Безкоштовний хліб, льодові палаци, народне віче та міжнародний трибунал: що обіцяють кандидати в президенти

Центральна виборча комісія зареєструвала 44 кандидата в президенти України — це рекордна кількість учасників президентських перегонів за всю історію.

Згідно останніх даних, лише три кандидата мають реальні шанси очолити державу: Петро Порошенко, Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко. Кандидати, які, згідно з більшістю соцопитувань, не мають шансів бути обраними на найвищу державну посаду, у своїх програмах більш розкуті та не скупляться на обіцянки. “Золоті гори” таких кандидатів мають цілком конкретні обриси, проте часто набувають досить кумедних форм.

Найкумедніші обіцянки кандидатів у президенти України

Програми кандидатів у президенти України мають найрізноманітніші форми та зміст. І аналізувати ці тексти доволі цікаво з точки зору конкретики та популістських обіцянок. Інколи складається враження, що дехто з них діяв за правилом: виборець не читає передвиборчих програм. PRM.UA вирішив перевірити обіцянки кандидатів на посаду голови держави та головнокомандуючого ЗСУ та знайшов багато цікавого та місцями — вельми кумедного. Ми нарахували 14 кандидатів передвиборних, плани яких варті окремого аналізу.

Спільним у програмах кандидатів є те, що у більшості випадків вони уникають конкретних цифр, а головне — термінів виконання своїх передвиборних обіцянок. Здебільшого реальні претенденти на посаду президента лише окреслюють загальні напрямки розвитку країни і приблизні строки на втілення обіцянок у життя.

“Економна економія” та невідоме обличчя сучасності, яке заплатить за дешевий газ та комуналку для українців

Юлія Тимошенко не відходить від своїх традицій та обіцяє знизити ціну на газ для населення. І вона не одна серед бажаючих посісти крісло президента із подібною пропозицією. Отже, типовий приклад передвиборчої математики деяких кандидатів: розміри пенсій ростуть прямо пропорційно зниженню ціни на газ. Згідно з їх обіцянками, подешевшає комуналка та зростуть зарплати. Нічого не може бути простіше: адже не потрібно такі обіцянки пояснювати виборцю. Наприклад, за рахунок яких статей Бюджету вдасться втілити в життя такі сміливі плани. Можливо, за газ має “вмерти” українська наука чи освіта, або кандидати планують розраховуватися за газ зарплатами працівників державного сектора. Обіцянки росту зарплат для українців у програмах кандидатів також нічим не підкріплені — ні екстраординарними пропозиціями стосовно розвитку економіки країни, ні планом надшвидкого залучення інвестицій.

Далі у совковому популізмі пішов “свободівець” Руслан Кошулинській, який зваблює виборців обіцянкою постачати населенню не лише газ за собівартістю, а й електроенергію. Будівельні компанії Кошулинський зобов’яже зводити соціальне житло за “доступними цінами згідно з державною програмою”. Певно, всі ці пункти розраховані на виборців, які раніше голосували за комуністів. Програма кандидата від націоналістів у деяких пунктах нагадує СРСР 70-х років із державним розподіленням житла і символічною “комуналкою”. Всім відомі результати такої “соціальної” політики — крах економіки та зубожіння.

Хліб інтернету голова та кожному українцю — по палацу

А ось Віктор Бондар хоче за свою каденцію збудувати в усіх обласних центрах по одному льодовому Палацу спорту, в кожному райцентрі по футбольному полю — із розрахунку одне футбольне поле на 10 тис. мешканців.Звісно, для такої масштабної справи доведеться експропріювати у фермерів досить багато землі під футбольні поля і льодові палаци. За п’ять років при Бондарі поля Хмельниччини засіватимуть не ріпаком, а газонною травою, та замість рокоіту комбайнів полями Черкащини лунатиме класичне “суддю на мило!”

Приголомшує передвиборча програма Володимира Петрова. Він обіцяє забезпечити кожного українця безкоштовним хлібом та інтернетом, ліквідувати МВС та Пенсійний фонд, передати Православній Церкві України функцій міністерства соціальної політики, а також скасувати кримінальну та адміністративну відповідальності за крадіжку харчових продуктів на суму до однієї тисячі гривень.
Є припущення, що “комунізм Петрова” обійдеться державі дешевше, ніж “дешевий” газ від Тимошенко та Кошулинського.

Кандидат у президенти Вілкул Олександр хоче, аби родини витрачали на комунальні послуги не більше 15% сімейного доходу, а на продукти — не більше 25%.
Припустимо, що перевищення максимуму по першому пункту компенсуватиме держава у вигляді субсидій. Тому саме по собі виникає нове запитання. Якщо родина витрачатиме на їжу більше ніж 25% сімейного бюджету — магазини будуть відпускати продукти безплатно, чи родині заборонять їсти більше встановленого Вілкулом ліміту?

Трибунал, віче, референдум

Інна Богословська переконує, що просуне новий закон про політичні партії за підтримки “віче народу українського”.

За яким принципом формуватиметься віче, як відбуватиметься підрахунок голосів та які повноваження матиме новостворений орган влади — кандидат не повідомляє. Вочевидь, Боголовська пригадує старі часи її політсили “Віче”, однак це не означає, що її пам’ятають всі інші.

Аркадій Корнацький налаштований на посаді президента України створити перший у світі Міжнародний антикорупційний трибунал, який розглядатиме справи “гнобителів народу”. Новостворений суд виноситиме вироки злочинцям за відмивання корупційних активів у США та ЄС і масове корумпування політиків цих держав.
Українських корупціонерів судитимуть за хабарі американським чиновникам — Вашингтону приготуватись.

Легалізація вседозволеності

Геннадій Балашов планує запровадити вільний обіг валют: українцям дозволять розраховуватися будь-якою валютою за товари і послуги. Тому можливі часи, коли пенсіонери зможуть купувати хліб за канадські долари, а мексиканськими песо — розраховуватися за комунальні послуги.

Зі свого боку, Юрій Дерев’янко збирається легалізувати абсолютно усі види підприємницької діяльності. Які види кандидат хоче узаконити, про які ще не відомо українському законодавству, він не уточнив. Але відомо, що принаймні це стосуватиметься обігу ринку криптовалют, який Дерев’янко обіцяє узаконити і не обкладати податком щонайменше 10 років.

Порядні чиновники за регіональними квотами

Микола Габер пропонує призначати на державні посади професіоналів з усіх регіонів рівномірно: чиновників прийматимуть на роботу за територіальною ознакою та регіональними квотами.
Ймовірно в переліку вимог до кандидата, окрім освіти та досвіду, з’явиться нова й надважлива вимога — “дефіцитне” місце народження.

Дмитро Добродомов обіцяє призначити порядних та професійних людей на ключові посади в країні, при цьому розміри зарплати топ-посадовців не перевищуватимуть мінімальну зарплату у більше, ніж десять разів.
Станом на 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 4137 гривень, тобто зарплата посадовця найвищого рангу становитиме максимум 41 тисячу гривень. Відповідно, середня і нижня ланка посадовців отримуватиме в рази менше. Кандидат не потурбувався пояснити, звідки набере порядних професіоналів на ключові державні посади за такі гроші.

Козаки з кулеметами

Юрій Кармазін налаштований створити резервну армію на основі українського козацтва. Для цього він надасть козацтву право носіння вогнепальної зброї.

Доля корупціонерів

Багато питань викликає ініціатива Віктора Кривенка про те, що для подолання хабарництва “буде впроваджене пожиттєве ув’язнення та конфіскація майна членів родини для топ-корупціонерів”.
Кандидат у президенти України дійсно збирається довічно ув’язнювати членів родин корупціонерів або ж не зовсім точно висловився? У будь-якому випадку, хтось сяде надовго — хабарники або його члени родини.

Десять — улюблене число Віталія Купрія. Цитата з передвиборної програми кандидата у президенти: “Вважати державною зрадою систематичне невиконання правоохоронцем своїх обов’язків, що підтверджується не менш ніж десятьма рішеннями суду, а також суддею, рішення якого скасовані не менш ніж десять разів судами вищих інстанцій”.
Пояснимо на прикладі задум кандидата: суддя вступив у злочинну змову й закрив 10 кримінальних справ, а потерпіла сторона оскаржила це в суді вищої інстанції. Якщо 10 рішень такого судді визнають неправомірними — це автоматично кваліфікуватиметься державною зрадою. Десять раз по десять — і за грати.

На щастя або на жаль, більшість обіцянок так і залишаться обіцянками.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.