Велике інтерв’ю президента України Петра Порошенка на “Прямому”. Повний текст та відео

Президент України Петро Порошенко дав велике інтерв’ю провідним українським телеканалам, включаючи “Прямий”.

Дивіться інтерв’ю глави української держави на телеканалі “Прямий”.

– Перше питання буде стосуватися виборчої кампанії. Як ви оцінюєте хід виборчої кампанії? Як ви вважаєте, чи існує сьогодні загроза, що основні учасники відмовляться визнавати результати виборів? Чи може, на вашу думку, це розколоти українське суспільство. І що треба зробити для того, щоб легітимізувати переможця в очах українців?

Сама кампанія йде в умовах безпрецедентної свободи, відкритості, доступу до аудиторії, доступу до ЗМІ, висвітлення у ЗМІ. І я пишаюся тим, що ми запросили найбільшу в історії України кількість міжнародних спостерігачів. Сьогодні їх кількість перевищує 2000. Вони мають повні доступи до будь-яких виборчих заходів і мають можливість вже зараз висловлювати свою позицію. І це безумовний позитив.

Чи може будь-хто з кандидатів намагатися висловити позицію, якщо все буде добре, а ми докладаємо зусиль, щоб все було добре, висловити позицію невизнання результатів виборів? Можуть – якщо результати виборів їм не сподобаються. Але я не думаю, що їх твердження будуть переконливі.

На сьогоднішній день ми вже спостерігали, коли деякі ультрарадикальні рухи, керуючись вказівками тих чи інших політичних патронів, в тому числі і за межами України, намагалися, щоб в країні пролилася кров. То вони на поліцію нападали, то на мирних громадян нападали. Це не є український сценарій, бо кров проливається українська.

Зрив виборів – це не є сценарій, який прийнятний для України. Я хочу скористатися цією можливістю і подякувати кожному українцю, який просто не повівся на ці провокації. І це ще раз свідчить про високу відповідальність українського народу і є абсолютно чітке розуміння, наскільки доленосні є ці вибори в нашій історії.

Але, зважаючи на абсолютну відкритість і свободу доступу до ЗМІ, ми бачимо елементи гібридної війни. Перша позиція – це є кількість “тролів” з Російської Федерації, які намагалися дестабілізувати ситуацію в соціальних мережах, і вони продовжують активно працювати, і наша співпраця в кібербезпеці, в тому числі з партнерами по ЄС і НАТО, призвела до того, що просто пачками закриваються групи, які адмініструються з Російської Федерації і беруть активну участь у виборах.

Друга позиція. Я абсолютно чітко розуміємо, коли ми бачимо активне втручання у виборчий процес телеканалів Російської Федерації. І це не просто “Russia Today”, це є і “Перший”, і “Россия 24”. І в них немає ніякої іншої теми, ніж Україна. Коли дехто подивиться російське телебачення, то таке враження, що маленька Росія з усіх боків оточена великою Україною, яка з усіх боків Росії загрожує і ні про що інше їм говорити не цікаво і неможливо.

Наша була позиція – слухайте, залиште вже нас у спокої. Заберіть свої війська, заберіть свою зброю, заберіть свою інформацію, заберіть свої елементи гібридної війни. Ми вже без вас і без вашої енергетики, і без вашого ринку навчилися обходитись. Дайте нам самим обирати свій шлях. І наш шлях, який ми вибрали – це є Євросоюз і НАТО.

Але, коли на сьогоднішній день окремі українські канали почали проводити ту саму лінію брехні, дискредитації, активного втручання у вибори. Слухайте, це вже вовк в овечій шкурі, бо не видно, що то є позиція, яку веде гібридна війна. Логіка і тактика брехні, логіка і тактика дискредитації і політичного знищення опонентів, яка нічим не відрізняється від РФ, привели мене до необхідності подати позов. Позов проти каналу, який належить олігарху-втікачу, який висмоктав з України велику кількість мільярдів грошей українців і зараз цими мільярдами думає, що він з-за кордону буде впливати, керувати Україною. Нічого у вас не вийде. Ви перейшли “червону лінію”, і саме це змусило мене подати до суду.

Мова не йде про долю Порошенка. Мова йде про долю держави. І ті, хто порушують закон, будуть точно відповідати. Я ніколи не судився і не збираюсь судитися з журналістами, але мова йде про власників каналів і олігархів.

– Які санкції можуть бути проти цього телеканалу?

Подивимося по рішенню суду. Але мова йде, ще раз кажу, про олігарха, який намагається, в тому числі і через своїх ручних кандидатів, перетягнути керування країною. Повернути собі активи, які були націоналізовані за гроші, які були незаконно, через механізми шахрайства і відмивання виведені з України. І тому зараз на кону ця боротьба, тому зараз стоїть доля, тому зараз вкидаються величезні для того, щоб намагатися обдурити українців. Ще раз наголошую, українці продемонстрували багато разів свою дуже відповідальну позицію. Нічого в нього не вийде.

– У Росії, у Краснодарському краї, на полігоні “Молькіно” зафіксовано “Іскандери”. І навіть заявляють про ядерну небезпеку… Ви як верховний головнокомандувач як оцінюєте насправді загрозі повномасштабної війни з боку Росії?

По-перше, у нас, особливо для тих з кандидатів, хто забув або не знає про це, у нас зараз є війна з Росією. І війна не холодна, і конфлікт не заморожений. Майже кожен день ми втрачаємо наших героїв, кожен день є обстріли, поранені. І безумовно, що в цих умовах ми маємо демонструвати відповідальну поведінку. Кожен наш крок в напрямку Євросоюзу – це є поразка Путіна. Отримання українською церквою Томосу про автокефалію – це є поразка Путіна. Наші успіхи в реформах, не тільки створення української армії, не тільки утвердження української мови, не тільки децентралізація, чи реформа освіти і нова українська школа, чи сільська медицина, чи реформа медична першої ланки, чи реформа інклюзивної освіти – це є поразка Путіна. Бо так він сприймає кожен успіх України.

Чи здатні ми розраховувати на адекватну реакцію Путіна? Ні. Бо незаконна анексія Криму – це неадекватна реакція Путіна. Введення військ і початок агресії на Донбасі – це неадекватна реакція Путіна. Напад на наші кораблі в нейтральних водах Чорного моря біля Керченської протоки – це неадекватна реакція Путіна. Наявність дивізій на наших кордонах з Росією – це неадекватна реакція Путіна, яка може призвести до нападу і широкомасштабної агресії.

Тільки ситуація зараз кардинально відрізняється від ситуації 2014 року. Ми маємо армію. Бо тоді ми її не мали. Ми починали її будувати не просто з нуля, а з “мінусу”. І сьогодні ціна, яка буде заплачена за цю агресію – набагато більша. Ціна, яку заплатить агресор. Сьогодні українці і цивільне населення дасть відсіч агресору при спробі перейти ділянку українсько-російського кордону на будь-якому напрямку. Думаю, що ця інформація теж є у Путіна. І саме тому, єдиним гарантом нашої незалежності, єдиним гарантом суверенітету і територіальної цілісності нашої держави є не підписані меморандуми, не папірці, а є Збройні сили України та інші силові підрозділи.

– Зрозуміло, що будь-який політик має розраховувати на перемогу. Але він не повинен виключати і того, що може статися поразка в тій чи іншій мірі на президентських виборах. Чи є у вас “план Б” на випадок, якщо, скажімо, ви не вийдете або в другий тур, або не будете обрані президентом на другий термін? І чи братимете ви участь у парламентській кампанії, і в якому форматі?

Так, у мене є план. Тільки він не план “Б”. На відміну від плану “Ю”, або плану “Зе”, у мене є план “П”. І план “П” – це побудувати велику країну вільних, заможних і щасливих людей. І цей план, коли ми йдемо своїм шляхом. Цей план – привести країну до повного членства в ЄС та НАТО. І ми зробили величезну роботу в цьому напрямку. І це є не лише зміни до Конституції, а це є і реформи, які готують до відповідності України критеріям членства.

Чи планую я взяти участь в парламентській кампанії? Я маю зізнатися. Так, я буду брати участь в парламентській кампанії як кандидат на виборах в Європарламент після вступу України в ЄС. І думаю, що це буде найщасливіший момент, коли я буду обраний від України депутатом Європарламенту. Так і запишіть.

– Повертаючись від цього світлого майбутнього до реалій. Складається враження, що ця кампанія…

Вибачте. Я ніколи не сперечаюся з журналістами. Але те, що я казав – то є реалії. І така сама позиція була, коли ми говорили: друзі, пройшов референдум в Нідерландах, перемагають там націоналісти і євроскептики в багатьох країнах Євросоюзу. Ми не просто продовжуємо наші санкції і будемо їх тримати, аж допоки Росія не звільнить нашу територію, а ми й ратифікуємо угоду про асоціацію. Ми забезпечимо, щоб європейський ринок замінив ринок Російської Федерації. Ми ратифікуємо поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми отримаємо безвіз. Ми створимо армію. Запрацює децентралізація. Ми отримаємо Томос. Мені, на жаль, інколи журналісти теж казали: “Пане президенте, а давайте до реалій…” От це вже реалії.

Я прошу одне – ми можемо перемогти. Точно. Навіть відкрию вам таємницю – не може бути президентом країни в умовах війни людина, яка не вірить в перемогу. Бо якщо немає віри в перемогу, ніяка армія, ніяка мужність країну не врятує. Не може бути президентом людина, яка не є оптимістом, яка не знає чітко що, коли і як ми маємо зробити для того, щоб вийти на переможні рубежі. Я знаю, я вірю. Я хочу подякувати українцям, що й вони знають і вірять, що все у нас вийде.

– Керівник вашої виборчої кампанії Ігор Гринів сказав, що Порошенко фінансую свою кампанію за свій рахунок. Чи знаєте ви вже, скільки грошей витратили на цю кампанію?

Кампанія ще не закінчилась.

– Друга складова питання. Чи може сподіватися українське суспільство на те, що буде інформація відкрита, хто кого фінансує із нинішніх кандидатів у президенти, які олігархи за ким стоять, і які масштаби цього фінансування? Бо зовнішньої реклами стільки, на телебаченні стільки реклами, стільки акцій, що складається враження, що це якісь мільярдні суми тут по країні ходять.

Я можу вам відверто сказати, що виборча президентська кампанія є дуже недешева справа. Той, хто вам скаже, що для цього буде достатньо 50, 60, 70 мільйонів гривень, – це неправда. Якщо це повномасштабна розгорнута кампанія. Це нечесно по відношенню до виборців.

– Тобто десь приблизно ви таку суму вже і витратили?

Ні, я витратив більше. І на сьогоднішній день я як законослухняна людина… Так, я маю одне джерело – це є мої кошти, з яких заплачені податки, які мають чітко визначене прозоре джерело походження, які надходять на мій рахунок, які декларуються в електронних деклараціях. І сьогодні можна просто легко перевірити скільки задекларовано. Я чотири роки не виводив дивіденди. Я чотири роки витрачав гроші лише в напрямку благодійної допомоги. І сьогодні обсяги моєї благодійної допомоги дорівнюють півтора мільярди гривень. Значна частина з них – це є підтримка української армії. І за п’ять років, зараз перед виборами я вивів дивіденди, заплатив з них податків. Податки склали сотні мільйонів гривень, лише сума податків. І на сьогоднішній день все сплачується з виборчого фонду.

На жаль, інші кандидати, познаходили бомжів, які навіть і не знають, що вони перераховують сотні тисяч або мільйони гривень на підтримку того чи іншого кандидата, ховаються. І це не лише одна кандидатка. Таких, на жаль, кандидатів багато. І ті, хто шукає “чесних”, і ті, хто шукає різні “кольори”. І це не чесно.

І от сьогодні, коли ми задаємо питання, що коли вони ховаються від того, щоби чесно відповісти щодо джерел походження коштів, то це означає, що вони ховаються від того, щоб проінформувати виборця: а від кого буде залежати їх рішення, коли, не дай Боже, вони мали би шанс бути обраними. Тому це є надважливе питання, які виборці мають право знати. Бо це є залежність майбутнього кандидата, це є питання національної безпеки.
І саме тому, а не те, що хтось комусь хоче перешкодити, громадські організації, Національне агентство запобігання корупції, журналісти, які проводять необхідні розслідування, повинні забезпечити надання об’єктивної інформації. Порошенко цю інформацію демонструє вперше в Україні – абсолютно прозорі і джерела походження, і відкритість щодо звітування.

– Пане президенте, в березні п’ять років від дня анексії Криму. Ви нещодавно заявили про те, що одразу після виборів ви зробите все можливе для того, щоб повернути Крим. Про які саме кроки йдеться?

Я дуже дякую вам за це питання. Тому що у нас навколо цього питання намагалися робити інсинуації. Я хочу сказати, що моїм першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму. Я дуже дякую кримчанам. Я дуже дякую Меджлісу кримськотатарського народу, я дуже дякую Мустафі Джемілєву, Ахтему Чийгозу, Рефату Чубарову, які підтримали мене. І для мене це питання є принциповим. Ми не збираємося торгувати Кримом, як дехто. Ми не збираємося казати, що Крим – це коли-небудь потім. І в цьому був мій меседж, що Крим буде одним із перших пунктів на порядку денному.

За рахунок чого і як Крим має бути звільнений? Ми маємо на сьогоднішній день багатонаціональну платформу щодо деокупації Криму. І учасниками цієї платформи є багато країн. Створена вона була, в тому числі, у форматі Генеральної асамблеї ООН. І вона має цілу низку напрямків. Напрямок перший – це санкції. І не вірте тому, хто каже, що санкції для Росії не працюють. Санкції по Криму, санкції по Донбасу, санкції по Керченській протоці, санкції, санкції… Це ціна, яку Росія зараз платить за агресію проти України.

Ціна? Bloomberg нещодавно оприлюднив дані: лише втрати російської економіки складають 150 мільярдів доларів, більше 10% ВВП заплатила Росія. Різке падіння стандартів життя. Це є ціна. І санкції – це не є відповідальність чи наказання. Санкції – це є мотивація для Росії бути за столом переговорів і приймати рішення. Подивіться, наскільки критичною є ситуація є не лише на окупованих територіях на Донбасі, де безробіття сягає за 50%, ліквідовані стратегічні підприємства, порізані на металобрухт, вивезене обладнання. Діти мають складності з доступом до освітніх послуг, немає ліків, різке падіння рівня життя. А в Криму? В степному Криму. Подивіться, що робиться. Різке падіння рівня доходів. На сьогоднішній день люди знімають рожеві окуляри і починають бачити реальність.

І саме тому це багатонаціональна платформа. Через санкції, через рішення судів, Міжнародний суд ООН, трибунал з морського права, позицію із захисту інвестицій і сплату Росією величезних, багатомільярдних штрафів за захоплення іноземних інвестицій… І координаційна група, яка створена і в Міністерстві закордонних справ, і в українському уряді, які чітко, крок за кроком роблять наступ на позицію Росії, мотивуючи її звільнити Крим. Така сама ситуація і по деокуації Донбасу.

Ми зараз можемо сказати, що “нормандський формат” призвів до того, що там стоїть підпис Путіна. Хто там фантазує або мріє, що ми зараз хочемо скасувати “нормандський формат”… вони, до речі, називають це “мінським форматом”. Я хочу ще раз наголосити, ну хоча б почитайте матеріальну частину, бо “мінського формату” не існує. Є Мінські домовленості. Але наша позиція – це зобов’язання Росії, санкції проти Росії запроваджуються у зв’язку з невиконанням Мінських домовленостей. Зобов’язання, які взяла Росія і які мають бути забезпечені, в тому числі, через наше рішення щодо запровадження блакитних шоломів ООН, відповідно до рішення Ради Безпеки ООН. Це наша позиція спільна. Це не є позиція України. Блакитні шоломи мають, в першу чергу, вичавити окупаційні російські війська з Донбасу. Це записано чорним по білому в Мінських домовленостях.

Друга позиція – роззброїти незаконні військові формування. Це записано. Третя позиція – викинути назад в Російську Федерацію незаконне озброєння, важку військову техніку. Це записано в Мінських домовленостях. Передати під контроль України неконтрольовану ділянку україно-російського кордону для того, щоб припинити інфільтрацію російських “Камазів”, “гуманітарних” конвоїв, які везуть зброю, амуніцію і паливо. Це записано в Мінських домовленостях.

Формат передачі не дозволяє мені. Але, повірте, це кожне слово там вирахувано, вичищено і чітко скоординовано з нашими партнерами. До речі, не лише з Францією і Німеччиною. Бо вони представляють весь Європейський Союз, включно з Великобританією. Це чітко записано в рішеннях Ради ЄС. Координація зі Сполученими Штатами відбувається де-факто перед кожним засіданням. Це є повноваження і функції великого друга України Курта Волкера, посла з величезним досвідом і фантастичною працездатністю.

І лише після формування безпекового компоненту Мінських домовленостей починається політичний компонент: коли повертається український суверенітет, коли готуються вибори за участю українських політичних партій, за українським законодавством, відбуваються вибори місцевої влади, якій переходять повноваження щодо інтеграції цих територій назад в Україну – повернення українського прапора, українського герба. Й іншої сьогодні альтернативи фізично просто не існує.

Той, хто пропонує щось інше – будапештські формати, варшавські формати, московські формати – це робиться лише з однією метою: дати Путіну вислизнути від взятих на себе зобов’язань. Якщо Україна сама відмовиться від Мінського процесу, якщо Україна сама відмовиться від “нормандського формату” – знімуться санкції. Це те, чого прагне Путін. Україна нічого не доб’ється. Тому некомпетентних і безвідповідальних політиканів на гарматний постріл не можна підпускати до цих процесів. Бо виявиться, що та величезна ціна, яка заплачена за нашу можливість будувати країну, все буде дарма.

– Один з кандидатів каже про те, що він не проти двосторонніх зустрічей з Путіним. Один з кандидатів уже поїхав до прем’єр-міністра РФ і глави “Газпрому”. Ви бачите можливість зустрічі з Путіним? Це при тому, що в Росії продовжують говорити щодня про те, що їх не влаштовує тільки Порошенко, і з ним вони не можуть ніяк спілкуватися. Формат саме двосторонніх перемовин з Росією після виборів, після вашої перемоги ви передбачаєте?

Друзі, перша позиція, яку ми маємо чітко засвоїти. Не Путіну вирішувати, хто буде в Україні президентом. Це раніше у них була така ілюзія, що вони їздили на смотрини, погоджували, благословляли. І потім питання вважалося вирішеним. Питання, хто буде українським президентом, вирішує лише український народ. Це вперше за роки нашої історії, коли ми вибороли це право. Ми зняли російське ярмо не лише з нашої церкви, не лише з нашої мови, а й з нашої держави. Ще раз наголошую – гарантом є наша армія.

Друга позиція. Чи можуть бути двосторонні формати переговорів? Звичайно, ми суверенна і незалежна держава. Але чи буде позиція України слабшою, якщо ми поїдемо без підтримки наших партнерів світових? Очевидно, що слабша. Ми можемо проговорити, наприклад про те, щоб негайно звільнити українських військових моряків? Ми можемо проговорити про те, щоб негайно була забезпечена свобода судноплавства чи повернути українські військові кораблі? Можемо. Але комплексна позиція має вирішуватися, коли за нами стоїть велика сила.

Саме тому ми йдемо в НАТО. Бо НАТО – це не коли кожен за себе. НАТО – коли один за всіх і всі за одного. НАТО – це коли 30 країн-членів забезпечують недоторканність кордонів. І це значно посилить. Той, хто добровільно відмовляється від цієї підтримки, напевно має якісь інші цілі. Які? Він казав, або “я стану на коліна і піду просити пробачення, протягну руку, лише з сльозами на очах”… Він каже “я вимолю пробачення для України”. Запам’ятайте, якщо ви не дуже уважно дивилися російські фільми: “Москва сльозам не вірить”. Москва визнає лише силу. Силу української держави, силу українського війська, силу світової коаліції. І в нашому гімні, до речі, гімні української армії “Зродились ми великої години” є слова дуже подібні: “Бо плач, пане кандидате, не дав нікому ще свободи. А хто борець – той здобуває світ”. Вивчіть ці слова, будь ласка.

– Уточнююче запитання щодо повернення Донбасу і Криму. Чи готові ви хоч на якісь поступки чи компроміси у питанні повернення Донбасу і Криму?

Крим є українським. І ніяких компромісів в цьому питанні немає. Донбас є українським. І ніяких компромісів в цьому питанні немає. Якщо хтось вважає, що компроміс може бути, що у нас буде прийнята російська пропозиція, яка пропонує, щоб надати спостерігачам ОБСЄ ескорт-послуги миротворців, бо саме таке формулювання записано, що це у миротворців буде ескорт спостерігачів, і вони працюють з дев’яти до шести в супроводі ескорту, – я думаю, що це має дуже віддалене відношення до безпеки. І російська пропозиція просто знущається над некомпетентністю окремих наших кандидатів.

ООН має свій чіткий формат миротворців. Якщо миротворці несуть відповідальність за безпеку людей – вони повинні мати відповідні права і повноваження: починаючи від озброєння і завершуючи правом на застосування сили. Для чого? Бо вони відповідають за безпеку. Росіяни ж казали, що ми запроваджуємо… ми послали туди десятки тисяч добровольців, як вони їх назвали, а насправді це були підрозділи регулярної армії, для того щоб захистити російськомовне населення. І це призвело до того, що найбільше постраждало саме російськомовне населення.
І не треба з цим бавитися. Миротворці – класична місія має бути прийнята, заведена на всю окуповану територію, включно з неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону. І лише це може бути моделлю повернення миру на Донбас. Лише це може бути першим кроком для деокупації Донбасу. Ще раз кажу, треба компетентність і професіоналізм. А якщо хто хоче позмагатися зі мною в дипломатичному мистецтві – запрошую на дебати.

– Я просто проаналізувала інформацію і дивлюся, що монетизація субсидій, індексація пенсій, разова виплата до мінімальної пенсії, допомога багатодітним родинам – це все співпадає в часі і в просторі з президентськими виборами. Опоненти говорять, що це спосіб підкупу. Що ви скажете?

Вони не тільки говорять, а вони навіть діють. Це божевілля – вони спробували зареєструвати проект постанови, якою скасовується підвищення пенсій для пенсіонерів через механізм індексації. Вони забороняють виплачувати компенсацію в зв’язку з тим, що їм здається, що краще пенсіонерів залишити так, як є зараз. Але я їм цього не дозволю.

– Але ж це співпадає з кампанією.

Ні. Бо рішення про індексацію пенсій було прийнято у 2017 році – що індексація пенсій починається з 1 березня 2019-го. Якби вони ходили в парламент, якби вони читали те, за що вони голосують або те, що вони блокують, – вони б не піднімали цих питань. Я відповім дуже просто і коротко. На сьогоднішній день те, що відбувається зараз – це є війна з бідністю. Якщо вони називають це підкупом, я хочу наголосити: цим підкупом, як вони називають, або боротьбою з бідністю я буду займатися наступні п’ять років. З кого треба починати? З пенсіонера. Чому? Бо вони постраждали найбільше від війни. Бо зростає мінімальна заробітна, зростає середня заробітна плата, пенсії зростали найменшими темпами. І тому зараз всі ресурси держави маємо віддати пенсіонерам.

І на сьогоднішній день, я хочу наголосити, що це не обіцянки, а це те, що обіцяли зробити в березні, і 25 березня виконання березневих програм завершено – індексація проведена. Виступив міністр соціальної політики Рева і сказав, що ті, хто не отримав нарахування, перевірте, чи не порушені ваші права, по “гарячій лінії” уряду. Ті, хто отримує мінімальну пенсію, ваша пенсія все рівно буде індексована. Але це несправедливо. Бо якщо ви маєте великий стаж, але отримували мінімальну заробітну платню, то є можливість забезпечити компенсацію за рахунок коштів, які були мобілізовані за рахунок закриття “чорних дір” на митниці.

І є багатодітні родини, які також точно потребують цієї допомоги, бо народження третьої чи четвертої дитини точно не має бути квитком в бідність. Саме тому з 1 квітня зараз на третю, четверту і більше дітей буде виплачуватися прожитковий мінімум.

Отже, те, що було заплановано виплатити в березні – воно виплачено. Те, що заплановано виплатити в квітні – це продовження індексацій, монетизація субсидій і початок виплати багатодітним родинам – буде продовжено. Компенсація в квітні також буде продовжена. І це є боротьба з бідністю – підвищення рівня соціальних стандартів пенсіонерів.

Ви можете спитати: а чому ж раніше цього не відбувалося? А тому що В 2014-2015 роках наша армія була гола і боса. І ми не просто забезпечували бронежилетами за рахунок добровольців і волонтерів, а я як президент, зараз я можу сказати про це, займалися пошуком грошей для того, щоб купити штани, шкарпетки, білизну, вибачте.

І останні копійки йшли на те, щоб закупити озброєння, закупити засоби радіоелектронної боротьби, забезпечити відновлення протиповітряної оборони. Будівництво розпроданих і розкрадених військових містечок. Будувати гуртожитки для військовослужбовців-контрактників. Купувати те, що зараз прийшло на наше озброєння після моєї зустрічі з президентом Туреччини Ердоганом – ударні безпілотники, які мають високоточну зброю. Купити протитанкові “Джевеліни”, купити антиснайперські комплекси. Кожна гривня, яка інвестована в покращення озброєння, рятує життя наших воїнів на фронті. Це був той пріоритет.

І сьогодні, коли з’явилися вже перші можливості, що залишаються інші гроші за межами децентралізації і оснащенням української армії, ми спрямували їх на пенсіонерів і на підтримку багатодітних родин. І це чесно, бо реформи дають свої плоди. Ми бачимо, що наповнені золотовалютні резерви. В 15 році у нас було 5 мільярдів доларів в золотовалютних резервах і 7 мільярдів доларів ми мали виплатити протягом наступних півроку. Банкрутство України було невідворотнім. І те, що є зараз – ми зберігаємо курс, і сьогодні немає ніяких інтервенцій, це є абсолютно ринкові механізми для забезпечення купівельної спроможності українських грошей. Ми забезпечуємо підвищення мінімальної заробітної плати, ми йдемо абсолютно чітким шляхом. І боротьба з бідністю – це… Бідність – це ворог, аж ніяк не менш небезпечний, ніж Путін.

І ви запитаєте: а чому ж президент сьогодні має, крім оборони і безпеки, крім зовнішньої політики, займатися ще й проривом в економіці? Тому що бідність – це є сьогодні разом з агресією російською питання №1 національної безпеки.

– Ми так зрозуміли, що ви до дебатів готові і запрошуєте. Але чи потрібно це закріплювати на законодавчому рівні, щоб все ж таки це було просто як константа – прийти і дебатувати? Чи достатньо політичної відповідальності?

Я хочу зрозуміти: а які санкції? Якщо людина відмовилась від дебатів, її треба знімати з виборчих перегонів? Український народ вже зараз має застосувати санкції для тих, хто намагається йому продати кота в мішку. Бо український народ просто має право знати, що його чекає, яке його майбутнє. Не ті, хто стоять і хіхікають біля Путіна, і не ті, хто на колінах повзають. А відповісти, прийти і чесно розповісти.

Якщо вони ховаються від журналістів, якщо вони намагаються робити якісь підготовлені речі, це ж не справа твоя приватна, а це право народу – знати, що його чекає в майбутньому. І ніякі політтехнологи і політтехнології тут не врятують. Це має бути обов’язковим елементом виборчої кампанії. Я, до речі, вважаю, що це самогубство – відмовлятися від дебатів. Тому я твердо переконаний, що і без законодавчої зміни дебати мають відбутися. І ті, хто відмовиться від дебатів… безумовно, українці тоді мають зробити висновки: значить є що ховати, значить є чого боятися.

Також інтерв’ю глави держави можна буде подивитись за посиланням у YouTube.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко у понеділок, 25 березня, взяв участь у ток-шоу “Ехо України” на телеканалі “Прямий”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.