Кунг-фу, фентезі та міленіали: огляд на перший “азійський” фільм Marvel “Шан-Чі та Легенда Десяти Кілець”
Сьогодні в український прокат виходить “Шан-Чі та Легенда Десяти Кілець” – це перша спроба Marvel Studio створити фільм про азійського супергероя.
Що з цього вийшло розповідає кінооглядач Прямого.
Сюжет стрічки нагадує азійську казку в толкінівському аранжуванні. Вень Ву тисячу років тому отримав десять кілець (браслеті по факту), які дали його могутню силу та вічну молодість. Замість, щоб творити добро, він став кінченим якудзою і почав розбудовувати свою імперію на крові і страху. Потім Вень Ву закохався в дівчину з казкового і невидимого простим смертним селища Та Ло, де люди мають силу дракона. Шлюб дав двох дітей та повну відмову від суперздібностей обох. Однак згодом дружину убили конкуренти Вень Ву і він розпочав шлях помсти, разом з малолітнім сином Шан Чі. Врешті-решт Шан-Чі втікає від крепко “поїхавшого флягою” батька в Штати. Однак, життя повертає героя від того, від чого він втікав. Шан-Чі, його подрузі та сестрі треба повернутись в магічне селище Та Ло і зупинити свого неадекватного батька, який вирішив випустити всесвітнє зло, що суворо охороняється жителями селища.
Disney настільки ласо заглядається на китайський кіноринок, що навіть South Park вже встиг це обсміяти. Спроба з “Мулан” вийшла не лише провальному в кінематографічному сенсі, а й політичному, коли виявилось, що стрічку знімали на місці масових поховань уйгурів, геноцид яких триває досі. Однак, діснеївські боси не склали руки і взявши свій найпотужніший актив – Marvel, вирішили зробити другий захід на смачний ринок Піднебесної. Шан-Чі – це персонаж, який з’явився у всесвіті Marvel в 1970-тих, коли усіх захоплювались майстерністю Брюса Лі. Однак, коли хвиля захоплення “Кулаком люті” та “Шляхом дракона” минула, Шан-Чі став третьорядним персонажем, який виникав зрідка. Однак, в нас час коли Marvel випрацював схему кіно, де повинні поєднуватись інклюзивність та традиційність, як це було в “Чорній Пантері” чи “Капітан Марвел”, актуальні азійського супергероя знову зросла.
Режисер стрічки Дестін Креттон (чергове “санденсівське” відкриття “батька” Marvel Studio Кевіна Файгі), вирішив, що історія “Шан-Чі” не повинна бути типовим супергеройським екшеном, типу “Чорної Вдови”. Тому режисер сміливо поєднує толкіноподібну фентезі-казку з зачаклованим селом, справдженням старих легенд, а також цілим зоопарком фентезійних тварин, які створюють дуже красиву картинку кіно. Однак цю фентезі-казку Креттон поєднує з легкою молодіжною комедією про двох азіатів, які давно глобалізувались в американському суспільстві, не знають чим зайняти себе в житті, які в них стосунки одне з одним, і пропалюють весь вільний час в барах та караоке, не розуміючи для чого їм “дорослішати”. А щоб закріпити успіх, Креттон додає в картину традиційний екшн бойовиків про єдиноборства, за що відповідають такі зірки жанру, як Мішель Єо та Тоні Люн. Така комбінація жанрів стає виграшною, адже охоплює велику аудиторію глядачів, які можуть прийти на красиву казку, ностальгійний бойовик про єдиноборства чи власне легку комедію.
Однак, не лише цим “Шан-Чі” важливий. Де-факто, це перший фільм четвертого етапу кіноробства Marvel Studio, який розповідає про життя всесвіту після “Месників. Фінал”. Якщо врахувати, що в грудні ми побачимо “Вічних” в інтерпретації однієї з найталановитіших американських режисерок авторського кіно Хлої Чжао, можна зробити припущення, що цей самий четвертий етап всесвіту буде пов’язаний багато в чому з експериментами з жанрами і певним відходом від відпрацьованого в “Месниках” атракціону масового кіно.
Однозначно “Шан-Чі” вийшов багатоплановою стрічкою, яка в хронометражі двох годин помістила в себе історію дорослішання, історію національної боротьби, історію повернення до власного коріння, порушила проблему одвічного конфлікту батьків та дітей, нагадала про легковажність та невизначеність покоління міленіалів та вклала ще багато сенсів. Однак, все ж не варто забувати, що насамперед, це якісно створений атракціон для усієї родини, від якого треба отримувати задоволення, а там повірте, є розваги на будь-який смак: ненав’язливий гумор, красиві постановки боїв, якісна комп’ютерна графіка та спецефекти і тонкі мелодраматичні лінії, як то кажуть “все включено”.
В сухому залишку, “Шан-Чі і легенда десяти кілець” – це якісно продуманий та вивірений під глядача фільм, який зумів вийти за стереотипні уявлення “супергеройського кіно” та накомпонувати в собі велику кількість сенсів та жанрів, що, однак не псує задоволення “атракційного” перегляду.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.