Найгірше, що ми можемо зараз робити – це сваритися всередині країни і ділити українців на “сорти скотів”
фото: facebook Ольга Барна
Те, що зачепило… Рідко коментую з приводу подій та ситуацій, що стосуються інших людей. Більше мовчу… Насамперед останнім часом. Але бувають речі, на які не реагувати не можна.
Побачила інтерв’ю жінки, яку я глибоко розумію й емоцію якої я точно дуже глибоко відчуваю. Аліна Михайлова втратила свого коханого Дмитра Коцюбайла. Я втратила свого чоловіка, батька своїх дітей. Це втрати, порожнечу від яких неможливо нічим заповнити. І розуміють це лише ті, кому довелося це пережити.
Ми не знайомі з Аліною, тому пишу на своїй сторінці та адресую його Аліні. Ми маємо з Вами, Аліно Михайлова, спільний біль і об’єднує нас не лише однакове горе. Мені дуже хочеться сказати Вам, що вони обидва – і мій Олег, і ваш Дмитро – були безкомпромісними борцями за Україну. Вони обидва віддали своє життя, щоб наша Україна жила. Навіть загинули в бою вони недалеко один від одного. Мій Олег – під Вугледаром, а Ваш Дмитро – під Бахмутом. Можливо в іншому житті вони могли б навіть дружити, попри різницю у віці…
Ви – віку моїх синів, тому, даруйте, якщо сприймете мій допис як якесь “наставництво”. Мені дуже прикро було читати про “порохоскотів”, як Ви назвали людей, які мають інші політичні уподобання, ніж Ви.
Впевнена, найгірше, що ми можемо зараз робити – це сваритися всередині країни й ділити українців на “сорти скотів”, даруйте, це не мій термін і він мені глибоко образливий. Достатньо того, що це завжди робив наш ворог і користався цим багато років.
Мені прикро і неприємно, коли сваряться однодумці. Коли українці замість боротьби зі спільним ворогом починають воювати поміж собою. Це стосується всіх: і тих, хто міг Вас образити й завдати Вам болю, і це стосується також і Вас.
Як вдова героя до вдови героя України – прошу Вас припинити це прикре протистояння.
Зараз маємо разом сказати – досить. Ми українці, і ми заслуговуємо на повагу. Ця єдність і повага має стати цінностями Нової України. І саме ці цінності – наш єдиний спільний шанс на Перемогу!
Слава Україні!
Нагадаємо, у березні у боях під Бахмутом загинув український військовий, командир 1-го окремого механізованого батальйону Сухопутних військ ЗСУ “Вовки Да Вінчі” Дмитро Коцюбайло (позивний “Да Вінчі). А у понеділок, 17 квітня, на фронті загинув колишній народний депутат України Олег Барна. Згодом стало відомо, що це сталося на Донеччині під час штурмових дій поблизу села Павлівка.
10 березня Київ попрощався з легендарним “Да Вінчі” та батьком і сином Хомюками, які героїчно загинули під Бахмутом. На Майдані Незалежності зібралися тисячі людей. Також пам’ять загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла, який загинув у бою під Бахмутом вшанувала прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, яка 10 березня приїхала до Києва.
Цього ж дня президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Дмитру Коцюбайлу (“Да Вінчі”) відзнаку “Хрест бойових заслуг”. Нагороду присвоїли Герою України “Да Вінчі” за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу та вірність військовій присязі.
31 травня Верховна Рада України підтримала запит до президента щодо нагородження Олега Барни та його побратимів, які загинули під час боїв в районі Вугледара.
Олег Барна був активним громадсько-політичним діячем, починаючи від студентського голодування у 1990 році під назвою “Революція на граніті” до Революції Гідності, де отримав поранення під час обстрілів 18 лютого 2014 року. У липні 2014-го пішов добровольцем у зону АТО. Коли ж ворог вдерся до нашої країни з новою силою у 2022-ому, знову пішов її захищати. Спершу служив у складі 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола, потім – у 68-ій окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.