“Нептун” і “Фламінго” — не конкуренти: що насправді не так із міфами про українські ракети

Джерело: Facebook-сторінка автора.

Кожного разу, коли щось пишеш про ракети, тут же вилітають дикі Мауглі, які починають істерики типу: — Продався, захищаєш москвіча Шпілєрмана, Який вкрав всі бюджети у КБ Луча, який має століття ракетних розробок!

Я не фанат Штілєрмана, Міндіча, Зеленського, але зате критикую їх. Але я дуже не люблю стадність, тупість і магічне мислення.

Поки залишимо тему єврейської діаспори і те, чи національний лобізм дозволив Штілєрману прошмигнути в дамки.

Я за нудні технічні факти, які знімають половину всіх цих наївних теорій змов.

1) FirePoint і КБ Луч не конкурують між собою в категорії крилатих ракет загалом. ФП-5 (Фламінго) від FirePoint і “Нептун” від Луча — це крилаті ракети різних класів. Нептун — це легка протикорабельна ракета для ближньої зони та відносно невеликих цілей. Навіть зараз Довгий Нептун — це до 1000 км, і вага БЧ — 300 кг. Фламінго — важка ракета для далекобійних ударів (понад 1000 км) по здоровенних заводах (БЧ — тонна).

Це — різні інструменти.

Потрібні обидва.

Нептуном не знищиш цех заводу «Прогресс» розміром із чотири футбольні поля, як це зробив Фламінго. А Фламінго непотрібна по адміралу Ессену в Новоросійську, де вчора було достатньо Нептуна.

Але держава не може обрати знищення чогось одного. Україна має знищувати у ворога і те, і інше.

Тому крики про “віддали всі бюджети поганій Фламінго» — просто пусті. Аналога Фламінго для а) цілей з капітальними дахами, б) на 1000+ км від кордону нема.

2) В категорії балістичних ракет Луч і FirePoint не конкуренти, тим більше. Балістичний FP-9 має завдання — завдавати ударів на 800 км по Москві важкою БЧ у 800 кг. У Луча аналогічного проєкту немає. Все. Ніхто ні в кого бюджетів не забрав. Замовлення, кому б то не було, на балістику по Москві ніяк не хвилює КБ «Луч», бо «Луч» тут не змагався.

2.2) Коростильов і Штілєрман умовно перетинаються за замовленнями від держави щодо ураження цілей у зоні “200 км”: FirePoint випробовує проєкт балістичної FP-7, а КБ Луч — свою «Вільху». Але снаряд РСЗВ «Вільха» — це ДО 200 км. А балістична ФП-7 — це ВІД 200+ км.

Тобто вони конкурують, як конкурують боксери в сусідніх вагових категоріях. А то й через одну категорію.

Висновок: кожен із виробів цих компаній у категорії балістики та крилатих ракет має власну нішу. Компанії не є конкурентами за той самий держ.бюджет на крилаті чи балістичні ракети. Ніхто нікого грошима не обділяв через юдейську змову.

2.3) Але є інший схожий крик: “просто обділили не Луч, а КБ Південне з ракетою «Сапсан» і зі столітнім досвідом ракетобудування”!

Але тут та сама історія. Сапсан — це дальність 500 кілометрів і вага БЧ 500 кг. От тільки, по-перше, носіям 100-літнього досвіду треба довести, що Сапсан влучає хоча б на 500 км. Резеда Перькова, інженерка заводу, у 2022 році повідомляла ФСБшному куратору (згідно з матеріалами суду), що роботи над Сапсаном “відновили і женуть”. А оскільки випробування Сапсана відбувалися в останні дні каденції Федорова, значить, і бюджет на конструкторські роботи КБ був малий.

А продукту досі нема.

Це був злочин, що Зеленський скасував проєкт у 2019 році.

Але вже 4 роки є все для розробки. Де результат?

А по-друге, навіть коли ракету дороблять, вона все одно не стане прямим конкурентом ФП-9. Запланована дальність важкої балістики у FirePoint — 855 км, а вага БЧ — 800 кг. Це ракети різного розміру, дальності, навіть різного підходу до справи. Колись, якщо КБ «Південне» збільшить дальність ракети «Сапсан» до 1000 км і це станеться без втрати потужності БЧ, то вони стануть конкурентами. Прямо зараз немає сенсу віддавати перевагу якомусь проєкту чи побиватися, що таку перевагу комусь віддали. Можна дати шлях Сапсану і зарубати Фламіндіча, але чекати ще 5 років на серійний продукт. Або можна дати шлях Фламіндічу і зарубати Сапсана і теж не отримати нічого, бо Штілєрман втече з грошима. Краще дати шлях обом проєктам і жорстко контролювати їх обох. І потім подивитися, який проєкт перспективніший.

Тепер тема ПРО.

3) Перехоплювач для протиракетної оборони ніколи не робили ні КБ «Луч», ні FirePoint, ні КБ «Південне». Крики, що комплекс ПРО замовили у Міндіча, а не в Луча, у якого “величезний досвід”, — це або фрік-істерки, або маркетинг одного з виробників. На ділі всі компанії досвіду в сфері ПРО не мають. А влучання ракетою в ракету на висоті 10 км — це зовсім інший досвід і технічні вимоги, ніж усе, що робили на Лучі, КБ «Південне» чи FP.

4) І навіть підхід до роботи у Луча і ФП не сильно відрізняється. Луч у своїй ракеті Корал виготовляє лише корпус, двигун і ряд інших елементів, а не весь комплекс. Луч не робить ГСН, не робить радари, не робить пальне. Ну так і Файр Поінт бере знання совка для двигуна від С-300, а далі ГСН купує у німецької Diel, радар у Хенсольд, а наземну станцію у норвежців.

Підхід Луча: “зробимо цепок і руль велосипеда в Україні якісно, ґрунтовно, як вчить радянська школа” — принципову перевагу цей підхід отримає лише тоді, коли Луч це “все” зробить. А поки результату нема, то ця віра в Луч — вилами по воді писана. Я з 2022 року вважаю, що якщо рашисти можуть з контрабандних деталей ЄС і США збирати Іскандери, то й нам треба саме інтегрувати наявний потенціал і робити це швидше.

Як на мене, половина цих криків про КБ Міндіча, Луч і Південне зараз перебуває на рівні: “Нащо ви дивитеся бокс важковаговика Володимира Кличка, а не чемпіонат України з дзюдо в категорії до 50 кг?” А інша половина береться просто з поверхового розуміння типу “Нептун — ракета і ФП-7.х ракета — чому ви не замовили Нептун для збиття Іскандерів?”.

Це рівень навіть не бабок на лавці, а неадекватного абсурду. Його старанно роздувають боти в мережі, а на ділі половина дурі знімається, якщо просто розібратися.

До речі, те саме стосується століть ракетного досвіду в КБ «Південне».

1) КБ Південне не зробило свою балістичну ракету досі. Ніякого “масово надходити в 2021 році” не могло бути навіть в теорії. Навіть, якби Зеля не припинив фінансування в 2019 році, в 2021 КБ Південне могло б видати хіба штучні зразки, а не серійний відпрацьований виріб. Хоча я не заперечую, що скасування фінансування розробки сапсана — злочин.

2) “Сторічний досвід ракетобудування” — туфта для полоумних додіків. Цей досвід теоретично міг бути в 1980-х. За 30 років незалежності діди вимерли і виїхали в рашку. Залишилися казкарі.

3) КБ Південне не розробляло ОТРК. МКБР і БРСД — це одне, ОТРК — це інше. У КБ Південне не існує історичного досвіду розробки балістичних ракет дальності 500–1000 км. В совкові часи він робив, може, двигуни до Скадів. Все інше робили в Москві.

4) Ну і так: КБ Південне ніколи не робило весь цикл балістичних ракет – навіть Р-12, Р-36. Досвід — це уміння зробити все від двигуна до наведення, бч і наземної інфраструктури. Цього в КБ ніколи не було. Саме тому й робить Сапсан уже 15 років.