефективність на сьогоднішній день поліції, яка є. І ми повинні допомагати їм. Вони самі звертаються до нас, щоб ми допомагали. Ми робимо і допомагаємо всіма напрямками. В місті Києві ми зробили великий дата-центр. Три роки тому поїхав в Ізраїль і був дуже здивований. Країна, яка воює вже багато років, наскільки там злочинність під контролем. Як це працює? Показали мені дата-центр, центр управління. Я був дуже здивований. Кімната, як у вас в студії, багато екранів. І кожна з ключових вулиць показана в камери, які слідкують. І не тільки слідкують. Вони інтелектуальні камери. Можуть використовувати завдання. Більше того, я був також здивований. Нам пропозицію зробили допомогти. Сьогодні можу звітувати перед киянами, що такий дата-центр в місті Києві зроблений. На сьогоднішній день до кінця року буде 6 тисяч камер. До кінця наступного року цих камер повинно бути 10 тисяч. Взагалі ми також приєднуємо різні камери. Камери інтелектуальні. Вони розпізнають обличчя, розпізнають номерні знаки.

Більше того, я дуже радий. Гучна подія була… не подія, а злочин був, коли вкрали дитину в дитячому садку два тижні тому. Всі дитячі садки, всі школи оснащені відеокамерами спостереження. І, дякуючи цій системі, дитину знайшли дуже швидко. Більше того, знаходять зараз порушників, злочинців, які були майже десять років у розшуку. Ці камери дають оперативну інформацію.

– Це ви з міліціонерами разом?

Ми працюємо також разом з поліцією. І це показує свою ефективність. Але ми кажемо, що 6 тисяч камер, 10 тисяч камер. В Лондоні – один мільйон. І нам потрібно цю систему розширювати. Не питання – поставити камери. Велика проблема – оптиковолокно, яке провести, щоб сигнал був дуже швидко доходив до дата-центру.

– Багато архітектурних цінностей вже нема. Як може мерія, як може Київрада просто зупинити цей момент?

Коли виїжджаєш до США, якщо будинку 60-100 років, то вони моляться на ці будинки. У нас руйнуються будинки, яким 200-300 років. І це жахливо. В чому причина? Дуже велика складова. Багато будинків знаходиться не в нашій власності муніципальній, а знаходяться в приватній власності. В 90 роки безвідповідальні підприємці приватизували. Грошей не вкладають, ці будинки руйнуються. І ми зараз розробляємо план, яким чином ми будемо змушувати чи інвестувати, чи ми будемо повертати до муніципальної власності ці будинки. Ми працюємо. І я впевнений, що з початку наступного року ми будемо… Я зараз хочу попередити всіх тих, хто має будинки в місті Києві у приватній власності. Якщо ви не вкладаєте грошей, якщо будинки руйнуються, ми будемо робити все, щоб їх повертати, зберегти і повертати в муніципальну власність. Можете потім ображатися на себе. Але наше завдання – врятувати зовнішній вигляд нашого міста, історичну цінність.

– Тобто це навіть ті, що не належать муніципалітету, все одно будете намагатися забрати і повернути?

Вони належать місту. А якщо інвестор купив, і це історична пам’ятка, він повинен відповідно берегти цю пам’ятку. Якщо він руйнує її, це буде зовсім інша буква закону, яка буде працювати проти нього, проти власника.

– Вранці Київ стоїть. Ще три мости треба побудувати. Що з цим зробити, з мостами цими?

Перевантажені мости. Наприклад, 130% – Московський міст. Південний міст – також біля 100% перевантаження мосту. І “міст Кирпи” не завантажений. Тому що не зроблено з’їзду з мосту. Я дав завдання, з міністром інфраструктури спілкувався. Наступного року ми вже будемо стовідсотково запускати “міст Кирпи”. І післязавтра від’їжджаю до Німеччини для того, щоб спілкуватися на інвест-форумі з інвесторами, які готові інвестувати в добудову Подільсько-Воскресенського мосту. Я прийшов, сів у мерське крісло, почав вивчати папери – я був дуже здивований. Папери датовані проекту цього моста 1979 року. Ви можете собі уявити? Тобто через два-три роки ми будемо відзначати 40 років будівництва. Багато мерів обіцяли побудувати міст. І я також обіцяв. Але я хочу бути тим, хто не тільки пообіцяв, а й добудував. Тому наше завдання зараз – залучити гроші. Для того щоб побудувати міст, нам потрібно близько 400 мільйонів євро. Тому що цей міст – він складна споруда, там два рівня. Один для автівок. Другий рівень для метро. І після добудови моста ми можемо говорити про наступний крок, про який мене на лівому березі завжди питають, особливо мешканці Троєщини: коли буде метро на Троєщину?

– Коли буде міст, тоді буде й метро, як я розумію.

Це зрозуміла річ.

– А як інвестори зможуть повернути вкладене?

Стовідсотково. Інвестори кажуть: ми будемо повертати. Яким чином повертати гроші? Я не виключаю те, що цей міст буде платним. Не виключаю цього. Багато критиків буде зразу. Ми звикли, що ми їздимо через мости безкоштовно. Але давайте ми будемо вибирати: чи ми будемо готові платити проїзд через міст, чи він буде ще стояти незрозуміло скільки років. І в цьому напрямку припрацьовуємо різні варіанти: зробити платним, компенсувати з бюджету, по “картці киянина” можна буде проїжджати безкоштовно, чи платити символічну суму. Тобто в цьому напрямку багато варіантів, які ми зараз проробляємо. Однозначно, зацікавленість є. Німецькі спеціалісти приїжджали, вивчали, вони знають цю споруду. Вони готові інвестувати. Більше того, я спілкувався в уряді Німеччини. Тобто цей об’єкт їх цікавить. І не просто так вони запрошують на цей форум – для того щоб спілкуватися, особливо про Подільсько-Воскресенський міст. Я після цього зможу звітувати.

– А що ще є? Що там ще можна дістати, у тих інвесторів німецьких, крім моста? Що ще готується?

Я можу сказати, що я дуже радий, що місто Київ показує себе для інвесторів як привабливе місто. 60% від всіх інвестицій в країну інвестується в столицю. І це показує те, що є довіра. Це показує те, що процеси йдуть прозоро. І це важливий показник. Що ми наступне будемо відкривати? Я дуже радий сказати, що ми відкрили. В цьому році я відкрив… на минулому тижні два дитячих садка. Я кажу для нашої команди: кожен об’єкт ми повинні відкривати з ефектом “wow”. Вони кажуть: що таке ефект “wow”? Коли людина приходить і каже “wow”.
Я впевнений у тому, що кожен з батьків, якщо прийде, скаже: ми хочемо, щоб в ці дитячі садки ходили наші діти. Сьогодні відкрили приймальне відділення дитячої лікарні №2, відреставроване. Я можу сказати: я хочу, щоб мої діти ходили і лікувалися в цій лікарні. Тому що це найвищого рівня, європейського, світового рівня. І ми робимо всі об’єкти, які ми запроваджуємо, такого рівня.

Наступний об’єкт в першу чергу ми будемо відкривати навесні – це перша черга Київського зоопарку, який викинули з асоціації зоопарків світових. Тому що жахливі умови утримання тварин. Зараз ми його повернули. Я запросив директора Берлінського зоопарку, запросили зараз проектанта з Амстердама. Ми зараз робимо так, що клітин не буде, можна буде дивитися без перешкод на цих тварин, які будуть перед тобою. Там система рову, якого не видно. І цей зоопарк буде одним із найкращих в Європі. Ми вже починаємо. Першу чергу будемо запускати навесні. І розраховуємо на два-три роки, коли зоопарк буде вже вітати всіх людей. Це позитивні емоції від дітей, всіх, хто хоче відпочити. Наш зоопарк, до речі, такий самий по площі, як і Берлінський зоопарк – 32 гектари.

– А що важко йде? Де є такі речі, які важко?

Багато людей звертаються. Зараз опалювальний сезон. Ключове питання: чому у нас холодно? Нам дісталася у спадок ця система з радянських часів. Єдина система опалення всього міста. Вона найбільша в Європі в місті Києва. І для того, щоб тільки запустити систему, потрібно майже десять днів, щоб вода пішла. Це не велика проблема. Велика проблема – те, що ми бачимо стан доріг, але ми не бачимо стан труб під дорогами. Труби, яким 30-40-50 років. Коли ми починаємо опалювальний сезон, рвуться труби. Наші інженери, коли спускаються, кажуть: ці металеві труби нагадують папірець. Тому що металу взагалі немає, він згнив. Це і втрати тепла, це і втрати води.

– Щоб поміняти труби, це десятки мільярдів доларів?

В місті Києві 20 тисяч кілометрів труб. І це великі вкладення. Ми починаємо все потрошку міняти. Але це мільярди, десятки-сотні мільярдів гривень, які нам потрібно вкласти. Це одна з великих проблем. Ми намагаємося в ручному режимі ліквідувати всі надзвичайні ситуації. Ще декілька днів тому 800 будинків було… в місті Києві 12 тисяч будинків. 800 не опалювалися, тому що були пошкодження. На сьогоднішній ранок це приблизно 180 будинків було. Тобто значно менше. Але, тим не менше, проблемна ситуація є.

– Величезне будівництво йде. Це супернавантаження на ту стару інфраструктуру підземну. Що робити?

Про воду. У мене такий випадок був. Я їздив в Намібію з ЮНЕСКО. Люди живуть як в середні віка. Води немає, електрики немає. Після тижня повернувся… Знаєте, тоді починаєш думати. Ти підходиш, нажимаєш кнопку – в тебе загорається світло. Ти відкриваєш кран – в тебе тече вода. Чому я про це говорю? Я дуже радий. Декілька днів тому от так от витер лоба і кажу: слава богу, надзвичайних випадків у нас не відбувалося. Ми поклали новий колектор. Ніхто не знає, що це таке, якщо у пересічного киянина можна спитати. Але це найважливіший інфраструктурний об’єкт після Київського метрополітену. Що таке колектор? Три метри діаметр труба, 80 метрів під землею, на протязі десятки кілометрів, по якій збирається вся вода і тече на Бортницьку станцію аерації. Колектор старий, був признаний аварійним в 99 році. Що це означає? Означає, що аварія була два роки тому. Три райони були три дні без води. І це велика загроза не тільки нашому місту, життєдіяльності нашого міста, а це також велика загроза взагалі екологічній ситуації нижче по Дніпру. Але на сьогоднішній день така ситуація усунута. Мільярд гривень коштував колектор. Ми не бачимо його, але кожен день ми приймаємо душ, миємо руки і не думаємо, звідки прийшла вода, куди вона йде. Але це дуже важливий інфраструктурний об’єкт, який ми запустили.

Навантаження на місто Київ дуже велике. Мережі, інфраструктура під землею, інфраструктура над землею. Ми почали вже зараз змінювати. Ми говорили про дороги, ми говорили про труби. І робимо все для того, щоб систематизувати. Знаєте, проблема в тому, що за часи незалежності, на жаль, гроші не вкладались в інфраструктури. І зараз ми потрошки робимо це – ремонтуємо мости, ремонтуємо дороги, ремонтуємо труби. Звітуємо про відкриття нових дитячих садків, шкіл.

І знаєте, що важливо? Багато політиків декларують, багато розказують казки якісь. А я радий дуже бути тим політиком, який не тільки говорить, а діяльність якого люди зможуть бачити – бачити зміни в столиці. І багато разів казав, що все починається з серця країни, зі столиці, всі зміни. Нам є чим звітувати. І нові школи, і дитячі садки, і парки, і дороги, і люди це бачать. І це дуже важливо – ні в якому разі не зупиняти ту динаміку змін, яка в місті Києві існує. Я отримую задоволення. Тому що я змінюю те місто, в якому живу. І це дуже важливо. Я велике задоволення отримую від того, коли до мене підходять люди і кажуть: дякуємо вам за дорогу біля нашого будинку, дякуємо за школу, дякуємо за гарний сквер чи парк. І це надає такі сили. Я знаю, що місто Київ – найкраще місто в світі. Я бачив багато міст. Але наше завдання – зробити дійсно стандарти життя, яких немає в будь-якому іншому місті. Великий Дніпро, багато островів, місто зелене. І нам потрібно це систематизувати, довести до нормального стану. І впевнений в тому, що місто Київ є прикладом для інших міст. І мені є чим звітувати.

Читайте також інше інтерв’ю з Віталієм Кличко у програмі “Кисельов. Авторське”: Віталій Кличко: Я роблю все для того, щоб Київ був не гірше таких міст, як Берлін, Відень і Гамбург

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.