Гарантії безпеки чи Будапешт 2.0?

Найкращою гарантією безпеки для України є лише членство України в НАТО. Це аксіома, доведена роками протистояння з Росією, яка стала очевидною для всіх, передусім в Україні, насамперед за останні більш як 500 днів повномасштабної війни путіна проти нашої держави. У цьому розумінні будь-які безпекові гарантії для України не захистять від викликів, які загрожують нашій державності та демократії.

Проте, якщо рішення прийнято і потяг рушив, то ключовим елементом дискусії про гарантії безпеки для нашої держави мало б бути уникнення ситуації, за якої таке тимчасове рішення не стало вічним. Бо нам складно уявити, що громадяни Литви, Польщі чи Фінляндії, чи будь-якої європейської держави відчули б впевненість у власній довгостроковій безпеці, якщо отримали б сьогоднішній пакет гарантій без перспективи швидкого вступу до НАТО.

В очікуванні “парасолькової” декларації Групи Семи щодо гарантій безпеки Україні вважаємо за доцільне звернути увагу на п’ять ключових принципів, які визначатимуть дієвість таких гарантій для України та її довгострокової безпеки.

По-перше, такі гарантії мають бути чітко ув’язані та спрямовані на досягнення стратегічної мети – членства України у Північноатлантичному альянсі.

По-друге, ці гарантії мають бути юридично зобов’язальними для країн-гарантів, щоб мінімізувати можливі ризики їх імплементації внаслідок зміни політичної кон’юнктури, політичних розкладів у цих державах.

По-третє, гарантіями безпеки для України до членства в НАТО є збереження та у разі потреби посилення санкційного режиму Заходу проти путінського режиму, проти агресивної росії. Санкції мають позбавити агресора можливості та ресурсів для продовження війни проти України.

По-четверте, посилення допомоги – політичної, економічної, фінансової, технологічної – для розбудови українського військово-промислового комплексу на базі стандартів НАТО, що дасть у перспективі змогу посилити військові спроможності ЗСУ на полі бою.

По-п’яте, гарантії безпеки та масштаби допомоги Україні з боку гарантів мають бути співмірні з масштабами безпекових загроз, масштабами України, масштабами нашого ворога. І це точно не про “ізраїльську модель”.

До речі, є ще один інгредієнт, без якого гарантії безпеки України були б неповноцінні. “Гарантіям безпеки України” та “гарантіям членства України в НАТО” (яких все ще нема) бракує ще однієї критичної гарантії – “гарантій перемоги України”. Давно час розвинути баварську формулу Групи Семи 2022 року, яка донині звучить як “підтримуватимемо стільки, скільки потрібно”, і зафіксувати підтримку України саме “до перемоги”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.