Історія одного журналу і не тільки: огляд на комедійну драму Веса Андерсона “Французький вісник”

Lifestyle
Історія одного журналу і не тільки: огляд на комедійну драму Веса Андерсона “Французький вісник”
Історія одного журналу і не тільки: огляд на комедійну драму Веса Андерсона “Французький вісник”

З 28 жовтня в українському прокаті нова стрічка Веса Андерсона “Французький вісник”від “Ліберті, Канзас Івнінґ Сан”, яку презентували на цьогорічному Каннському кінофестивалі.

Кінооглядач “Прямого” побував на допрем’єрному показі стрічки.

Канзаська газета “Ліберті” видає офіційний додаток – суспільно-політичний щотижневик “Французький вісник” в тихому провінційному французькому містечку Еннуї-сюр-Блазе. Видання, що багато років розповідало жителя Канзасу про події в Європі, раптом має закритись – і ось вся редакція готує фінальний випуск вісника. Чотири новели, які стали основною прощального випуску журналу – це і є сюжет нової стрічки Андерсона.

Кожна новела будується таким чином, що журналіст, який її написав, стає оповідачем. При чому в кожного свій варіант оповіді, як і стиль письма. Так соціальний репортер у виконанні Овена Вілсона пропонує велоекскурсію підворіттями Еннуї. Культурна оглядачка, яку грає Тільда Свінтон, публічну мистецьку презентацію. Френсіс Мак-Дорманд, якій дісталась роль політичної журналістики, веде гонзо-репортаж з вуличних барикад, а кримінальний кореспондент і кулінарний критик в одній особі Джеффрі Райт – дає інтерв’ю колезі про пережите. І все це прискіпливо вичитує головний редактор у виконанні звісно ж Білла Мюррея. 
Так, у стрічці ціле сузір’я зіркових акторів: Сірша Ронан, Наталі Портман, Тімоті Шаламе, Леа Сейду, Бенсіо дель Торо, Кейт Вінслет, Едвард Нортон, Вілліам Дефо, Крістоф Вальц, Елізабет Мосс – і навіть це не повний список. Так, не кожному з них відведена велика роль, однак в цьому й полягає режисерська геніальність Андерсона, що навіть невелике камео в нього може бути не менш фактурним, ніж головна роль. Зокрема через це голлівудські зірки часто відмовляються від багатьох проєктів, просто щоб сказати “Їсти подано” в картині Андерсона.
Цей фільм – ностальгія режисера за старомодною, майже вимерлою, друкованою журналістикою, на зміну якій прийшли онлайн-медіа. Андерсон – великий прихильник журналу The New Yorker знімає історію життя редакцій минулого сторіччя з їх пристрастю, пригодами та абсурдом. Кожна з новел, як вся сюжетна канва, так чи інакше запозичена режисером з  The New Yorker, який він читав в дитинстві.

Проте все ж головне у цій стрічці – це не ностальгія за епохою друкарських машинок, не іронічні насмішки над сучасністю, а ось ця вишукана франкофілія з якою Андерсон знімає фільм. В “Гранд-Будапешті” режисер створив цілу вигадану Зубровку, щоб показати колорит Центральної Європи. “Острів собак” – нарис з берегів Японії. А от “Вісник” – це зізнання режисер в любові до Франції, в якій він мешкає останні роки. Вигадане містечко Еннуї (в перекладі з французькою – нудьга) знімалось на батьківщині французьких коміксів банд-десіне – Ангулемі. І ось ця любов Андерсона до французького графічного роману дуже прослідковується у фільмі, який режисер фактично знімає ніби екранізацію неіснуючого французького мальопису. Останню новелу режисер взагалі знімає повністю, як анімоване  банд-десіне, що дуже потішить шанувальників андерсонівської анімації.  А музику до фільму робив відомий французький композитор Александр Деспла, музичне супроводження якого це безкінечний звуковий ряд французької весни.

В сухому залишку, “Французький вісник” – це можливо не найкраща робота Веса Андерсона, але від цього це не менш прекрасна, надихаюча, легка, смішна картина, оповита шармом французької естетики.

Спеціально для Прямого Ігор Кромф

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.