“Бердянськ”, “Нікополь” та “Яни Капу”: що відомо про захоплені росіянами судна
У неділю 25 листопада прикордонні кораблі РФ захопили три кораблі ВМС ЗС України під час їх переходу з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Ними стали буксир “Яни Капу” та малі броньовані артилерійські катери “Нікополь” та “Бердянськ”.
Що відомо про українські судна у матеріалі “Прямого”.
Колишній “Красноперекопськ”
“Яни Капу” – це рейдовий буксир проекту 498. Це серія портових рейдових буксирів-кантовщиків з двома гвинтами регульованого кроку в поворотних окремо керованих напрямних насадках.
“Яни Капу” побудований у 1974 році, і до 2018 року носив назву “Красноперекопськ”. У березні 2014 був захоплений російськими військами в Криму. Повернутий в Україну у травні 2014. Протягом 2015-2016 років проходив ремонт на підприємстві Судноверф “Україна” в Одесі.
Водотоннажність судна складає 303 тонни, довжина – 29,3 метра, а ширина та осадка – 8,3 та 3,09 метра відповідно. Швидкість повного ходу – 11,4 вузла (трохи більше 21 кілометра за годину). Дальність плавання – 1650 миль (3055,8 кілометра) при 11 вузлах. Силова установка буксиру складається з двох дизелів по 600 кінських сил кожен та двох валів. Штатне озброєння “Яни Капу” – 2 кулемети ДШКМ (Дегтярьова-Шпагіна кулемет модернізований). Обслуговує судно екіпаж чисельністю 6 людей.
Основа “москітного флоту” ВМС України
Малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ” та “Нікополь” – це катери проекту 58155, більш відомого під шифром “Гюрза-М”.
Дані катери мали стати однією зі складових концепції “москітного флоту”, яку після окупації Криму взяли на озброєння українські ВМС. Суть концепції полягає у згрупуванні сукупності швидкохідних і маневрових малих бойових кораблів: торпедних, сторожових, ракетних, та інших малих катерів. Така концепція має на меті боротьбу з кораблями противника в прибережній зоні. Враховуючи досвід конфліктів у Перській затоці, коли невеликі катери продемонстрували свої переваги у боротьбі з великими кораблями у прибережній зоні, така концепціє є абсолютно прийнятною для України.
Бронекатери спроектовані Миколаївським дослідно-проектним центром кораблебудування на основі річкового бронекатера “Гюрза”. Модернізація миколаївських конструкторів дозволила річний МБАК перетворити на морський.
Водотоннажність судна складає 54 тонни, довжина – 23 метри, а ширина та осадка – 4,8 та 1 метр відповідно. Швидкість повного ходу – 25 вузлів (трохи понад 46 кілометрів на годину). Дальність плавання – 900 миль (1666,8 кілометра) при 12 вузлах. Штатне озброєння – бойовий модуль “Катран-М”, що складається з 30-мм автоматичної гармати, 30-мм автоматичного гранатомета та кулемету КТ, а також двох протитанкових комплексів “Бар’єр” з лазерною системою наведення, окрім того на катерах є переносні зенітно-ракетні комплекси та є можливість установки мін. Обслуговує судно екіпаж чисельністю 5 людей.
Бронекатер “Нікополь” спущений на воду у червні 2017 року. Хрещеною матір’ю корабля стала волонтер і суспільна діячка Ірина Перкова. Судно розроблене підприємством “Кузня на Рибальському”. Колишній командир МБАК “Нікополь” Богдан Небилиця у жовтні призначений на посаду командира переданого США катеру “Айленд”
МБАК “Бердянськ” спущений на воду у листопад 2015 року. Свою назву судно отримало в честь мало батьківщини майора 10 морської авіаційної бригади ВМС Сергія Карачевського, який загинув під час окупації Криму.
У вересні 2016 року “Бердянськ” спільно з МБАК “Аккерман” на навчальних стрільбах у супроводі фрегату “Гетьман Сагайдачний” виявили російський протичовновий корабель “Смєтливий”, який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. “Гетьман Сагайдачний” поставив димову завісу під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. “Смєтлівий” змушений був відступити. Таким чином це можна вважати першою перемогою “українського москітного флоту”.
У грудні 2017 року “Бердянськ” спільно з “Аккерманом” та катером ДПСУ затримали судно-порушник під прапором Танзанії, яке намагалось провести контрабанду.
Підготував Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.