Микола Княжицький

Микола Леонідович Княжицький (нар. 2 червня 1968, Львів) – український журналіст, народний депутат України 7-го, 8-го та 9-го скликання. Автор Закону про мову, та ініціатор повної заборони РПЦ в Україні.

У минулому – керівник медійних компаній та телеканалів Тоніс та СТБ, УТ-1, Газети 24, голова редакційної ради телеканалу ТВі. Був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Член австрійського Міжнародного інституту преси. Продюсер низки документальних фільмів. Лауреат почесної польської нагороди — премії імені Єжи Ґедройця (2019). Голова наглядової ради УІК.

Біографія

Народився 2 червня 1968 року у родині освітян. У 1985 році вступив на факультет журналістики Київського державного університету, диплом отримав у 1992 році. Наприкінці 1990-х років здобув другу вищу освіту на Факультеті міжнародного права і бізнесу Інституту післядипломної освіти Львівського університету ім. Франка.

Кар’єра

З лютого 1989 по січень 1991 року був спеціальним кореспондентом редакції інформації Держтелерадіо УРСР і власним кореспондентом Центрального телебачення в Україні.

З лютого 1991 по січня 1992 року працював завідувачем кореспондентського пункту спільного радянсько-канадського підприємства телерадіокомпанія “Міст”.

З лютого по червень 1992 року був спеціальним кореспондентом політичного аналізу та прогнозу Держтелерадіо України, співведучим з Олександром Ткаченком програми “Вікна”. З липня 1992 по листопада 1994 року був директором Центру телевізійної творчості (телепрограма “Вікна”).

З грудня 1994 року по жовтень 1998 року був президентом ЗАТ “Міжнародний медіа центр-СТБ” та ведучим програми “Рейтинг”. З 1997 року був президентом телеканалу СТБ та ведучим програми “Вікна-тижневик”.

З вересня 1998 року був президентом, а від 2 жовтня 1998 до 17 листопада 1998 головою правління державної акціонерної компанії “Українське телебачення і радіомовлення” та президент “Національної телекомпанії України”.

Від грудня 1998 по квітень 1999 року був головою адміністративної ради ЗАТ “Міжнародний медіа центр-СТБ”.

З 16 березня 1999 до 20 квітня 2000 та від 18 травня 2000 по 29 березня 2002 був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (за квотою Верховної Ради).

Надалі працював директором та був співвласником (9% пай) компанії “Медіадім”, що володіла активами телеканалу Тоніс та Газети 24.

З 2008 року Микола Княжицький разом з частиною співробітників, які звільнилися з компанії “Медіадім”, започаткував новий проєкт – телеканал ТВі (“International Media Company”).

У 2013 році родина Княжицького створює телеканал “Еспресо”.

Політична кар’єра

Балотувався як самовисуванець на парламентських виборах 2002 року в мажоритарному окрузі № 117 (Львівська область). Вибори програв — посів друге місце з 14,4% голосів.

30 липня 2012 року стало відомо, що Княжицький балотуватиметься до Верховної Ради України за списком об’єднаної опозиції “Батьківщини” під 11-м номером. Ставши народним депутатом, очолив підкомітет з питань телебачення і радіомовлення Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.

З 27 листопада 2014 р. – народний депутат України. Обраний по Загальнодержавному багатомандатному округу від партії “Народний фронт”. З 4 грудня 2014 – голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

На позачергових парламентських виборах у липні 2019 року Микола Княжицький був обраний народним депутатом України 9-го скликання. Є членом парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща.

Упродовж 2019-2024 років став автором або співавтором понад 260 законопроєктів, що переважно стосуються напряму гуманітарної політики держави.

За даними з відкритих джерел