День соборності України: сто один рік державності та об’єднання народу
Сьогодні, 22 січня, Україна відзначає одну з найважливіших віх історії власної державності. Сто один рік тому було проголошено Акт Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською народною республікою. Українці, які протягом століть жили у двох ворогуючих імперіях, нарешті об’єдналися в одній українській державності.
Про те чому так важливо пам’ятати про події сторічної минувшини та які уроки слід звідти винести у матеріалі “Прямого”.
Як це відбувалось?
Незалежність Української Народної Республіки була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради 22 січня 1918 року. Західноукраїнська Народна Республіка постала 1 листопада 1918 року. З того ж моменту почались переговори про об’єднання України між емісарами ЗУНР та урядом гетьмана Павла Скоропадського. Однак після антигетьманського перевороту, до влади прийшла Директорія УНР, яка й ухвалила Акт Злуки з ЗУНР.
“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”, – йшлося в документі.
Цей документ був не просто документом, що засвідчив об’єднання двох республік в одну. Цим документом нарешті український народ зміг об’єднатись в межах однієї національної держави. Століттями українці жили в Австро-Угорській та Російській імперіях, воювали одне проти одного у Першій світовій війні. І ось наступив той самий момент, який проголосив соборність української держави, а від так і української нації.
На жаль, Українська Державність через міжусобні війни, лівацьку політику пацифізму та натиск поляків та більшовика зникла в часи Перших Визвольних змагань, а відтак українці стали жити в Радянському Союзі, Румунії, Чехословаччині, Угорщині та Польщі.
Але факту того, що українці змогли об’єднатись, як народ та нація уже не можна було скасувати.
Перше річниця Дня Соборності була відзначена в Карпатській Україні (незалежна держава на території нинішнього Закарпаття) у 1939 році. Однак остання незалежна українська республіка була окупована угорськими фашистами режиму Міклоша Хорті.
З того часу святкування Дня Соборності було заборонене по всій території Україні.
В УРСР, куди увійшли всі українські землі після Другої світової війни, свято Дня Соборності вважалось “буржуазним” і таким, що не відповідає духу “пролетарського інтернаціоналізму”.
Живий ланцюг
Святкування Дня Соборності розпочалось з 1990 році, хоча офіційний статус свято отримало лише у 1999 році указом президента України Леоніда Кучми.
Головною традицією свята – є акція “Українська хвиля”, яку у 1990 році заснував один зі співзасновників Народного Руху та політв’язень Михайло Горинь.
Найбільший “живий ланцюг” відбувся в ніч з 21 на 22 січня з’єднавши між собою Львів та Київ. Таким чином започаткувалась традиція щорічно створювати “живий ланцюг”, як символ соборності.
Зазвичай “живий ланцюг” утворюється на столичному мосту Патона, що з’єднує східний і західний береги України. Таким чином символізується, що схід і захід разом і є єдина соборна самостійна Українська держава.
Мобільна гра і аудіо-альбом
До сторіччя проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР Український інститут національної пам’яті розробив низку оригінальних проектів, які можуть зацікавити українців усіх вікових категорій.
Голова УІНП Володимир В’ятрович презентував ілюстровані настінні календарі “Військова еліта Української революції 1917-1921 років” на 2019 рік, які були підготовлені Українським інститутом національної пам’яті на основі однойменної серії арт-плакатів.
Календар «Військова еліта Української революції 1917-1921 років» – це 12 зображень легендарних старшин, які стояли біля витоків української армії. Кожна сторінка містить коротку біографічну довідку про відповідного командира Армії УНР, а порядок розміщення військовиків за місяцями корелюється із їхніми досягненнями чи участю у важливих військових операціях.
До серії увійшли: Євген Коновалець, Петро Болбочан, Олександр Удовиченко, Дмитро Вітовський, Петро Франко, Всеволод Петрів, Михайло Омелянович-Павленко, Олекса Алмазів, Михайло Білинський, Василь Тютюнник, Марко Безручко та Христина Сушко.
Також УІНП розробив до Дня Соборності України мобільну гру “Сто років боротьби. Українська революція”, яка розроблена на основі настільної гри “Українська революція 1917–1921 років”.
“Це можливість в ігровій формі згадати бурхливі події в Україні 1917–1921 років. Наша цільова аудиторія – це старшокласники, освітяни, усі, хто цікавиться історією. Гра допоможе засвоєнню школярами історичної інформації про Українську революцію, сприятиме популяризації героїв та учасників, хроніки подій, – пояснила співробітниця УІНП Олена Охрімчук.
Гра адапотована для смартфонів та планшетів на базі Android і iOS.
До 100-річчя Соборності вийшов аудіо-альбом “Пісні Української революції” – спільний проект Інституту, Тараса Компаніченка та гурту “Хорея Козацька”.
До альбому увійшли пісні, написані в добу 1917-1921 років. Автори більшості цих пісень – це класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.
“Твори, що увійшли до цієї музичної збірки – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам’яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років на урочистих подіях, військових мітингах, при відновленні «Просвіт», відкритті гімназій та університетів. Пісні починали й завершували усі урочисті академії, святочні зібрання. Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, міськими, студентськими хорами, Українською республіканською капелою та Українським національним хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття”, – розповів український кобзар та лідер “Козацької Хореї” Тарас Компаніченко.
День Соборності та Незалежності
Мало хто знає, але 24 січня 1919 року уряд УНР ухвалив закон про встановлення святкування 22 січня Дня Самостійності України – на честь прийняття Четвертого Універсалу. До першої річниці самостійності приурочили проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР, завдяки чому 22 січня маємо також День Соборності України.
Тоді саме собою з’являється питання чи не повинен День Незалежності (Самостійності) України відзначатися 22 січня і тоді українській незалежності не 27, а всі 100 років.
Для прикладу, Естонія, Латвія і Грузія також мали свої незалежні держави, а потім булиокуповані більшовиками та включені до “тюрми народів” СРСР.
Однак, Естонія офіційно святкувала 100-річчя своєї Незалежності 24 лютого 2018 року, Грузія – 26 травня 2018-го, Латвія – 18 листопада 2018-го.
Також у 2018 році на державному рівні відбулись святкування 100-річчя відновлення або проголошення своєї державності Литвою (16 лютого), Азербайджаном (28 травня) і Вірменією (28 травня).
Логічно було б, якби 22 січня відзначався День Соборності й Самостійності України, а 24 серпня – День Відновлення Незалежності України.
Підготував Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.