Горе-посібник з ароматом культу особи: що не так з новим підручником з історії України

Джерело: Facebook-сторінка автора

Прочитала відповідь неісторика Акіма Галімова про його горе-підручник з ароматом культу особи Зеленського для 11 класу. Жодної відповіді на конкретні зауваги. А саме:

11 мільйонів із бюджету та завищену ціну примірника, де навар з кожного – 400 грн.

Підтасовування фактів та ілюстрацій під політичну повістку.

Жодного пояснення, нащо цілий розділ про успіхи великого крадівництва, яке по суті зжерло два ДОЗ перед великою війною.

Чи не є рекламою приватного ютуб-каналу фішка про 20 відео за QR-кодом? Чому саме ці відео, а не якийсь моцний репортаж умовного Суспільного чи воєнкора ТСН? Чи хорошу документалку? Лінк на відео про травневі шашлики?

Відповіді в стилі, а що такоє і ви самі напишіть підручник і добєйтєсь успєха. Здавалось – це не молодий чоловік написав, а джин із лампи з бородою Табачника.

Які б історії я почитала і вважаю поворотними у повномасштабній війні?

Прорив через Білорусь на Київ. Спроба висадитися російським десантом у Гостомелі. Оборона Києва і подвиг 72 бригади в тому числі. Битва за Мощун. Геноцид у Бучі.

Прорив через Чонгар і дуже швидка окупація частини Півдня.

Оборона Харкова і подвиг сил оборони на Окружній. Якби росіянам це вдалось – більшість Лівобережжя було б в глухій окупації.

Зупинка наступу на Південноукраїнськ. Що не дало рашистам захопити ще одну АЕС.

Оборона Миколаєва, яка поламала плани на окупацію Одеси. Дмитро Марченко тут обовʼязковий.

Обовʼязково – трагедія в Бузковому парку Херсона і загалом доля херсонської ТРО (внизу на скрині — коментар нашої підписниці та глядачки, чийого чоловіка вбили російські окупанти)

Оборона Чернігова. Важливий момент – їхня тисячорічна звʼязка з Києвом у плані оборони від загарбників. Тут же розповідь про роспілота Красноярцева, який бомбив цивільних. Тут же про те, як місто було 37 днів у блокаді й місцева влада роздавала всі продукти, а волонтери через хащі – возили воду. Під страхом бути розстріляними.

Сумська тероборона – феномен цивільного, який стає воїном. Що таке захист міста, коли очільники повтікали як щурі та вигрібали ті, кому було небайдуже. Чому це було дуже важливо – посікти елітні бригади РФ, які планували через Ромни/Пирятин хутко поїхати на парад у Києві?

Оборона Маріуполя. З достойним вшануванням усіх героїв. Правдива історія про тяжкий полон захисників і катівню в Оленівці. Тут ще про рейси в Маріуполь від ГУР МО.

Достойні повноцінні статті про Залужного, Сирського, Буданова. З нормальними фото.

Можна про не покараного щура Баканова і те, як у нас було підбито СБУ напередодні вторгнення.

Обовʼязково згадати потужний Стамбул і спробу Росії навʼязати нам капітуляцію на своїх умовах. Тут можна морди Арахамії і Подоляка у всій красі.

Далі – як формувалась західна коаліція і нам почали давати зброю і все інше. Без цього, скажімо, чесно, ми б програли війну.

Про гризню Банкової з топгенералами через рейтинги. Втручання у військові операції політиків. Аля-піар на “Фортеці Бахмут”.

Звільнення Харківщини та Херсонщини в 2022.

Контрнаступ – 2023. Чесно розказати, що пішло не так.

Обовʼязково стаття про волонтерський рух в Україні, як силу горизонтальних звʼязків в умовах, коли у владі – фотографи та сосни.

Мастхев – стаття про нищення нашої енергетики та спроба примусити нас до капітуляції через блекаути. Обовʼязково розказати про наших ДСНС та енергетиків – їхній досвід такий, що у світі ніде нема.

Обовʼязково про молодих героїв. Як то роль “Джуса” та “Мунфіша” у наданні нам F-16.

Обовʼязково матеріали про Бахмут, але чесні.

Про Авдіївку і проблеми, які породила пауза в допомозі США. Як через це посипався Донбас в 2024?

Про Курську операцію. Плюси й мінуси. Тут же демонстрація байдужості Росії до своїх.

Обовʼязково про битву за Чорне море і розповідь про те, як ми країна фактично без флоту – загнали флот РФ якомога далі.

Ми в московських універах не вчились, але факультети журналістики теж закінчували. І ці паразити на тілі за бюджетні кошти в часи війни – просто люте дніще.

Як і тупі відмазки, що все завідують і все рускіє ІПСО.

Нагадаємо, новий підручник з історії України для 11 класу, в якому висвітлюється повномасштабне російське вторгнення, наразився на жорстоку критику в соцмережах.

Так, вчителька історії з Києва Марія Воротило зазначила, що найбільше її розгнівило те, що підручник завершується подіями 2024 року. Тобто школярі мають вивчати події, учасниками яких були самі. А матеріал порушує теми, які можуть зробити їм боляче.

При цьому у підручнику бракує інформації про військових, волонтерів, історії загиблих, а також про події, що передували повномасштабному вторгненню тощо.

Окрім того, посібники з’явилися тільки в кінці березня, коли вже за два місяці учням потрібно буде складати Національний мультипредметний тест (НМТ).

Згодом видавництво “Ранок” оприлюднило офіційну позицію щодо ситуації з підручниками “Історія України. 11 клас”, які розкритикували в мережі. Там зазначили, що над проєктом працювали науковці, які є співавторами багатьох посібників з історії.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.