19 червня – день боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту: куди звертатись жертвам зґвалтування і чому важливо не мовчати

Малюнок, яким бачить світ 11-річний хлопчик після зґвалтування російськими солдатами на очах у матері.

Сьогодні, 19 квітня, світ відзначає Міжнародний день боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту.

Його було проголошено 19 червня 2015 року Генеральною Асамблеєю ООН

У російсько-українській війні факти застосування сексуального насильства мали місце з 2014 року.

“Але після повномасштабного вторгнення РФ війська агресора застосовують сексуальне насилля саме як метод ведення війни в небачених раніше масштабах – зокрема, для залякування, помсти чи “покарання” цивільного населення на окупованих територіях”,- йдеться у заяві Українського інституту національної пам’яті.

Сексуальне насилля застосовується до жінок, чоловіків та дітей.

В УІНП нагадали найбільш кричущі серед зафіксованих злочинів російських окупантів – зґвалтування немовлят свічкою або чайною ложкою; групове зґвалтування хлопчиків-близнюків дворічного віку, внаслідок якого діти померли; зґвалтування дітей на очах у батьків та навпаки.

Крім того, документально зафіксовані:

• вагітності неповнолітніх, яких зґвалтували російські військові.
• факти, коли російські окупанти прямо заявляли, що ґвалтують жінок задля того, щоб завдати їм психологічної травми, яка викличе небажання жити статевим життям у майбутньому та народжувати дітей.
• акти зґвалтування чоловіків, а також людей пенсійного віку.
• факти, коли російські військові схиляли до примусового сексу жінок, погрожуючи смертельною розправою над ними чи їхніми близькими.

Більшість жертв цих злочинів бояться про них розповідати, їх зупиняє страх розправи з боку рашистів та дискримінації в нашому суспільстві. Можуть прийти роки, перш ніж вони зможуть надати свідчення.

Точне число повідомлень про зґвалтування, здійснені російськими військовими наразі невідома, адже більшість із цих злочинів поліція виявляє під час відпрацювання звільнених населених пунктів. Але навіть перша статистика вражає тільки з 1 по 14 квітня, після того, як російські окупанти залишили Київську область, про сексуальне насильство повідомило щонайменше 400 осіб.

Також, як повідомляє The Guardian, згідно з березневими дослідженнями Фонду ООН у сфері народонаселення, понад 20% жінок з-поміж втікачів та внутрішньо переміщених осіб говорять, що зазнавали сексуального насильства. “І я можу закластися, що це занижені дані, тому що навколо цієї проблеми так багато стигми”, – підкреслила голова Фонду Наталія Канем.

Через складність встановлення імен російських військових, які вдавались до сексуального насильства, з початку повномасштабного вторгнення РФ українські поліцейські розпочали 17 кримінальних проваджень за фактами зґвалтувань загарбниками. І лише 30 травня вдалось скерувати до суду першу справу про зґвалтування під час війни.

Українська влада та правозахисники закликають жертв сексуального насильства не мовчати, а повідомляти про скоєні злочини – лише так ваші кривдники рано чи пізно отримають заслужене покарання.

Що є формою сексуального насилля згідно з резолюцією Радбезу ООН?

• зґвалтування
• сексуальне рабство,
• примусова проституція,
• примусова вагітність,
• примусові аборти,
• примусова стерилізація,
• примусові шлюби
• торгівля людьми в умовах конфлікту з метою сексуальних насильства або експлуатації
• будь-які інші зіставні за ступенем тяжкості форми сексуального насильства щодо жінок, чоловіків, дітей, які мають прямий або непрямий стосунок до конфлікту.

Куди звертатись жертвам сексуального насильства?

Якщо ви зазнали сексуального насильства — не мовчіть! Ваші життя та здоров’я — ваша найбільша цінність. І ніхто не має права зазіхати на них.

Якщо ви перебуваєте на території України:

102 — Національна поліція
103 — Швидка медична допомога
116 123 або 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації
@NHL116123 — Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству (у Telegram)
“Ла Страда-Україна”, hotline@la-strada.org.ua — громадська правозахисна організація “Ла Страда-Україна”. Facebook — @lastradaukraine
Органи прокуратури
Військова адміністрація — за місцем вчинення злочину або за місцем перебування
Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103

Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території:

Телефонна лінія Офісу генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту — 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal), електронна пошта conflict2022.ua@gmail.com, заповнити форму на сайті сайт Офісу генпрокурора www.warcrimes.gov.ua/#how

Telegram-бот Служби безпеки України — @stop_russian_wa_bot.

Як передати інформацію для Міжнародного кримінального суду?

Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі – пошта otp.informationdesk@icc-cpi.int. Листи приймають будь-якою мовою.

Якщо ви за кордоном:

Телеграм-канал “Безпека жінок за кордоном”: @safeabroad_bot.

Де отримати психологічну допомогу?

Зверніться до спеціалістів проєкту “Розірви коло” rozirvykolo.org/mental-support/.

На Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

Також  щоб отримати безкоштовну конфіденційну допомогу психолога або психотерапевта, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті tellme.com.ua або у Telegram – t.me/psy_support.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.