Чорне море стає зоною ескалації: російські атаки наближаються до кордонів ЄС

Про це пише Bloomberg.

Атаки на судна та загибель моряків

Через небезпеку в Чорному морі болгарський судновий брокер Йордан Петров вирішив більше не відправляти туди свої судна. Моряків, які погоджуються працювати в таких умовах, він називає “камікадзе”.

13 жовтня після удару по судну HS Dignity за п’ять морських миль від територіальних вод Болгарії зникли безвісти 11 моряків. П’ятеро членів екіпажу вижили.

15 жовтня інше судно загорілося вже в територіальних водах Румунії. Ще одна атака сталася неподалік від румунських вод: семеро з 12 моряків, за наведеними даними, загинули.

Москва заперечує причетність до ударів. Водночас раніше Кремль попереджав, що судна, які заходять в українські порти або виходять із них, можуть стати цілями у відповідь на українські атаки на російський “тіньовий флот”.

Чорне море стає новою зоною ескалації

Як зазначає Bloomberg, раніше вторгнення російських дронів у європейський повітряний простір не призводили до таких людських жертв. Тепер увага зміщується з Балтійського на Чорне море, де атаки загрожують не лише Україні, а й судноплавству сусідніх держав НАТО.

“Якщо донедавна увага була зосереджена на Балтії, то тепер прожектор уже на Чорному морі”, — заявив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов.

Директорка програми з Чорного моря в Middle East Institute Юлія Джоя вважає, що безпека Чорного моря тривалий час залишалася недостатнім пріоритетом для НАТО.

“Поки це не зміниться, Росія продовжуватиме перевіряти межі”, — наголосила вона.

Тим часом російські й українські дрони дедалі частіше порушують повітряний простір країн Балтії та Польщі, спричиняючи повітряні тривоги й пошкоджуючи цивільну інфраструктуру.

Реакція НАТО та позиція Болгарії

Болгарія звернулася до НАТО з проханням надати широкий спектр засобів протиповітряної оборони, зокрема патрульну авіацію, системи ППО та комплекси для боротьби з безпілотниками. Румунія, зі свого боку, прискорює створення спільного з Болгарією чорноморського безпекового хабу.

Водночас реакція європейських союзників залишається обережною. Країни регіону побоюються прямого зіткнення з Росією, особливо на тлі невизначеності щодо подальшої підтримки США. Однак відсутність рішучих дій може сприйматися Москвою як слабкість.

Президент Румунії Нікушор Дан і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвали атаки спробами Росії послабити західну підтримку України.

Прем’єр-міністру Болгарії Румену Радєву, який раніше критикував військову допомогу ЄС Києву, знадобився тиждень, щоб публічно визнати ймовірну причетність Росії. Після удару по українському судну Chelsea 3 він викликав російського посла. Опозиційний депутат Радослав Рибарскі назвав Болгарію “слабкою ланкою” східного флангу НАТО.

Судноплавство опинилося під загрозою

Атаки вже впливають на роботу портів і морські перевезення в регіоні. Страхування суден дорожчає, а судновласникам стає дедалі складніше знаходити екіпажі, готові працювати в небезпечних умовах.

За словами суднового брокера Тодора Георгієва, сукупний трафік портів Варна та Бургас нерідко нижчий, ніж у порту Могадишо в Сомалі, де триває збройний конфлікт.

Йордан Петров наголосив, що Росія розглядає країни, які допомагають Україні, як своїх противників.

“В очах росіян ті, хто фінансує і підтримує українську оборонну промисловість, — це НАТО. Тобто ми”, — сказав він.

Загибель моряків посилює тиск на Альянс із вимогою посилити захист судноплавства та безпеку Чорноморського регіону. Водночас союзникам доводиться шукати відповідь, яка стримає подальші російські атаки, але не призведе до прямої військової конфронтації з Москвою.

Раніше повідомлялося, що посли країн НАТО в Брюсселі наступного тижня обговорять почастішання атак на судна поблизу Румунії та Болгарії. Причиною зустрічі стали нещодавні інциденти з безпілотниками, внаслідок яких загорілися два судна, а семеро моряків зникли безвісти.