Борис Джонсон розповів про девіз відносин з Росією: Взаємодіяти, але проявляти обережність

Між діалогом і стримуванням немає протиріччя, навпаки, вони доповнюють один одного, вважає міністр МЗС Великої Британії Борис Джонсон.

У європейській пресі була опублікована стаття міністра закордонних справ Великої Британії Бориса Джонсона, присвячена четвертій річниці подій, які привели до незаконної анексії Криму.

“У ніч на 22 лютого 2014 року найвпливовіші люди Росії зібралися в Кремлі і прийняли рішення про захоплення Криму в України.

Пізніше вони хитромудро додадуть своїм рішенням видимість законності, в тому числі – інсценують псевдореферендум. Однак спочатку та зустріч президента Володимира Путіна з главами силових структур була покликана вирішити долю кримського народу.

Ми знаємо це зі слів самого Путіна. У документальному фільмі, показаному по російському телебаченню в 2015 році, президент описав хід подій.

Рішення про захоплення Криму було прийнято їм на те таємній нараді в Кремлі за три тижні до фіктивного референдуму. Відповідно до розповіді самого пана Путіна, всі заяви про те, що він діяв з метою захистити населення регіону або підтримати його волевиявлення, були брехнею.

Таким чином, Росія захопила 10 тисяч квадратних миль України і порушила основний принцип міжнародного права, згідно з яким держави не має права силою змінювати кордони або приєднувати території.

18 березня 2014 року пан Путін формально анексував Крим до території Російської Федерації. Чотири роки по тому після цієї події ми повинні нагадати собі про жахливості того, що сталося і зміцнитися в намірі відстояти наші цінності і принципи міжнародного права.

Захоплення Росією Криму став першим випадком насильницької анексії території європейської держави – і першим випадком насильницької зміни європейських кордонів – з 1945 року.

При цьому Росія порушила стільки міжнародних договорів, що перерахувати їх все буде непросто. Так, наприклад, пан Путін зневажив положення Статті 2 Хартії ООН, Гельсінського заключного акта і Договору про дружбу між Україною і Російською Федерацією і Україною.

Він також порушив конкретне крім випадків, описаних в Будапештському Меморандумі від 1994 року, що зобов’язує Росію поважати “існуючі кордони України» і “утримуватися від погроз і застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України”.

Після анексії Криму пан Путін пішов ще далі – він розпалив і активно роздмухує полум’я конфлікту на Сході України. І до цього дня, Росія продовжує направляти війська і танки в зони конфлікту, в результаті якого загинуло понад 10 тисяч осіб, а 2,3 мільйона людей були змушені покинути свої будинки.

Жертвами цієї трагедії також стали пасажири рейсу MH17 – коли російська ракета, запущена з території, контрольованої проросійськими бойовиками, збила авіалайнер і забрала життя 298 невинних людей, в тому числі 10 британців.

Протягом усього цього часу з Криму надходить інформація про пригноблення корінного населення – кримських татар – і переслідуванні тих, хто виступає проти російської анексії. Незважаючи на неодноразові заклики Генеральної Асамблеї ООН, Росія відмовляється допустити на півострів міжнародних спостерігачів за дотриманням прав людини.

В кінцевому підсумку, національна безпека кожної держави залежить від загального дотримання ключового принципу – неприпустимість зміни кордонів або приєднання території однієї держави іншою із застосуванням сили. Саме тому доля Криму має велике значення для всіх нас.

Ми всі зобов’язані зважено і рішуче протистояти Росії в цьому питанні. Це має на увазі збереження санкцій, прийнятих щодо Росії у зв’язку із захопленням Криму, до тих пір, поки цей регіон залишається під контролем Кремля, а також посилення санкцій до тих пір, поки на сході України не будуть виконуватися Мінські угоди.

Ці заходи покликані показати, що жодна держава, яким би великим воно не було, не може розбирати на частини територію свого сусіда і порушувати міжнародне право без наслідків.

І все ж, неухильно відстоюючи свої принципи, ми повинні послідовно і цілеспрямовано взаємодіяти з Росією. Нам потрібно прямо і чітко донести нашу стурбованість діями Кремля.

Між діалогом і стримуванням немає протиріччя, навпаки, вони доповнюють один одного – я вже говорив про це під час свого візиту в Москву в грудні. Будучи постійними членами Ради Безпеки ООН, Великобританія і Росія також поділяють особливу відповідальність за забезпечення міжнародної безпеки та миру в усьому світі.

Девіз наших відносин з Росією – “взаємодіяти, але проявляти обережність”, і обидві частини цієї формули потрібно реалізовувати з однаковою рішучістю. При цьому ми ніколи не повинні забувати про жахливі наслідки тієї наради, яка відбулася одного разу пізно ввечері в Кремлі.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.