Ми здатні експортувати в рази більше, ЄС має збільшити квоти на українську агропродукцію — Ліссітса

Єврокомісія має розширити і доповнити список квот на українську агропродукцію, адже Україна здатна експортувати на ринки ЄС товарів у рази більше, ніж зараз.

Про це в інтерв’ю prm.ua розповів президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Алекс Ліссітса.

– Які найбільш і найменш рентабельні напрямки сільського господарства цього року?

Більш рентабельними будуть пізні ярі культури (соняшник, соя, кукурудза) — цьогоріч склалися більш сприятливі погодні умови саме для отримання гарного врожаю по цим культурам. Також ріпак буде мати гарні показники ефективності в цьому сезоні, через сприятливу ситуацію із його перезимівлею та високими цінами реалізації. Натомість урожайність ранньої групи культур (пшениці та ячменю) була нижчою на 10% у порівнянні із попереднім роком і тому це дещо знижує ефективність роботи агровиробників цьогоріч, що вирощували ці культури. Загалом цьогорічні ціни на збіжжя в світі вищі минулорічних показників, що дозволяє зберігати оптимізм говорячи про рентабельність в галузі рослинництва.

– Які сільгоспкультури можуть з’явитися, а які зникнути в Україні в найближчому майбутньому?

Про те, що якісь культури зникають говорити не доводиться. Останні роки в Україні спостерігаються вищі температурні режими, особливо в літні періоди випадає незначна кількість опадів. Тому культури, що раніше вирощувалися лише в південних регіонах стають все більш популярними у північній частині України. Тобто в залежності від зміни клімату зсуваються північніше регіони вирощування деяких культур. Тому говорити про те, що деякі культури зникнуть не варто.

– У 2017 році сільське господарство було найрентабельнішою галуззю української економіки. Втім кількість господарств росте дуже повільно, бізнес не поспішає інвестувати в цю галузь. Чому?

Насправді, якщо говорити про кількість сільськогосподарських підприємств, то їх кількість за останні роки навіть незначно скоротилася, попри те, що справи в аграрному секторі України в цілому покращилися. В Україні зараз можна спостерігати помірний тренд до масштабування виробництва серед сільськогосподарських підприємств. Простіше кажучи: загальна кількість підприємств в галузі незначно скорочується, а середньо статистична кількість землі в обробітку одного підприємства збільшується. Зважаючи на помірну природу цього тренду, можна стверджувати, що явище масштабування не викликане якимись негативними зовнішніми чинниками, а є результатом прагнення до оптимізації та підвищення ефективності в секторі. Попри загально поширену думку, щодо монополізації українського агробізнесу, українське сільське господарство є дуже конкурентними. Зараз в галузі активні близько 36 тисяч підприємств.

– Згідно умов про Асоціацію між Україною та ЄС консультації щодо прискорення і розширення умов лібералізації торговельних преференції для української сільськогосподарської продукції можуть бути розпочаті не раніше 2021 року. Після 2021 року на яку агропродукцію слід в першу чергу розширити нульові тарифні квоти ЄС?

Угода про Зону вільної торгівлі між Україною і ЄС вступила в силу з 1 січня 2016 року і дійсно, відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розгляд питання перегляду умов лібералізації можливий лише через 5 років після набрання Угодою чинності (фактично у 2021 році). Згідно Угоди в загальному переліку преференцій наразі є 36 квот на безмитне постачання агропродовольчої продукції з України до ЄС.

Натомість, минулого року було виділено додаткові квоти на 8 груп товарів (в межах існуючих 36 квот) – додатково збільшення квот на мед, крупи, оброблені томати, виноградний сік і ряд зернових (овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь). Даний перелік продукції є найбільш перспективним для збільшення обсягів квот, проте його ще варто розширити за рахунок м’яса птиці і молочних продуктів (маслом, кисломолочними продуктами, сухим молоком). Адже наразі обсягу квот не вистачає.

Представники бізнесу щороку звертаються до Європейської комісії з проханням збільшити розмір квот. Проте знову ж таки, Україна на європейському ринку є конкурентом для 28 країн, котрі в той же час конкурують одна з одною. Перегляд квот це дуже складний процес, адже необхідно врахувати інтереси як європейських виробників, так і українських. В той же час збільшення квот необхідне, адже, наприклад: квота на безмитне постачання меду становить 5,4 тис т, а загалом до ЄС щороку постачається більш як 45 тис т. Тобто по деяким позиціям Україна здатна експортувати в рази більше, ніж по квоті і додаткові преференції нам необхідні.

Нагадаємо, за підсумками січня-березня 2018 року інвестиції у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг склали 10,5 млрд гривень, що на 9,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.