Філософія – це…Короткий екскурс до Всесвітнього дня філософії
Сьогодні весь світ і зокрема Україна святкує Всесвітній день філософії.Свято встановлене на 33-тій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2005 році, який відзначається щорічно у третій четвер листопада. Метою свята є зробити філософію ближчою кожному: академіку, студенту та широкій аудиторії, усім, хто цікавиться такою діяльністю, яка відкриває нові можливості та простори для розмислів, критичного мислення та дискусії. Однак кожен філософ трактує поняття “філософія” по-своєму.
Про те, що ж таке філософія для сучасних українських філософів різних поколінь розпитував “Прямий”.
Михайло Бойченко, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної й практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
“Філософія для мене – шлях мого життя. Мій батько був філософом, тому я виріс в атмосфері філософських цінностей: від оригінальних відповідей на “класичні” дитячі питання до філософських жартів щодо критичних життєвих ситуацій і філософської нейтральної позиції щодо політичних і релігійних колізій. Згодом моєю коханою і дружиною стала філософиня. Тепер маю філософську сім’ю. А якщо нарешті щодо мого смаку до філософії і смаків у філософії, то філософія – це шлях відкритого і сміливого пошуку істини, можливість чітко визначати власні цінності та цінності інших, ґрунтовно будувати систему доведень, виходячи з методології та словника тієї чи іншої філософської школи. Улюбленими філософами є Кант, Гегель, Ніцше, Бодріяр. Близькі до філософії теоретичні системи Вебера та Лумана. Люблю заочно полемізувати з Габермасом. Загалом, філософія – це найбільш концептуальне мислення”.
Олександр Валкевич, аспірант кафедри богослов’я і релігієзнавства Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова
Якщо коротко, філософія для мене – це в першу чергу самостійне мислення. Усі відомі філософи від античності до сучасності це практикували чи практикують. Предметом думки може бути будь-що: метафізика, історія, мистецтво, політика тощо. Але, філософською думка стає лише в тому разі, якщо вона є результатом самостійного мисленнєвого процесу.
Можна прочитати багато філософських творів, викладати філософські дисципліни й при цьому не бути філософом. Тому що філософія жива, філософія як процес – це в першу чергу робота із власним мисленням. І ще один момент. Я помітив, що практика філософського мислення рано чи пізно переходить у практичну площину змінюючи світогляд і, відповідно, життєві цінності, пріоритети. Тому, філософія, це ще й небезпечно. Хто знає, як зміниться ваше життя після кількох років занять філософією.
Олексій Панич, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник наукового видавництва “Дух і Літера”.
“Філософія – це процес філософування, тобто розмірковування над “граничними” світоглядними проблемами, щодо яких людина принципово не може знайти остаточну “правильну відповідь”, але може обґрунтувати, чому вона, тут і зараз, на власну відповідальність розв’язує таку-то проблему саме так, а не інакше”.
Надія Адаменко, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
“Філософія – це мислення про мислення. Я адепт саме такої дефініції. Тому, філософія – це свобода людини мислити своєю головою. Умова набуття свободи в цьому сенсі – це Сократівське “Я знаю, що я нічого не знаю…”. А ще про філософування – це коли ми get fun з учнями”.
Тарас Лютий, доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Десь з трьох частин буде складатися моя відповідь. По-перше, це свобода, не тільки як свобода в просторовому розумінні, а й свободи думки. Тому що філософія – це можливість вдаватися до осмислення, якихось речей, на які можливо накладені соціокультурні табу, наприклад. Іншими словами – це свобода мислити інакше і без стереотипів. По-друге, філософія – це не просто мислення, тому що мислення – це вільний простір думки, не лише пов’язаний з якимись образами мислення, а це мислення критичне, але не в контексті “розкритикувати противника”, а в контексті способу мислення, окреслення простору де ми мислимо, який і є предметом нашого осмислення і що трапляється. коли ми виходимо за межі цих кордонів, які ж самі означили. Це таке кантівське розуміння критики. І нарешті третій момент, філософія – це для мене здатність самотрансформації, або ж, як Ніцше говорив самоперевершення.
Ігор Кромф, аспірант кафедри філософії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Для мене філософія – це спосіб життя. Вона починається помислами, продовжується словами і завершується діями, які завжди починаються з помислів. Філософія – це вічно живий та динамічний процес. Можна прочитати мільйон книг, але це зробить тебе лише людиною-флешкою. Філософія – це практика щоденного мислення. Мислення про те, що навколо і про те, що всередині. Головне не заплутатись і цих “павутинах”, як зазначав Бекон. Мені здається, що найкраще моє відношення до філософії можна описати відомим висловом Канта: “Дві речі наповнюють душу новим і все більш сильним подивом та благодіянням, коли думаєш про них – це зоряне небо наді мною та моральний закон в мені”.
Олександр Кулик, доктор філософських наук, професор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Для мене філософія жива. Розумієте, дуже часто про філософію кажуть в минулому часі, як про набір експонатів музею: “той старезний бородань дві тисячі років тому сказав ось це, той сивий чолов’яга тисячу років тому сказав оце”. Так ось, такий музейний підхід є нічим іншим як прихованим бажанням поховати філософію, оголосити її мертвою. Ні, шановні, філософія жива і буде жити. Їй дві тисячі шістсот років, а вона молода. Адже її осереддям є здивування – те, що притаманне лише тим людям, хто душею молодий. Філософи вміють дивуватися буцімто найочевиднішим речам і шукати відповіді. Вони намагаються зрозуміти те, чим є світ насправді. Коли я приходжу до студентів, то бачу, що філософія жива. Зараз, як і сотні років тому, є ті, кому цікаво замислюватися над філософськими питаннями. Вони мислять, будуючи філософський діалог з мислителями минулого, думки яких теж не мертві, а живі, адже ці думки продовжують надихати нас. Так, філософія є живою.
Слухав, записував та трохи філософував Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.