Ігор Лапін розповів, чи можлива участь Росії у приватизації українського держмайна
В кінцевому варіанті законопроекту про приватизацію державного майна України враховані питання щодо неможливості участі країни-агресора.
Про це в коментарі “Прямому” розповів народний депутат від фракції “Народний фронт” Ігор Лапін, коментуючи які запобіжники прописані в законопроекті щодо участі Росії у приватизації українського майна.
“Я наполягав на тому, що це Росія в першу чергу, бо це явно країна-агресор. Комітет у свій час наполягав, що взагалі без слова “Росія”, але знов ж таки ми говоримо про популістів. Тобто сьогодні агресор один, завтра агресор інший. Нам доведеться міняти законодавство. Не дай бог, щоб у нас був час на зміни такого законодавства, якщо буде якийсь інший агресор. Але як правило часу в таких ситуаціях нема. Але ні, у нас було популярно прописати слово “Росія”. І фактично хорошу тезу “країна-агресор” замінили на “країна-агресор Росія”. Тобто цей момент був дуже напружений”, – розповів він.
Лапін зазначив, що інший запобіжник не вдалося втілити в життя, той, що в разі виникнення посередників, можна було відкотити тему назад з передбаченими можливими штрафними санкціями.
Разом з тим він наголосив, що ризик участі Росії в приватизації через компанії-прокладки наразі малоімовірний.
“Не зовсім вони мають таку можливість, тому що в нас є таке поняття як санкційний список. Вони теж не мають права брати участь у приватизації. Ми не можемо гарантувати, що будь-яку компанію, яку по-чесному викупить той чи інший об’єкт, завтра не викупить якийсь росіянин. Але перш за все ми не допускаємо їм можливості сьогодні це зробити. Другий момент – поняття вивчення тих чи інших компаній, тобто якщо ми говоримо про великі об’єкти там будуть міжнародні інвестиційні радники залучатись, тобто поняття вивчення ми маємо це робити. Інший момент – я вважаю, що нам, законотворцям, потрібно в цьому контексті додатково прописувати важелі впливу з можливими відкатами”, – додав нардеп.
Він наголосив, що у нардепів для цього є невеликий термін, для великих об’єктів це 11 місяців, для малих – 5 місяців на підготовку.
“І у нас у законотворців є той проміжок часу, щоб до початку приватизації, де ми готуємо ці об’єкти, зробити ці процедурні моменти, щоб убезпечитись від посередників. Поки уряд готує об’єкти для приватизації, домашнє завдання для депутатів – підготувати законопроект, який міг би убезпечити нас від таких “прокладок”. Думаю, що на базі комісії з питань приватизації ми будемо намагатися випрацювати такий механізм і будемо пропонувати ВР до початку приватизаційних процесів цей механізм прописати в законодавчому полі”, – підсумував Лапін.
Нагадаємо, 18 січня Верховна Рада України ухвалила законопроект №7066 про приватизацію. За відповідне рішення проголосували 266 депутатів.
Читайте також інтерв’ю “Прямого” із заступником міністра економічного розвитку та торгівлі Максимом Нефьодовим: Чого очікувати українцям від законопроекту про приватизацію
Як повідомляв “Прямий”, Фонд держмайна назвав об’єкти, які будуть приватизовані у 2018 році.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.