Анексія Росією Криму: хронологія та міжнародна реакція

Активна фаза спецоперації із вторгнення Росії до Криму збіглася із розстрілами героїв Небесної сотні. Верховна Рада України офіційно оголосила офіційною датою окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Хоч держава-агресор й заперечує цей факт, Росія випустила медаль за повернення Криму, на якій датою початку анексії півострову вказано саме 20 лютого.

21 лютого. Після втечі Януковича з Києва партії “Русское единство” и “Русский блок”, а також новостворене збройне формування із російських козаків, яке називало себе “Самооборона Криму” зганяють своїх прихильників на мітинги під стіни Верховної Ради Криму. Акцію оголосили безстроковою, організатори сказали, що підуть лише коли Крим від’єднається від України.

23 лютого. У Севастополі сепаратисти організували кількатисячний мітинг. Вони вимагали референдуму та виходу зі складу України. Учасники акції висловили недовіру адміністрації міста та обрали нового мера – громадянина Росії Олексія Чалого.

Ніч на 27 лютого. Верховну Раду та уряд Криму в Сімферополі захопили сепаратисти ти вивісили над ними прапор Російської Федерації. Як з’ясувалось пізніше, це був спецназ Головного розвідувального управління Росії. Детальніше про те, як все відбувалося, розповів на допиті у справі про держзраду Віктора Януковича голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров:

“27 лютого о 4:40 мене розбудив телефон. Начальник головного управління СБУ Криму сказав, що близько четвертої години приміщення Верховної Ради і Ради міністрів Криму захопили невідомі в масках зі зброєю.

А близько 8 години ранку мені подзвонили колеги, члени місцевих Меджлісів і сказали, що на околицях Сімферополя стали три БТРи. Я зрозумів, що тут вступають в дію російські війська”, – розповів він.

Зазначимо, Чубаров під час допиту розповів також про дзвінок від невідомої людини у 2014 році й пропозицію зустрітися з помічником президента РФ Владиславом Сурковим.

Під дулами автоматів депутати ВР Криму відправили у відставку уряд Анатолія Могильова, призначили новим прем’єром лідера партії “Русское единство” Сергія Аксьонова й оголосили, що планують провести референдум щодо статусу Криму. Аксьонов після призначення підпорядкував собі силовиків та звернувся за допомгою до Путіна.

Збройні загони зайняли блокпости на Перекопському перешийку та півострові Чонгар, заблокували в’їзди та виїзди до Криму сушею, захопили аеропорт “Бельбек” у Севастополі і зупинили паромну переправу у Керчі.

З 28 лютого російські військові без розпізнавальних знаків, їх тоді називали “зеленими чоловічками”, почали блокувати українські військові частини та об’єкти на півострові. Деякі з військових містечок взяли штурмом. Українські військові збройного опору не чинили. Як виявилось пізніше, українські військові виконували накази командирів, не здогадуючись, що ті заздалегідь завербовані російськими спецслужбами. Детальніше про дії “зелених чоловічків” у Криму розповів президент України Петро Порошенко під час допиту у справі Януковича:

“Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які починаючи з 20 лютого були перекинуті на територію України в автономну республіку Крим через відповідні аеропорти і порти України без згоди України, без відповідних процедур, що може кваліфікуватись як агресія і незаконна анексія суверенної і незалежної території України”, – розповів Порошенко.

Подробиці про допит Петра Порошенка у справі Януковича ви можете прочитати у матеріалі “Прямого” за посиланням.

Реакція світової спільноти на дії РФ в Криму була блискавичною Низка міжнародних організацій, президентів, очільників МЗС та послів висловилися із різкою критикою на адресі Росії та особисто президента Володимира Путіна. Проти анексії Криму виступили майже всі європейські країни, США, Канада, Японія. Нейтральну позиція зайняв Китай. Підтримали дії Путіна лише кілька країн, яким закидають диктаторські режими – Сирія, Венесуела, Куба та Північна Корея.

Захід особливо активізувався після прес-конференції Путіна 18 березня 2014 року. У той же день російський президент спільно із самопроголошеною владою півострова підписав так званий договір про прийняття Криму до складу Росії.

“В серці і свідомості людей Крим завжди був та залишається невід’ємною частиною Росії. Ця переконаність, заснована на правді і справедливості, була незворушною та передавалась з покоління у покоління. Але люди не могли змиритись з історичною несправедливістю. Всі ці роки і громадяни, і громадські діячі неодноразово піднімали цю тему, казали, що Крим – це споконвічно російська земля, а Севастополь – російське місто”, – заявив тоді Путін.

Після цієї заяви Росію виключили із Великої Вісімки. Про таке рішення сповістив тодішній міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус. А колишній президент США Барак Обама попросив членів Великої Сімки зібратись на засідання для обговорення ситуації в Україні.

“Кримський півострів залишається частиною України”, – така позиція у більшості європейських держав, які не визнали референдуму. Західний світ непокоїла загроза повернення Холодної війни та поширення російської агресії на інші держави.

Як відреагували на анексію європейські лідери чотири року тому:

Початок санкцій проти Росії. Аби приборкати апетити країни-агресора та послабити економіку Росії з 2014 почали запроваджувати міжнародні санкції. Свої обмеження запровадила 41 країна світу, серед яких країни ЄС, США, Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія та Нова Зеландія. Мета санкцій – припинення фінансування озброєння та постачання Росією терористів на сході України.

У березні 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив припинення переговорного процесу між Росією та ЄС про пом’якшенні візового режиму та нової угоди про партнерство. Під санкції потрапила група можновладців, причетних до кривавих подій на Майдані та окупації Криму і Донбасу. Пізніше міністри закордонних справ країн-членів ЄС ухвалили рішення перейти до другого етапу і запровадили обмеження для російських та кримських чиновників у вигляді заборони на в ‘їзд та замороження активів. Третя хвиля санкцій стосувалась ключових секторів російської економіки – обороно-промислового комплексу, фінансового сектору та нафтогазової сфери.

В США і ЄС щороку дію санкції продовжували. Наприкінці січня цього року Мінфін США презентував Конгресу так звану кремлівську доповідь, у якій презентувало прізвища наближених до російського президента осіб, проти яких можуть бути запроваджені обмеження. У документі більше 200 прізвищ, 114 чиновників та 96 олігархів. Список поки має рекомендаційний характер, про персональні санкції наразі не йдеться.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.