Новини

“Газпром” визнав критичну залежність від української ГТС – російські ЗМІ

“Газпром” визнав критичну залежність від української ГТС – російські ЗМІ

Російський монополіст “Газпром” в 2020 році не зможе обійтися без української газотранспортної системи для транзиту в Європу, оскільки до того моменту наземна інфраструктура в ЄС ще не буде готова до прийому газу “Північного потоку-2”.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Так, до кінця 2019 року, коли закінчується контракт на транзит газу через Україну, “Газпром” зможе прокачати через “Північний потік-2” не більше 34 млрд кубометрів з проектних 55 млрд кубометрів. Таким чином, для Росії укладання нового транзитного контракту з Україною – справа неминуча.

Газопровід Eugal, який повинен стати продовженням газопроводу Nord Stream 2 територією Німеччини, буде повністю побудований тільки до кінця 2020 року. Тим часом сам “Північний потік-2” проектною потужністю 55 млрд кубометрів на рік, згідно неодноразовим заявам “Газпрому”, планується ввести в експлуатацію до кінця 2019 року. Але до цього моменту буде побудована тільки перша з двох ниток Eugal. Це дасть можливість транспортувати 9,9 млрд кубометрів з Лубміна, де вийде на сушу “Північний потік-2”, в Східну Німеччину (зона Gaspool), а також ще 21 млрд кубометрів до кордону з Чехією в Дойчендорфе. Крім того, ще приблизно 2,7 млрд кубометрів “Газпром” зможе додатково транспортувати в напрямку Нідерландів за існуючим газопроводом Nel. Таким чином, на практиці “Газпром” в 2020 році зможе використовувати не більше 34 млрд кубометрів потужності “Північного потоку-2”. Повністю завантажити трубу монополія зможе тільки при введенні другої нитки Eugal. У “Газпромі” наразі відмовилися від коментарів.

Повідомляється, що в цілому графік відповідає історії будівництва першого Nord Stream.

Тоді газопровід Opal, який грає таку ж роль, як Eugal (доставка газу з півночі Німеччини до Чехії), вводився з річним проміжком між першою і другою нитками – восени 2011 і 2012 років відповідно. Але в даному випадку терміни з будівництва газопроводів були прив’язані до кінця транзитного контракту з Україною, який закінчується 31 грудня 2019 року. Неможливість повністю завантажити “Північний потік-2” в перший рік експлуатації означає, що у “Газпрома” немає навіть теоретичних шансів уникнути нової угоди про транзит з Україною, яка покривала б як мінімум 2020 рік.

У 2017 році “Газпром” прокачав через Україну 93 млрд кубометрів газу. І навіть якщо “Газпром” буде повністю завантажувати доступні потужності “Північного потоку-2” і встигне побудувати обидві нитки “Турецького потоку” (по 15,75 млрд кубометрів), компанії все одно доведеться прокачувати через Україну не менше 30 млрд кубометрів в 2020 році при збереженні поточного попиту на російський газ в Європі. Однак “Газпром” вже напевно не встигне побудувати газопроводи на Балканах для подачі газу в ЄС з другої нитки “Турецького потоку” – будівництво навіть невеликого магістрального газопроводу займає не менше півтора років, а Болгарія, Сербія і Угорщина поки навіть не почали процес видачі дозволів. Ймовірно, на початок 2020 року “Газпром” зможе використовувати “Турецький потік” тільки для потреб Туреччини, знявши з українського напрямку близько 16 млрд кубометрів транзиту. В такому випадку “Газпрому” буде потрібно прокачувати через Україну вже 43 млрд кубометрів в 2020 році. В іншому випадку компанії доведеться порушувати довгострокові контракти зі споживачами, що може обернутися штрафами і втратами на мільярди доларів.

Всі ці оцінки обсягів необхідного українського транзиту зроблені на підставі поточного рівня попиту на російський газ в Європі, але в найближчі роки ця потреба може вирости. Так, якщо уряд Нідерландів в березні вирішить скоротити видобуток на найбільшому в ЄС родовищі Гронінген з нинішніх 21,6 млрд кубометрів до 12 млрд кубометрів (це рекомендація регулятора після землетрусів на початку року), потреби країни в імпорті збільшаться на 10 млрд кубометрів на рік. І навіть якщо “Газпром” займе лише половину ринкової ніші, що звільниться, для зростання експорту на 5 млрд кубометрів не буде іншого варіанту, окрім українського маршруту.

Як зазначає Симон Пірані з Оксфордського інституту енергетичних досліджень, “Газпром” може до 2024 року забезпечити повне завантаження Nord Stream 2 і двох ниток “Турецького потоку”, що, можливо, дозволить компанії відмовитися від українського маршруту для забезпечення портфеля довгострокових контрактів (близько 180 млрд кубометрів на рік). Але, на його думку, з огляду на зростання попиту на російський газ, компанія “на практиці не зможе повністю закрити двері для українського транзиту”, навіть коли зазначені газопроводи будуть побудовані.

Нагадаємо, російський “Газпром” винен Україні за різними судовими вироками 8,5 млрд доларів.

У 2017 році суд зобов’язав “Газпром” виплатити до Державного бюджету України більше 171 мільярда гривень за порушеннязаконодавства про захист економічної конкуренції.

7 березня “Газпром” запропонував “Нафтогазу” дату проведення переговорів щодо розірвання контрактів на постачання та транзит газу.

6 березня “Газпром” подав апеляцію на рішення Стокгольмського арбітражу у справі про постачання газу в Україну.

28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги НАК “Нафтогаз України” щодо компенсації за недопоставлені “Газпромом” обсяги транзиту.

Російська енергетична компанія “Газпром” заявила, що не згодна з рішенням Стокгольмського арбітражу виплатити НАК “Нафтогаз України” компенсацію в $4,63 млрд за недопоставку газу.

Водночас “Газпром” відмовився постачати в Україну газ та зменшив тиск у ГТС на 10%.

Згодом російський газовий монополіст ВАТ “Газпром” заявив, що почав процедуру розірвання всіх газових контрактів з Україною.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.