Криваві й пухнасті: огляд на комікс “Білки-вояки”
Нічого так не прикрашає постапокаліпсис, як пришвидшена еволюція, що робить з усіма улюблених пухнастих мешканців скверів та лісопосадок повноцінну цивілізацію.
Саме про це новий комікс від MAL’OPUS “Білки-вояки”.
Історія розповідає нам про світ, який пережив невідому планетарну катастрофу, що забрала весь рід людський у небуття. Натомість тварини, насамперед білки, отримали людський інтелект та розвинули свідомість настільки, що утворили власну цивілізацію, яка перебуває приблизно на рівні древніх варварських суспільств. Всесвіт “Білок-вояків” складається з трьох потужних кланів — Жерстянників, які опираються на Кодекс Волі, що вчить толерантності та відповідальності за власні вчинки. Клану Чрева, який відколовся від Жерстянників та опирається на власний Кодекс Сили, що орієнтується на правило “виживає сильніший”. А також клан Амоні, що був першокланом, звідки вийшли, зокрема Жерстянники. Амоні — це клан хижаків, що опирається на Кодекс Крові, тобто живе за тваринними інстинктами. Також по ходу сюжету згадується клан Сурша та локації “таборів годування”, однак більш детальної інформації про них немає. Ось у такому хитросплетінні тваринних кланів треба розбиратись читачу. Багато хто проводить паралель між мальописом та “Грою престолів”, хоча мені він більше нагадує “Банди Нью-Йорка”, особливо в частині батальних сцен.
В історію запаковано все — любов, дружба, зрада, розкаяння, політика і кров. Дуже багато крові. Комікс реально виправдовує свою помітку “18+”, хоча якби мені дали його в 10 років, я б так само кайфував від прочитаного. Вся ця “кишково-кривава” візуалка підсилюється професійним перекладом Олени Лісевич, яка, окрім того, що “матір Геллбоя”, тепер ще й стала “Білчиною фюреринею”. Багата палітра ономатопеї допомагає утримувати динаміку сюжету та посилює емоційність окремих сцен. Думаю, що якби автор сценарію Еш Мазко знав українську, він би оцінив звуки розриву гризуна в лисячій пащі чи бойовища “пухнастиків” з саморобними сокирами та списами.
Якщо повертатись до візуалізації, якою займалася Ешлі Віттер, то тут насправді все не так просто. Ілюстраторка вміє підібрати правильні кольорові тони, щоб відтворити “кріпову” атмосферу постапокаліпсису. Дуже чітко промальована деталізація реманенту персонажів: від каптурів та накидок до арсеналу холодної зброї, що надає цій історії тонів неоепіки. Таким чином постапокаліптичний всесвіт “Білок-вояків” – це не звична стім чи кіберпанк історія в стилі “Скаженого Макса”, а скоріше напівфентезійний наратив про нову, постлюдську епоху.
Водночас ідея з реалістичним зображенням персонажів зіграла у дві сторони. Персонажі коміксу — це максимально реалістично зображені тварини, в яких антропоморфні лише пози. Це створює досить моторошну картинку, ніби ручка білка зі шкільного “живого куточка” підняла повстання в союзі з твоїм домашнім хом’яком. Однак така реалістичність персонажів робить їх дуже схожими між собою, тому якщо не визубрити список дійових осіб на початку мальопису, іноді важко розібратись хто є хто.
В сухому залишку український читач отримав цікавий мальопис у ТВА обложці, який занурює в похмурий постапокаліптичний всесвіт з дуже кріповими персонажами та по-справжньому тваринною жорстокістю. Приємно, що українські видавці не бояться братись за комікси незалежних невеликих компаній, які не мають такого шаленого успіху, як уже відомі саги на кшталт про Бетмена чи Спайдермена. До слова, мальопис має ідейне продовження в форматі карткової настолки з відкритим всесвітом, що навіть має опцію створення персонажа з власним улюбленцем, яку також хотілося б мати в україномовній версії.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.