Навколо “мовного” положення закону про освіту ведеться серйозна політична кампанія – Гриневич

Найбільший опір освітній реформі в Україні здійснюють іноземні політики, що використовують мовну тему у внутрішній політиці, та радикальні рухи, що дуже часто фінансуються з інших країн. Про це “Прямому” заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

“В першу чергу найбільший опір ми маємо від тих, хто використовує цю ситуацію для, насправді, внутрішньої політики іншої країни. Тому що, не секрет, що зараз в Угорщині іде передвиборча кампанія, і, на превеликий жаль, є громадяни України, які також голосують на цій передвиборчій кампанії. І це, без сумніву, проблема. Мовна тема завжди використовувалася політиками, і деколи — в досить недоброчесний спосіб. Тому так голосно угорські політики кричать про утискання якихось мовних прав угорців в Україні, хоча утискань таких немає і не планується”, – зазначила міністр.

Гриневич вкотре підкреслила, що ніхто не буде забороняти іноземним меншинам України вивчати у школах рідну мову, а також вивчати частину предметів рідною мовою.

“Тому поки що найбільший спротив є від політиків, а також від деяких радикальних рухів, які дуже часто фінансуються також з інших країн. І тому ми повинні працювати з цим усвідомленням, що навколо цього ведеться серйозна кампанія. Інформаційна кампанія”, – підкреслила очільник МОН.

Гриневич повідомила, що наприкінці тижня відвідає Закарпаття, де буде обговорювати з угорською та словацькою громадами новий закон про освіту та можливі шляхи його імплементації.

“Звичайно, що там є конструктивні люди, освітяни, які розуміють, наскільки важливо для дітей добре володіти державною мовою поряд з рідною. Але є також і радикальні представники, які представляють позицію Угорщини. Тому, нам доведеться пройти цей шлях. Тому що це теж частина утвердження України як держави”, – підсумувала вона.

Нагадаємо, 28 вересня вступив у силу закон України 2145-VIII “Про освіту”. Відповідно до якого мова навчання в школах представників нацменшин – державна. Так, закон не передбачає існування шкіл з навчанням мовами національних меншин та корінних народів. Однак, є можливість створювати окремі групи в дитячих закладах або класи у школах. Закон було розкритиковано декількома сусідніми країнами, зокрема — Румунією та Угорщиною.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення щодо українського закону про освіту за підсумками термінових дебатів. Зокрема, рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про навчання нацменшин державною мовою) без консультацій з представниками національних меншин.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.