Моє життя – це суцільна комедія: рецензія на “Джокера” Тодда Філліпса

Цей фільм став головною прем’єрою 76-го Венеційського кінофестивалю, на якому завоював “Золотого лева”. Критики навперебій розхвалювали стрічку, а світова спільнота жадібно ловила будь-яку крихту інформації зі знімального майданчика. Фільм, знятий за мотивами коміксів, став чи не найочікуванішою прем’єрою року – при чому не лише серед фанатів, але й серед професійних кінокритиків.

Чому світ раптово збожеволів від історії про клоуна-психа, головного антагоніста Бетмена та жаху всіх коулрофобів – Джокера – читайте в матеріалі “Прямого”.

Фільм “Джокер” вийшов в український прокат 3 жовтня. Новину про початок зйомок аудиторія сприйняла неоднозначно. Перші повідомлення про фільм від Тодда Філліпса з’явились майже одночасно з інформацією, що готується до зйомок інший сольник про божевільного клоуна, головну роль в якому зіграє Джаред Лето. Останній вже з’являвся в цьому образі у “Загоні самогубців”, тож логічно було очікувати, що студія DC, яка все намагається перейняти успіх Marvel та створити власний кіновсесвіт, буде продовжувати історію найпопулярнішого коміксного антагоніста. І раптом новина про зовсім іншого Джокера – зіграє його не Лето, стрічка не входитиме до офіційного кіновсесвіту та й взагалі незрозуміло для чого і для кого вона знімається.

Тим не менше, процес вже був запущений. І поки Філліпс активно постив у себе бекстейджі зі зйомок, проєкт з Джаредом Лето раптово закривається. Офіційної причини студія так і не повідомила, проте на думку ЗМІ, це пов’язано з бажанням голів студії вести франшизу в абсолютно іншому напрямку. Джокер Джареда Лето мало кому прийшовся до душі, “Загін самогубців” критикували всі, кому не лінь, а найбільше дісталось на горіхи саме Джокеру – і історія в нього куца, і персонаж не розкритий, і актор зовсім не годиться на цю роль. Тож на початок 2019 року у нас залишився лише один Джокер і тепер вже стало відомо ім’я актора, який його зіграє – Хоакін Фенікс.

Хоакін Фенікс

Послужний список Фенікса вражає – чотирикратний номінант і лауреат кінематографічної премії “Золотий глобус”, призер Канського і володар кубку Вольпі Венеціанського кінофестивалів за найкращу чоловічу роль, трикратний номінант на премію “Оскар” та на премію Британської кіноакадемії. Найбільшу популярність актору принесла роль римського імператора Коммода в “Гладіаторі”. Також він знімався в “Знаках”, “Готель “Руанда”, “Вона”, “Майстер”, “Братах Сістерс”.

Погодився актор на роль Джокера далеко не відразу. Як розповідає режисер Тодд Філліпс, добивався він відповіді цілих три місяці. Раніше Хоакіну вже пропонували стати героєм кінокоміксів – до нього звертались боси студії Marvel, проте актор відмовився, оскільки ролі, які йому пропонували, були накшталт Доктора Стренджа – тобто він мав грати в декількох фільмах франшизи.

Фенікс готувався до зйомок стрічки грунтовно. Перш за все, йому довелось скинути майже 24 кг для ролі. Актор розповідає, що це допомогло йому краще проникнутись героєм – в якийсь момент він почав по-справжньому божеволіти, оскільки схуднення проходило у максимально стислі терміни.

Разом з тим, Фенікс майже нічого не знав про Джокера. Він не читав “Вбивчий жарт”, на якому частково грунтується фільм, не дивився фільми про нього, не читав комікси. Актор не хотів, аби його версія Джокера хоч чимось походила на решту. “Я не хочу бути кращим Джокером – я хочу бути іншим”, – неодноразово повторював він. І йому це вдалось.

Тодд Філліпс

Неоднозначне ставлення до стрічки “Джокер” від Філліпса багато в чому було пов’язане і з особистістю самого режисера. Фільмографія Філліпса не надто вражає, а найпопулярніші його стрічки – комедії “Впритул”, “Похмілля” та “Борат”. Погодьтесь, не такого послужного списку ми очікували від автора стрічки про культового героя кінокоміксів DC.

Але маємо, що маємо і Філліпс приступив до роботи. З кожною новиною від режисера про стрічку ставлення до нього як до автора почало транформуватись в кращу сторону. Перш за все, Філліпс добився від студії рейтингу R для фільму. Дорослий рейтинг для кінокоміксів хоч і не в новинку, проте явище все ще рідкісне. Проте для режисера це був принциповий момент – він стояв на своєму майже рік, доки боси студії нарешті погодились. “Ти ж розумієш, що ми продаємо піжами з Джокером”, – писали йому, але Філліпса це не хвилювало.

Крім того, режисер відразу заявив, що його стрічка не матиме спін-оффів. Тож невже перед нами не черговий коміксний конвеєр, метою якого є лише відбирати у глядачів гроші на безкінечних сіквелах?

Джокер

Стрічка “Джокер” частково засновується на легендарному графічному романі “Вбивчий жарт”, написаному Аланом Муром (він же автор “V – означає Вендетта”, та “Вартові”). Цей роман ледве не єдиний в своєму роді, оскільки привідкриває завісу таємничості над особистістю Джокера. За сюжетом, Джокер – інженер, який звільнився з хімічної компанії, щоб стати стендапером. Проте його мріям не судилось збутися і він зв’язується з поганцями – парочкою злодюжок, які просять його провести в компанію, де він працював. Готуючись до злочину, Джокер дізнається про раптову смерть дружини. Він хоче відмовитись від справи, але вже занадто пізно. Під страхом смерті він проводить злодіїв в компанію, але все йде не за планом – інженер в ході бійки падає в чан з хімікатами, які отруюють його та перевтілюють в уже відомо нам Джокера. Весь роман просякнутий однією думкою, яку озвучує сам Джокер в розмові з Бетменом – навіть найвидатніша людина може збожеволіти всього після одного поганого дня.

Фільм взяв з коміксу лише деякі елементи сюжет. У стрічці Філліпса Джокера нам показують звичайно людиною – його звуть Артур Флек і він працює аніматором у магазинчику. Переодягнений в клоуна Артур годинами витанцьовує перед вітриною, заманюючи покупців. Він живе зі старенькою матір’ю, та мріє стати видатним коміком. Разом з тим, у Артура є психічне відхилення – мимовільний сміх, який він ніяк не може контролювати. Герой навіть носить з собою спеціальну візитівку, яка повідомляє, що в нього психічне захворювання і сміється він не навмисно.

Цікаво, що в скороченому вигляді ім’я головного героя звучить як А. Флек – а саме Бен Афлек грав Бетмена в останньому перезапуску франшизи.

Окремим героєм фільму можна назвати і сам Готем – місто в якому відбувається дія стрічки. Просякнутий корупцією, криміналом та всім найгіршим, що є в світі, Готем стає збірним образом пороку суспільства. Через бездіяльність поліції тут на вас спокійно можуть напасти підлітки та побити до напів смерті. Через корупцію у вищих чинах влади в місті закриваються соціальні програми для малозахищених верств населення, яким більше нікуди звернутись по допомогу. Все це відчув на своїй шкірі і Артур Флек. Він – дитя Готему, справжнє обличчя цього клятого та брудного міста.

Флек показаний у стрічці максимально неприємно. Він надмірно худорлявий, у фільмі є багато кадрів, де навмисно показані його кістки, які неприємно стирчать. Скелет зі шкірою – найбільш точний опис Флека. Криві зуби, максимально хворобливий вигляд, божевільний неконтрольований сміх – і на противагу всьому цьому доброзичливий характер. Артур свято вірить в людей, проте раз за разом наштовхується на байдужість та жорстокість. Все це ламає нього. Готем робить з нього зовсім іншу людину. Ще й жахлива таємниця його сім’ї не додає герою психічної врівноваженості. Якщо в романі “Вбивчий жарт” Джокер став тим, ким став, через один поганий день, то у Артура Флека – все життя, наче один нескінченний поганий день.

“Джокер” – це складний психологічний трилер. Тут майже нема екшену, від його злих жартів вам не захочеться сміятись, а дивитись на екран моментами фізично важко. Жодна стрічка студії DC, яка давно завоювала славу як найбільш похмурої коміксної студії, не була ще такою важкою та лячною, як “Джокер”. Його неможливо порівняти ні з трилогією Нолана, ні з картиною Бертона, де Джокера зіграв Джек Ніколсон, ні з “Загоном самогубців”. Похмурий, темний, жорстокий, психологічно важкий – цьому фільму не дарма дали рейтинг R. І справа не в кривавих вбивствах (а вони тут є), справа у тому саспенсі та неймовірно складних темах, піднятих у стрічці.

Фенікса, скоріш за все, номінують на “Оскар” за цю роль. Гра його тут, без перебільшення, геніальна, він затьмарює собою всіх інших акторів (а серед них був і Роберт Де Ніро, до речі). Окремої номінації заслуговує і композитор Хільдур Гуднадовтір, адже музичний супровід картини розкриває її суть ледве не краще діалогів.

На фільм вже полетіли звинувачення у пропаганді насилля. Жертви жахливого масового вбивства у 2012 році, коли невідомий під ніком Джокер влаштував стрілянину на прем’єрі “Темного лицаря: Відродження легенди”, навіть вимагали заборонити стрічку. Проте “Джокер” зовсім не про насилля. Він про людину. Про людину, яка більше всього на світі хотіла нести добро, розважати публіку, бути променем світла в нескінченній темряві. І про те, як цю людину розтоптали, змішали з брудом, не дали шансу стати кимось іншим, ніж безсердечним вбивцею.

Кому варто сходити на цей фільм? Однозначно, фанатам психологічних трилерів. Людям, які люблять складні психологічні теми, і яких не бентежить тягуча та неспішна манера оповіді у кіно. Чи варто йти на стрічку фанатам коміксів? Складно відповісти однозначно. Якщо ви готові побачити давно відомого вам героя в абсолютно новому амплуа, тоді вперед. Якщо ж для вас Джокер – це, перш за все, про божевільного розмальованого психа, який нищить все на своєму шляху просто заради веселощів, то ця стрічка не для вас. Вам вона буде здаватись нудною та затягнутою.

Неймовірно важкий для сприйняття психологічний трилер, який разом з тим по новому показує давно відомого героя. “Джокер” – це без перебільшень нова сторінка в історії індустрії кінокоміксів. В цьому фільмі DC нарешті відмовилось від ідеї сліпо копіювати Marvel в надії на успіх і не дарма. У DC є свої неповторні герої та історії, у них чудовий серіальний всесвіт і якщо спроби повторити успіх студії-конкурента з виходом “Джокера” припиняться, то можна сміливо сказати, що сьогодні кіновсесвіт DC переродився та став таким, яким мав бути з самого початку – важким, темним, складним і разом з тим до болю привабливим.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.

Оцінка – 10/10

Автор: Березюк Ольга