Безвихідь заклятих друзів: німецькі ЗМІ про зустріч Меркель та Путіна
В ніч на 19 серпня у резиденції Мезеберг неподалік Берліна завершилися майже 4-годинні переговори канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента РФ Володимира Путіна. На порядку денному стояли питання врегулювання кризи на Сході України та в Сирії, іранська атомна програма, подальша співпраця щодо будівництва “Північного потоку-2”, а також посилення економічної кооперації між РФ та ФРН. Як зазначила сама Меркель, дана зустріч носила робочий, проміжний характер, а отже сподіватися на прорив у вирішенні тих складних питань, що розглядатимуться, не варто. Разом із цим, канцлер наголосила, що сам факт активної участі Росії у переговорному процесі щодо політичної ситуації як в Україні, так і на Близькому Сході є невід’ємною складовою для його успішної реалізації.
Підтвердженням робочого характеру зустрічі стала небагатослівність голів держав. На брифінгу перед резиденцією Мезеберг Путін та Меркель тільки коротко окреслили коло питань, що розглядатимуться, при цьому журналістам ставити питання не дозволили.
Як зазначають журналісти, які перебували біля резиденції, майже 4-годинна розмова відбувалася в досить конфіденційній обстановці та навіть без перекладачів. Попри запізнення президента РФ на півгодини переговори тривали навіть довше, ніж планувалося. По завершенню очільники держав обійшлися без підсумкових заяв. На момент підготовки цього матеріалу ні на офіційному сайті канцлера, ні на особистій сторінці голови Кремля інформації щодо змісту зустрічі на сьогоднішній день немає. Як повідомив Reuters одразу після завершення переговорів прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, головним завданням переговорів було “звірити годинники” щодо низки ключових питань. Він наголосив на тому, що зустріч була ґрунтовною та детальною, однак зазначив, що деякі питання (наприклад, можливі санкції США проти компаній, що беруть участь у будівництві Північного потоку-2) лідери держав не обговорювали. Також Пєсков зазначив, що досягти конкретних домовленостей поки що не вдалося.
Можливо саме тому інтерес німецької преси до візиту досить швидко вщух. Через відсутність конкретних заяв лідерів держав єдиним матеріалом для аналізу залишалися позиції, озвучені під час прес-конференції. Німецьке видання Bild, у якому напередодні переговорів вийшла стаття “Ви повинні вимагати цього від Путіна, пані Меркель” (у якій, зокрема, порушені питання і голодування Олега Сенцова, і обмеження прав людини в РФ, і наступ урядових військ у сирійській провінції Ідліб, який загрожує місцевому населенню гуманітарною катастрофою) закцентувало увагу на тій “відповідальності“, яку Росія несе за стабілізацію конфліктів, що їх, власне, і розпалює, оскільки підтримує сепаратистів та Башара аль-Асада. Разом із тим переважна більшість німецьких ЗМІ переконана, що зустріч 18 серпня — це знак поступового (під впливом взаємної недовіри), однак неминучого зближення двох держав. “Прагматизм у Мезебергу“, “Повільний новий старт“, “Двоє, які потребують один одного” — такі заголовки спостерігалися в газетах Німеччини цими днями.
Перед початком прийому в резиденції канцлера у засобах масової інформації ФРН активно обговорювалися причини стрімкої інтенсифікації німецько-російських відносин. Дійсно, це вже друга зустріч Меркель та Путіна за останні три місяці, крім того, у липні в Берліні з візитом побували міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров та Начальник генштабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов. Зокрема, видання Berliner Morgenpost висловило переконання, що до зближення обох держав підштовхнула провокативна політика президента США Дональда Трампа. Останній вважає, що ФРН, яка десятками років залишалася важливим стратегічним партнером США, перетворилася на сировинного “заручника РФ”, оскільки імпортує забагато природного газу з Росії. Крім того, санкції якими погрожує Вашингтон у разі будівництва Північного потоку-2 стосуватимуться і таких німецьких промислових гігантів як BASF та його дочірньої компанії Wintershall. Тим самим, США готові відрито тиснути на своїх надійних союзників на континенті. У свою чергу, Російська Федерація також шукає нових шляхів співпраці з ФРН та іншими провідними європейськими державами на тлі нової хвилі санкцій, накладених США у зв’язку із замахом на колишнього шпигуна Сергія Скрипаля.
На брифінгу Ангела Меркель підкреслила, що візит Володимира Путіна до Мезеберга є логічним продовженням тих розмов, які велися у місті Сочі у травні цього року. А в силу того факту, що “на сьогоднішній день у світі багато серйозних збройних конфліктів, ці зустрічі підкреслюють можливість знайти рішення“. Вона також висловила надію, що перемир’я на Донбасі, підґрунтям якого виступають домовленості Мінські домовленості, вдасться досягти на початку вересня. Предметом дискусії в контексті діяльності ООН також залишається введення “блакитних шоломів” та узгодження російського і українського сценаріїв їх розміщення (нагадаємо, що варіант Москви передбачає розміщення контингенту вздовж лінії розмежування, і ніяк не біля російського кордону, як цього вимагає Київ).
Не оминула увагою Меркель і важливе для України питання Північного потоку-2. Бачення ФРН, зокрема, таке, що Київ повинен “продовжувати грати роль держави-транзитера”. Канцлер переконана, що позитивним моментом буде, якщо “вдасться розпочати про це переговори з ЄС, Росією та Україною“. Як заявив Володимир Путін, проект трубопроводу повинен бути економічним у всіх сенсах і відкинув можливість повністю позбавити Україну її транзитного навантаження. За совами прес-секретаря Кремля Пєскова, обидві сторони розглядають Північний потік-2 як виключно комерційний проект. Однак він наголосив на необхідності “вжити заходів проти неконкурентних та неправомірних актів з боку третіх держав для того, щоб успішно завершити проект”. Очевидно, що мова йшла як про Україну, так і про США, однак від подальших коментарів речник утримався.
Берлін також не відкидає інтереси Києва, проте рішуче наголошує на приватноправовій формі компаній-учасників будівництва та заперечує будь-який політичний аспект Північний потік-2.
Особливо важливою зустріч голів ФРН та РФ була і в контексті урегулювання сирійської кризи. Путін закликав інтенсифікувати фінансову допомогу постраждалим районам, а також наголосив на необхідності поступово повертати біженців із сусідніх Туреччини, Йорданії та Лівану.Однак головною проблемою у сирійському питанні, однак, залишається відбудова регіонів, які найбільше постраждали в ході громадянської війни, за рішенням ЄС, можлива виключно за умови, якщо Асад не залишиться при владі. З іншого боку, для завершення бойових дій та відведення військ вести переговори можна тільки з ним. У Німеччині вважають, що Меркель спробувала використати переговори у резиденції Мезеберг, щоб переконати Путіна вплинути на Асада. Якщо останній утримається від масштабних військових дій, зокрема, у боротьбі із залишками антиурядових військ на території Сирії, це дасть надію, що рішення європейського керівництва щодо дотацій буде скориговано.
Так чи інакше, експертні кола ФРН одностайні у думці, що після майже 4-річної паузи у відносинах Німеччини та Росії наступає “відлига”. Обидві держави вважаються “заклятими друзями”, однак їх стратегічні інтереси настільки пов’язані, що уникнути діалогу для їх реалізації просто неможливо.
Підготувала Марія Богдановська