Голлівудська казка з перчинкою: рецензія на новий фільм Тарантіно “Одного разу в Голлівуді”
Квентін Тарантіно – геній свого часу. Понад 20 років – якщо не з моменту виходу скандальної стрічки “Скажені пси”, то, у всякому випадку після Золотої пальмової гілки в Каннах за неперевершене “Кримінальне чтиво” в 1994 році – кожен новий фільм режисера з неймовірним захопленням очікують і фанати, і критики.
В Україні 15 серпня в прокат вийшла дев’ята стрічка режисера під назвою “Одного разу в Голлівуді”. У порівнянні з іншими країнами українська прем’єра трішки затрималась, тож глядач вже встиг розігрітись новинами про касові збори та спойлерами.
Сюжет
Фільм розповідає про колись популярного, але вже забутого актора вестернів Ріка Далтона (Леонардо Ді Капріо). Рік, який міг стати зіркою світового масштабу і затьмарити самого Стіва Макквіна у “Великій втечі”, зараз знімається в низькопробних телевестернах, граючи “поганих хлопців”. Справи в нього кепські, бо серед більш-менш пристойних пропозицій в нього залишились лише ролі в так званих спагетті-вестернах, які саме стали популярними в Італії.
Єдиним другом в його житті є дублер Кліфф Бут (Бред Пітт). Та і той живе в трейлері на околиці міста на пару з вірним псом Бренді. На пітбуля зверніть особливу увагу – він ще стане чи не головним героєм картини.
По сусідству з героєм Ді Капріо поселяється популярний режисер того часу, творець “Дитини Розмарі” Роман Поланскі з молодою дружиною Шерон Тейт. На відміну від героїв Ді Капріо та Пітта вони – реальні персонажі. Особливо варто звернути увагу на реальну історію цієї пари, адже вона відіграє важливу роль в сюжеті стрічки. Так, у 1969 стався інцидент, який шокував весь Голлівуд – молода дружина Поланскі, яка була на 9 місяці вагітності, разом з трьома своїми друзями була жорстоко вбита у власному будинку. Як з’ясується пізніше, на такий жахливий вчинок пішли члени секти Чарльза Менсона, який очолював хіпі-комуну.
Головні герої
“Одного разу в Голлівуді” свідчить про зрілість Квентіна Тарантіно. Він зібрав чи не найзірковіший каст за всю історію кінематографу: Бред Пітт, Леонардо Ді Капріо, Марго Роббі, Дакота Фенінг та навіть сам Аль Пачіно.
Шерон Тейт, яку майже мовчки грає Марго Роббі, зображена неймовірно світлою людиною, яка радіє життю, своїй кар’єрі та людям навколо. Вона мила і доброзичлива, завжди готова допомогти незнайомцям попри те, що є голлівудською зіркою. В одній зі сцен фільму Тейт заглядає на сеанс своєї ж стрічки і уважно слідкує за реакцією публіки на її акторську гру, адже її дійсно непокоїть, як глядачі ставлять до її роботи. Варто зазначити, що в цій сцена Марго Роббі дивиться справжній фільм за участі справжньої Шерон Тейт – ось така тарантіновська ретроспектива. І хоч екранного часу у Роббі зовсім небагато, та любов, з якою її показує режисер, не може не торкнутися найпотаємніших струн душі глядачів. Щоразу, споглядаючи її на екрані, ти ловиш себе на думці, що просто не зможеш змиритись з її жахливою долею. “Ця світла і щира душа заслуговувала кращого” – так і читається поміж рядками сценарію.
Щодо Ріка Далтона, якого грає Леонардо Ді Капріо, то це дуже суперечливий персонаж. Він самозакоханий, істеричний, але неймовірно талановитий. Мабуть, це найкраща роль Ді Капріо за всю його кар’єру. У стрічці Ді Капріо – актор, який знімається в неякісному кіно, псує дублі, багато п’є, та все ж у потрібний момент може взяти себе в руки та геніально зіграти свою роль. Акторська гра в квадраті, так би мовити. За одну коротку сцену Ді Капріо може відіграти чи не весь спектр людських емоцій. Ось він плаче поруч з малолітньою актрисою, жаліючись на свою нелегку доль, а вже в наступному кадрі в образі негідника погрожує вбити цю ж саму дівчинку. Та й так погрожує, що ти і справді віриш – необережний крок і він точно знесе їй голову. Ді Капріо настільки віддається цій ролі, що моментами ти вже не можеш зрозуміти, який саме фільм ти дивишся – про актора-алкоголіка чи про жорстокого негідника з дикого-дикого Заходу.
Дублера Ріка Далтона грає Бред Пітт, який вже багато років вважається головним секс-символом Голлівуду. І така слава актора знаходить своє відображення і у стрічці. Страшно згадати, скільки Пітту років, та і в стрічці його називають “старим ковбоєм”, але варто актору зняти одяг, оголивши аполонський торс, як по залу проносяться схвильовані жіночі видохи. Його персонаж має темне минуле, але водночас тверді моральні переконання, тим самим викликаючи симпатію та повагу.
Разом з тим, саме сцена за участі Пітта стала причиною велетенського скандалу навколо стрічки. Справа в тому, що в одному з епізодів Пітт влаштовує бійку з Брюсом Лі. Останні зображений у фільмі дуже зарозумілим та пихатим. І такий його образ дуже не сподобався реальній донці Брюса Шерон. Вона розкритикувала Тарантіно, заявивши, що той спотворив образ її батька. Сам Тарантіно з такою думкою категорично не згоден.
Фільми Квентіна Тарантіно – це не лише візуальна насолода, а й музична. Режисер прекрасно розуміється на музиці епохи, не даремно ж у всіх своїх фільмах він уникає максимально композиторів, наповнюючи картини піснями відповідного періоду, аби по-справжньому занурити глядача в дух того часу.
До саундтреку “Одного разу в Голлівуді” входять 27 пісень. Музичний супровід не є нав’язливим, він доповнює картину, продовжує її, робить довершеною, адже всі пісні у фільмі записані в період з 1956 по 1972 рік. Так, у стрічці можна почути “Mrs. Robinson” Саймона і Гарфанкеля, кавер на “California Dreamin’” The Mamas & the Papas, ранні Deep Purple, багато Пола Рівера і The Raiders.
Цікаво, що у фільмі є пісня самого Чарльза Менсона. І парадокс в тому, що всесвітньо відомий вбивця, який хотів стати музикантом, таки здобув славу. У березні 1970 року – всього лише через сім місяців після вбивства Шерон Тейт – його альбом все ж побачив світ.
Як і в “Кримінальному чтиві” Тарантіно у стрічці захоплюється фут-фетешизмом, постійно показуючи в кадрах оголені ступні актрис.
У стрічці багато пасхалок для глядачів. Наприклад дуже розумна дівчинка, яка знімається з Ріком Далтоном у вестерні. Їй вісім років, а події відбуваються в 1969 році. Нескладно здогадатись, що за основу цього персонажа Тарантіно взяв актрису Джоді Фостер, яка починала кар’єру в ковбойському серіалі “Димок зі стволу”.
Мікроскопічні монологи ведучого радіостанції KHJ не можуть не нагадати про “Скажених псів”. А в одному з епізодів навіть з’являється Брюс Лі; саме він у фільмі “Гра смерті” одягав жовто-чорний спортивний костюм – задовго до Уми Турман в “Убити Білла”.
“Одного разу в Голлівуді” – це кіношний танець, який повільно, легко та плавно веде глядача крізь епоху 60-их років. Хоч сам Тарантіно і був в той час дитиною, йому вдалось передати дух того часу настільки точно, наче він сам його пережив.
Стрічка не схожа на інші фільми Тарантіно, вона не гірша і не краща за інші, просто інакша. Якщо в решті своєї фільмографії Тарантіно видається прихильником ультранасилля, то в “Одного разу в Голлівуді” він постає ледве не романтиком, навіть казкарем. Не дарма ж за назву стрічки взята фраза, яка в оригіналі звучить як “Once Upon A Time In Hollywood”. Саме зі слів “Once Upon A Time” традиційно починається переважна більшість англомовних казок. І це дійсно добра казка, грамотно приправлена перчинкою у вигляді страху перед невідомим та неконтрольованим насиллям.
Якщо ви любите стиль Тарантіно – вам необхідно побачити цю стрічку. Якщо не любите – ви все одно зобов’язані на неї сходити, хоча б заради неперевершеної гри Леонардо Ді Капріо. Цілком ймовірно, що він може отримати за неї ще одного “Оскара”. Тим більше, що ця стрічка цілком може стати передостанньою в кар’єрі іменитого режисера – Тарантіно не так давно заявив, що планує зняти лише 10 фільмів. Тож поспішайте в кінотеатри та складіть своє враження від побаченого – у будь-якому разі байдужими до нового творіння кіномайстра ви не залишитесь точно.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.