Газ за півціни: Росія продає паливо Китаю з рекордною знижкою
фото: Reuters
У 2026 році знижка на російський газ, який постачають до Китаю трубопроводом “Сила Сибіру”, сягне рекордного рівня. Пекін купуватиме паливо значно дешевше, ніж інші іноземні клієнти “Газпрому”.
Про це повідомляє The Moscow Times.
Яку ціну встановили для Китаю
Середня вартість тисячі кубометрів російського газу для Китаю цього року становитиме 247,9 долара. Для інших іноземних покупців ціна сягатиме 562 доларів за такий самий обсяг.
Таким чином, різниця становитиме близько 315 доларів за тисячу кубометрів, а знижка для Пекіна — приблизно 56%.
Для порівняння, торік Китай платив за російський газ у середньому 240,3 долара за тисячу кубометрів, тоді як для інших закордонних клієнтів «Газпрому» ціна становила 406,5 долара. Відповідно, розрив у вартості газу для китайського ринку та інших покупців збільшиться приблизно на 15 відсоткових пунктів.
Російська влада планує зберегти суттєву цінову перевагу для Китаю і в наступні роки. У 2027 році тисяча кубометрів газу для Пекіна, за прогнозами, коштуватиме 251,3 долара проти 450 доларів для інших закордонних покупців.
У 2028 році ціна для Китаю очікується на рівні 247,8 долара, тоді як для інших іноземних клієнтів — 361,9 долара. Це відповідатиме знижці приблизно у 32%.
У 2029 році російський газ для Пекіна може коштувати 246,4 долара за тисячу кубометрів проти 323,2 долара для інших покупців. У такому разі різниця становитиме близько 24%.
Росія продає Китаю газ дешевше, ніж Туркменістан
Попри значні поступки, російське паливо обходиться Китаю дешевше, ніж газ із деяких інших джерел. Зокрема, Пекін платить за туркменський газ на 40–60 доларів більше за кожну тисячу кубометрів, ніж за російський.
Такі розрахунки аналітики зробили на основі даних китайської митниці. Водночас туркменський газ долає більшу відстань до основних центрів споживання в КНР, ніж паливо, яке надходить із Росії.
У 2025 році Росія експортувала до Китаю трубопроводом “Сила Сибіру” 39,4 млрд кубометрів газу. У 2026 році обсяги постачання можуть зрости до 40,5 млрд кубометрів.
Однак китайський ринок компенсує “Газпрому” лише близько п’ятої частини колишніх постачань до Європейського Союзу. До втрати значної частини європейського ринку російський газовий гігант експортував туди майже 200 млрд кубометрів на рік.
Після початку повномасштабної війни проти України «Газпром» втратив приблизно дві третини експорту.
Китай не поспішає погоджувати новий газопровід
Переговори щодо будівництва нового газопроводу до Китаю, який раніше називали “Сила Сибіру-2”, а згодом у Росії почали просувати під назвою “Сила Байкала”, фактично зайшли в глухий кут.
Пекін наполягає на значно нижчій ціні — від 50 до 150 доларів за тисячу кубометрів. Такий рівень вартості наближається до внутрішніх російських цін на газ для населення.
Москва натомість прагне зберегти чинну формулу ціноутворення. Розбіжності між сторонами перешкоджають просуванню проєкту, який мав би допомогти Росії компенсувати втрату європейського ринку.
У грудні 2025 року президент Науково-дослідного інституту економіки та технологій Китаю (CNPC) Лу Руцюань заявив, що проєкт потребує значного обсягу робіт і тривалих переговорів. За його оцінкою, будівництво може розтягнутися на 8–10 років.
Водночас у вересні 2025 року «Газпром» оголосив про підписання юридично зобов’язувальної угоди щодо будівництва “Сили Сибіру-2” через Монголію та розширення постачань іншими маршрутами.
Після завершення будівництва новий газопровід, за планами, зможе транспортувати до Китаю до 50 млрд кубометрів газу на рік протягом 30 років. Водночас очікується, що ціна палива для китайського ринку буде нижчою, ніж для європейського.
Пекін обирає обмежене розширення чинних поставок
Китай обережно ставиться до збільшення залежності від одного постачальника, особливо на тлі уповільнення зростання попиту на газ. Тому переговори щодо нового маршруту неодноразово заходили в глухий кут.
Ще в серпні 2025 року сторони не змогли досягти домовленостей щодо “Сили Сибіру-2”. Натомість Китай розглядав можливість запропонувати Росії збільшити потужність уже чинного газопроводу “Сила Сибіру-1” на 6 млрд кубометрів на рік.
Однак таке розширення не здатне компенсувати втрату значної частини європейського ринку.
Раніше Росія також пропонувала Монголії дешевий газ в обмін на сприяння реалізації проєкту нового газопроводу до Китаю. Проте у 2024 році Монголія не включила “Силу Сибіру-2” до плану національного розвитку на найближчі п’ять років.
Таким чином, попри плани Москви нарощувати експорт до Китаю, Пекін не поспішає погоджуватися на масштабний інфраструктурний проєкт і водночас отримує можливість купувати російський газ на вигідних для себе умовах.
Раніше повідомлялося, що під час візиту до Пекіна російський диктатор Володимир Путін не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна підтримки будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.