Клінч в Абу-Дабі: про що насправді домовилися Україна, США та Росія
Фото: пресслужба Служби зовнішньої розвідки України
Дводенні тристоронні перемовини між Україною, США та Росією в Абу-Дабі, що відбулися після дев’ятимісячної дипломатичної паузи, не принесли очікуваного прориву щодо припинення бойових дій. Попри залучення американських спецпосланців та присутність європейських партнерів, зустріч в ОАЕ засвідчила глибоку прірву між сторонами: поки Київ наполягає на безумовному припиненні вогню та дієвих гарантіях безпеки, Москва продовжує мову ультиматумів.
Єдиним реальним здобутком раунду стала попередня домовленість про масштабний обмін військовополоненими, тоді як ключові питання війни й миру знову поставлені на паузу. Російська сторона відмовилася обговорювати енергетичне перемир’я та деескалацію в Чорному морі, пославшись на відсутність відповідного мандату.
Українську делегацію очолював Рустем Умєров. До її складу також увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Сергій Кислиця, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та заступник начальника розвідки Вадим Скібіцький.
Російська делегація була чисельнішою, ніж на попередніх переговорах у лютому. Її традиційно очолив помічник Путіна Володимир Мединський.
За підсумками зустрічей президент України Володимир Зеленський написав у Telegram, що сторони обговорили погляди на гарантії безпеки і “потрібно, щоб першим кроком було закінчення цієї війни та гарантії безпеки України”, а Європа “має бути представлена на всіх етапах реальної дипломатії”.
Я скептично оцінюю можливість швидкого прориву на переговорах в та наголошую, що наразі діалог зводиться переважно до гуманітарних питань і тактичного протистояння, а не до реального завершення війни.
Єдиним практичним досягненням зустрічі стала згода провести один із найбільших обмінів за час повномасштабної війни. “Ми домовилися про найбільше гуманітарне звільнення ув’язнених, і завтра ми остаточно узгодимо їхню кількість”, – заявив представник президента США Джаред Кушнер. Своєю чергою президент України Володимир Зеленський заявив, що йдеться про обмін “1000 на 1000” або “1200 на 1200″.
В Абу-Дабі були присутні радники лідерів Британії, Франції, Німеччини, Італії, а також представники ЄС та НАТО, які проводили окремі консультації з Україною та США. За підсумками зустрічей було узгоджено перехід до багатостороннього формату, де європейські партнери будуть представлені за столом перемовин на рівних умовах.
Утім стратегічних поступок чи готовності Кремля до припинення бойових дій на вигідних для України умовах наразі немає.
Російська делегація використовує переговорний майданчик для затягування часу та просування попередніх територіальних вимог. Зокрема щодо повного контролю над Донеччиною і перегляду архітектури європейської безпеки.
Нагадаю, під час чергового візиту Віткоффа та Кушнера до Москви Путін заявив:”Для Росії є лише одна лінія розмежування з Україною — лінія держкордону”.
Йдеться про чотири українські області, а саме: Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку, але в рамках адміністративних кордонів. Водночас російський диктатор висунув нову погрозу: в разі появи європейських військ в Україні війна відновиться.
Російська делегація, до складу якої увійшли заступники керівника МЗС Сергій Рябков і Михайло Галузін, представники ФСБ Олексій Комков і Дмитро Мінаєв та Генштабу Олександр Зорін,привезла жорсткі директиви й відмовилася обговорювати припинення вогню, енергетичне перемир’я та безпеку судноплавства в Чорному морі, пославшись на відсутність мандату.
Крім того, Москва намагалася змістити фокус переговорів на перегляд європейської архітектури безпеки. Росіяни вимагали юридично закріплених гарантій нерозширення НАТО на Схід та обмеження військової співпраці Альянсу з Україною.
Учасники перемовин назвали раунд “одним із найжорсткіших”. Російська сторона оперувала вигаданими даними про нібито окупацію половини підконтрольної Україні частини Донбасу.
За інформацією західних медіа, на переговорах в Абу-Дабі представники США пропонували змінити адміністративні межі Донбасу задля формального завершення бойових дій. Водночас джерела в українській делегації офіційно заперечили факт висування такої ініціативи та наголосили на неприпустимості територіальних поступок.
Позиція України на переговорах полягає в тому, що припинення вогню неможливе без надання Києву чітких, юридично зобов’язуючих гарантій безпеки, які унеможливлять повторну агресію РФ. Українська делегація наполягає на суворій послідовності кроків: спершу реальна зупинка бойових дій і закріплення безпекових механізмів для України, і лише після цього — обговорення нової архітектури європейської безпеки.
За даними дипломатичних джерел AFP та заяв українського керівництва, система гарантій має спиратися на три ключові рівні:
- потужна українська армія з гарантованим фінансуванням. Київ вимагає від партнерів зобов’язань щодо стабільного фінансування та оснащення Збройних сил України чисельністю 800 тисяч військовослужбовців протягом щонайменше 10 років після завершення війни. Це має стати головним фактором військового стримування.
- Двосторонні та багатосторонні безпекові зобов’язання США і Європи. Україна прагне отримати від Вашингтона та ключових європейських союзників конкретні механізми реагування на випадок нового нападу РФ, а не декларативні запевнення.
- збереження суверенітету та євроатлантичного курсу. Будь-які безпекові домовленості мають поважати територіальну цілісність України та її суверенне право самостійно обирати безпекові союзи, без надання Росії права вето на співпрацю Києва з НАТО чи розміщення сил Альянсу в регіоні.
Варто зауважити, що цифра щодо чисельності ЗСУ у 800 тисяч військовослужбовців не нова. У грудні 2025 року лідери ЄС і десяти європейських країн після переговорів зі США погодили саме таку чисельність української армії у мирний час.
Тоді ж Володимир Зеленський уточнив, що ця чисельність стосується лише ЗСУ, а не всіх Сил оборони, і визнав, що без партнерів Україна таку армію після війни не втримає. У січні 2026 року віцепрем’єр Тарас Качка оцінював утримання й оснащення ЗСУ протягом 10 років у 700 млрд доларів, але за умови, що агресія Росії триває.
Крім того, українська сторона висунула вимогу прямої зустрічі Зеленського та Путіна для вирішення чутливих питань, проте в Кремлі заявили, що не готові до такого саміту без “більшого прогресу”.
Звертаю увагу на активну участь представників адміністрації США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які прагнуть якнайшвидше вийти на рамкову угоду. За словами Кушнера, США хочуть створити нову рамку безпеки, яка забезпечить мир на “десятиліття, якщо не на століття”.
Примітно, що Зеленський заявив, що бачить зміни в підході американських посередників.
Підсумовуючи, змушений констатувати, що перемовини в Абу-Дабі, які мали стати тестом на готовність сторін до реального пошуку формули завершення війни, фактично перетворилися на черговий раунд жорсткого дипломатичного клінчу. На тлі спроб США прискорити укладення рамкової угоди російська делегація привезла до Об’єднаних Арабських Еміратів старий набір вимог зразка 2021 року та відмовилася навіть від обговорення локальних перемир’їв.
Натомість Москва піде на реальні поступки лише за умови суттєвого виснаження її ресурсів — через удари по російській нафтопереробній та військовій інфраструктурі, жорсткі санкції та збереження стійкості Сил оборони України на фронті.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
- Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за правдивість інформації.
- Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
- Власником вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.