День Героїв Небесної Сотні: Шості роковини

Розстріл активістів Майдану є одним з найтрагічніших етапів сучасної історії України. “Прямий” у День пам’яті Героїв Небесної Сотні згадує про події лютого 2014 року.

Отже, День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Зазначимо, що саме 20 лютого визначено пам’ятним днем указом президента України Петра Порошенка від 11 лютого 2015 року.

З чого все починалось?

21 листопада 2013 року, після того, як уряд Азарова-Януковича оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС, люди вийшли на акції протесту. Того ж вечора на майдан Незалежності прийшло близько двох тисяч осіб.

Проте, безповоротним моментом в українській історії став день трагічного побиття студентів. Це сталося в ніч з 30 листопада на 1 грудня. Саме після силового розгону студентів протестні акції набули масового характеру і переросли з проєвропейських на антиурядові, антивладні. На мітинги почали виходити сотні тисяч українців. І кожного разу кількість людей на майданах по всій країні зростала, а Революція Гідності (листопад 2013 – лютий 2014) набирала обертів.

18-21 лютого – це дні поновлення силового протистояння, саме тоді почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами.

18 лютого

На ранок 18 лютого було заплановано “Мирний наступ” — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Через блокування до кінця робочого дня сесійне засідання так і не почалося.

Силовики прорвавши барикади на Інститутській та Грушевського підступили впритул до Майдану. Близько 19 години почався штурм Майдану з боку Європейської площі. З Інститутської почали застосовувати водомет. Пізніше, біля “Стели” почали застосовувати запалювальну суміш.

Опівночі загорівся Будинок профспілок.

19 лютого

Переговори лідерів опозиції з Віктором Януковичем, що тривали до 2-ї години ночі 19 лютого пройшли безуспішно — Янукович вимагав від протестувальників залишити територію Майдану. Протягом доби ситуація на Майдані лишалася напруженою.

О 2-ї ночі пожежники розпочали гасіння пожежі в Будинку профспілок, проте остаточно загасити пожежу вдалося лише вранці наступного дня.

Тим часом, “Беркут” зайняв позиції біля “Стели”, по вулиці Інститутській та з боку Європейської площі. О 7-й ранку до Майдану дісталися підкріплення з перших двох автобусів з групою підтримки зі Львова. Вони пішли у наступ. З метою оборони протестувальники підпалили шини по периметру Майдану, продовжили розбирати бруківку на Хрещатику та запасатися коктейлем Молотова. Близько 15-ї години зайняли приміщення консерваторії, а 18-ї — головпоштамт та комітет держтелерадіо.

20 лютого

Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у наступ. О 8:30 вдалося зайняти приміщення міністерства Агрополітики, близько 10-ї звільнили Жовтневий палац та Український дім. Силовики на вулиці Інститутській стріляли в наступаючих на них прихильників Майдану. До 14-ї години число загиблих становило 35 осіб, а о 17-й повідомлялося про 60 загиблих. Всього під час сутичок загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців. Загалом постраждало понад 600 людей. Того дня було вбито найбільше активістів.

День 20 лютого став переломним у вирії подій Революції Гідності.

21 лютого 2014 року українська влада юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того ж дня відбулися прощання з Героями Небесної сотні.

У результаті кривавих протистоянь активістів та силовиків 22 лютого Верховна Рада відсторонила від виконання обов’язків президента Віктора Януковича. Тоді ж призначили дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року.

Реакція світу

“В Україні не громадянська війна, якщо під таким мати на увазі війну однієї частини народу проти іншої. Ми бачимо війну української влади проти власного народу”, – сказав депутат Європейського парламенту Яцек Саріуш-Вольський.

Президент правозахисної організації Freedom House, Дейвід Креймер, закликав тоді ще президента України Віктора Януковича піти у відставку. Креймер заявив, що життєво важливо, аби Сполучені Штати Америки і Європейський союз наклали візові й фінансові санкції на посадовців винних в ескалації протистояння.

Міністр закордонних справ Франції, Лоран Фаб’юс, заявив 18 лютого, що єдиний шлях політичного вирішення кризи — той, який відповідатиме прагненням українського народу.

Посол США Джефрі Пайєт наголосив, що особиста відповідальність за перебіг подій лежить на президентові Вікторі Януковичу.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив стурбованість поверненням до насильства в Україні та повідомленнями про смерті в Києві і закликав всі сторони утриматися від насильства і терміново відновити діалог, у тому числі шляхом парламентського процесу.

Глава МЗС Польщі, Радослав Сікорський, заявив, що українська влада і президент Віктор Янукович несуть відповідальність за прийняття рішення грубого силового розгону Майдану.

Міністр закордонних справ Литви, Лінас Лінкявічус, закликав президента України Віктора Януковича негайно вивести війська з центру Києва.

США, відповідно до імміграційного законодавства, скасували візи і заборонили видачу віз приблизно 20 чільним представникам керівництва України та іншим особам, що причетні до повного ланцюжка віддавання наказів вдатися до насильства проти демонстрантів у Києві 18 лютого 2014 року.

Судовий процес на винними у розстрілах

Судовий процес щодо розстрілу Євромайдану все ще не завершено. Слідство встановило факт 48 вбивств і 80 замахів на вбивство на вулиці Інститутській 20 лютого. Ще в березні-квітні 2014 року у цій справі були затримані бійці “чорної роти Беркуту” Сергій Зінченко, Павло Аброськін та їх командир Дмитро Садовник. У 2015 році затримали інших бійців тієї ж спецроти – Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка та Олега Янішевського.

Однак Садовник втік ще у 2014 році, коли його випустили з-під варти, а Зінченко, Тамтуру, Маринченка, Аброськіна і Янішевського видали бойовикам ОРДЛО під час обміну в грудні 2019 року. При цьому Олександр Маринченко та Сергій Тамтура після обміну повернулися до Києва. В свою чергу, родини Героїв Небесної Сотні написали керівництву країни відкритого листа через повернення ексберкутівців в Україну.

Вшанування пам’яті

Після завершення боїв 18-20 лютого в наступні дні тисячі українців вийшли на частину вулиці Інститутської, щоб вшанувати пам’ять загиблих тут героїв Небесної сотні. Вулицю було встелено квітами, а згодом на ній почали з’являтися пам’ятники полеглим. В усіх куточках України називають площі, вулиці й сквери на честь Небесної сотні, а також пропонують зводити пам’ятники, вшанувуючи героїв Майдану.

6 лютого 2018 року Верховна Рада ухвалила законопроект 6659 про внесення змін до законодавства, необхідних для будівництва меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної сотні. Наразі у відновленому Будинку Профспілок функціонує Музей Революції Гідності.

Народний депутат з фракції “Європейська Солідарність” Володимир В’ятрович вважає, що керівництво парламенту має скликати позачергову сесію для ухвалення заяви про Революцію Гідності.

“Завтра дуже важливий день, і прикро, що поки що керівництво парламенту не відреагувало на нашу ініціативу. Суть її полягає в тому, щоб скликати позачергову сесію, на якій ухвалити текст заяви парламенту щодо політичної оцінки Революції Гідності. Авторами цього тексту заяви є низка депутатів з різних політичних фракцій, окрім “Опозиційної платформи – За життя”, і я один з них”, – наголосив нардеп.

20 лютого відбудеться шоста всесвітня акція “Ангели пам’яті”, присвячена пам’яті героїв Небесної сотні. Учасники щорічно розвішують білих паперових ангелів на деревах. У Києві учасники збираються об 11:00 біля метро Хрещатик. Подібні акції відбудуться в низці міст України, а також за її межами: в Брюсселі, Афінах, Варшаві, Ніцці, Стамбулі.

Громадська організація “Родини “Небесної Сотні”” проводить низку заходів з вшанування героїв новітньої історії України. Очікується пам’ятна програма “Вдячні за свободу”, в межах якої представлять інсталяції з майданівських артефактів від Самооборони Майдану і медиків Майдану та виставка світлин Юрія Білака “Майдан. Історія майбутнього”. Окрім того відбудеться презентація десяти історій із циклу “Характери Гідності” – про життя та вдачу загиблих Майданівців авторства Дарини Кульчицької.

Окрім того Українська Академія Лідерства та клуб “Наш Формат” організовують вечір спогадів “Згадай Майдан”. В обговоренні візьмуть участь керівник видавницва “Наш Формат” Владислав Кириченко, виконавчий директор The Aspen Institute Юлія Тичківська, і народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин.

Центр громадянських свобод планує кінопоказ документального фільму про події Революції Гідності “Зима у вогні”. Фільм – це низка інтервю у протестувальників, активістів, медичних працівників, митців та представників духовенства, представників церкви та навіть художників, які представляли різні покоління, соціальні прошарки, національності та релігії, але брали участь у Революції Гідності. Модеруватиме захід адвокатка родин Небесної сотні Марина Лиличенко.

Також слідкуйте за “Прямим” в Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.