Віталій Портников
Віталій Едуардович Портников (нар. 14 травня 1967, Київ) – український публіцист, письменник і журналіст. Оглядач “Радіо Свобода” та постійний автор аналітичних статей в українських виданнях на політичну та історичну тематику. Член Українського ПЕН. Лауреат Шевченківської премії 2023 року за “публіцистичні статті та виступи останніх років”.
Ранні роки та освіта
Народився в Києві в єврейській родині. Почав друкуватися в 1983 році в латвійській газеті “Jūrmala”, навчаючись у восьмому класі.
За його власним твердженням, не маючи можливості через обмеження для євреїв вступити в Київський університет, у 1984 році переїхав з Києва до Дніпропетровська та вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету, де провчився три курси.
У 1988 році перевівся на факультет журналістики Московського університету, який закінчив у 1990 році.
У 1992 році закінчив аспірантуру кафедри періодичної преси МДУ.
Кар’єра
З 1988 по 1992 рік співпрацював з київською газетою “Молодь України”, один із перших радянських парламентських кореспондентів.
З 1989 року – оглядач заснованої в цей-таки час “Независимой газеты” (Москва), спеціалізувався на висвітленні проблем союзних республік і пострадянського простору, зокрема українсько-російських взаємин і становлення української державності.
З 1990 року співпрацює з Радіо Свобода як кореспондент української служби радіостанції в Москві і є ведучим низки програм російської служби.
З 1994 року регулярно публікується у ЗМІ. Пише зокрема на теми, пов’язані з єврейством і Близьким Сходом.
З червня 2006 по жовтень 2007 року шеф-редактор української щоденної газети “Газета 24” (у вересні-жовтні 2007 року – поєднував також з посадою головного редактора газети).
Вів також публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на кількох українських телеканалах. З 2009 по 2011 рік вів програму “Правда Віталія Портникова” на телеканалі ТВі. У травні 2010 року став головним редактором ТВі. З листопада 2013 веде програми на телеканалі Еспресо ТБ.
У 2013 році взяв активну участь в Євромайдані в Києві. Входив до складу ради Всеукраїнського об’єднання “Майдан”.
У січні 2014 року Портников заявив, що проти нього і низки інших опозиційних українських журналістів готується провокація з боку російських спецслужб у зв’язку з масовими протестами в Києві і тимчасово переїхав до Варшави, звідки повернувся після політичних змін в Україні.
У липні 2015 року став членом наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України як представник фракції “Народний фронт”, у жовтні 2017 року склав повноваження за власним бажанням.
У 2017 році у видавництві “Акта” вийшов перший художній твір – роман “Евора”.
1 листопада 2018 року постановою Уряду РФ були введені санкції проти 322 громадян України, серед яких був і Портников.
У січні 2025 року в соцмережах поширювався короткий вирваний з контексту з метою інфокампанії з дискредитації фрагмент інтерв’ю з Портниковим річної давності, де журналіст стверджує, що у демократичній державі за країну гине проста людина. Портников назвав це “фірмовим почерком ФСБ”.
За даними з відкритих джерел
