ХІХ з’їзд Компартії Китаю: курс на соціалізм та чого чекати від “нової ери”
Минулого тижня в Пекіні відкрився ХІХ з’їзд Компартії Китаю, який буде тривати до 24 жовтня. На з’їзді оберуть нове керівництво країни, принципи економічного розвитку і зовнішньої політики держави на наступні п’ять років.
Кадрові призначення – найбільша інтрига ХІХ з’їзду КПК
Оцінюючи нинішній стан лідера, усі без винятку говорять про значне зміцнення Сі Цзіньпіном своїх позицій. Він, як і всі його попередники, будучи Генсеком КПК, одночасно став Головою КНР і очолив Центральну військову раду. Однак Сі Цзіньпін – перший з керівників КНР за останні 25 років офіційно названий “ядром партії” (до нього таким ядром вважалося Політбюро ЦК КПК). У той же час, як пишуть західні ЗМІ, рівновагу влади поки забезпечувалося прем’єром Держради Лі Кецяном, представником угруповання т.зв. “Комсомольців” і ставлеником попереднього лідера Ху Цзіньтао.
Основною інтригою з’їзду є майбутні кадрові призначення, про можливі варіанти яких міркують китайські і західні аналітики. На цьому з’їзді, у якому беруть участь приблизно 2300 делегатів, буде затверджений новий склад Центрального Комітету (ЦК) КПК (200 чоловік), який згодом вибере найвпливовіші органи китайської влади – Політбюро (25 осіб) та Постійний комітет (ПК) Політбюро (5-7 осіб). За негласними правилами, віковою межею для вищих чиновників є відмітка в 68 років. Це означає, що 11 із 25 діючих членів Політбюро і 5 з 7 членів ПК покинуть свої пости.
Особливістю ХІХ з’їзду є надзвичайна секретність, так як в попередні партійні з’їзди майбутні кандидатури були відомі за кілька місяців. Цього разу західним і китайським аналітикам залишається тільки здогадуватися про те, кого підвисять по кар’єрних сходах, і хто, можливо, стане потенційним главою держави в 2022 році.
Найбільш ймовірними кандидатами в ПК політбюро експерти називали 57-річного Чень Міньера і 54-річного Ху Чуньхуа, один з яких з великою ймовірністю може стати наступником Сі Цзіньпіна в 2022 році.
Деякі експерти вважають, що нинішній лідер взагалі може залишитися на третій п’ятирічний термін, щоб завершити розпочаті ним реформи. Але ця посада, на думку спостерігачів, не є для нього ключовою. Набагато важливіше зберегти пост генерального секретаря КПК і контроль над збройними силами, тобто посаду голови Центральної військової ради партії.
“Соціалізм з китайською специфікою для нової ери” – новий курс Компартії
Головним нововведенням ХІХ з’їзду стало те, що курс Компартії на наступні п’ять років буде називатися “соціалізм з китайською специфікою для нової ери”.
“Партія повинна об’єднати всі нації китайського народу, повести їх до побудови суспільства середньої заможності і здобути велику перемогу при вступі в нову еру соціалізму з китайською специфікою”, – зазначив Сі Цзіньпін під час своєї доповіді.
Нова ідеологія складається з 14 пунктів, роз’яснює китайське інформаційне агентство “Сіньхуа”, основний з яких – “лідируюча роль партії на всіх напрямках діяльності”.
У решті йдеться про необхідність піклуватися про благо народу, продовжувати поглиблювати реформи, підвищувати верховенство закону, підвищувати державну безпеку і контроль над армією.
Чого чекати від “нової ери соціалізму”?
Оскільки, реалізація китайської мрії неможлива без миру та розвитку у сусідів. Для цього Китай продовжує будувати “співтовариство спільної долі” і допомагає сусідам у рамках проекту “Один пояс, один шлях”. Сі Цзіньпін пообіцяв полегшити умови роботи в Китаї для іноземного бізнесу і забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку. Він також застеріг від сепаратизму і сказав, що партія буде нетерпима до проявів корупції.
Це викликало тривогу у західних оглядачів: з одного боку Пекін говорить про мирний розвиток і “співтовариство спільної долі”, з іншого – збільшує витрати на оборону і зміцнює армію і флот.
Зазначимо, прагнення Сі Цзіньпіна закріпитися при владі зрозуміло: масштабні реформи, які він розпочав, неможливо здійснити протягом п’яти і навіть десяти років. Однак значна концентрація влади в руках голови і невеликої групи його призначенців ставить під удар принцип змінюваності керівництва. Є й інші негативні симптоми.
Так, у Пекіні відкрилася виставка останніх досягнень китайського уряду. На ній широко представлені наука, транспорт, військове виробництво, спорт, етнічні меншини, але найбільше там фотографій Сі Цзіньпіна – їх сотні.
Газета англійською мовою China Daily чи не щодня випускає на першій шпальті матеріали про те, як візит Сі вплинув на села, міста і мегаполіси, як змінилося їхнє життя (зрозуміло, у кращу сторону) після того, як генеральний секретар вніс свої пропозиції. Посадові особи в своїх промовах підкреслюють, що в основі їх бачення лежить думка Сі Цзіньпіна.
Крім того, контроль держави за тим, що відбувається в інтернеті посилюється з кожним днем.
У вересні телесеріали в Китаї отримали нові правила регулювання контенту. Тепер їм пропонується “підвищувати культурний смак людей” і “зміцнювати духовність”. Комуністична партія, країна, люди і національні герої – ось перелік позитивних персонажів. І фігура голови Сі повинна стояти вище всіх інших.