Нова конституція Куби: перший скромний крок до капіталізму
22 липня 2018 року Національна асамблея народної влади Куби прийняла чорновий варіант нової Конституції країни. Це перші зміни в основному законі Острова Свободи з 1976 року, і їх вже оцінюють як прорив. Які зміни із собою несе нова конституція і чи дійсно вони будуть дієвими?
Запропонована нова конституція, що в своєму першому варіанті складається з 224 статей, покликана повністю замінити собою конституцію, прийняту в самий розпал Холодної війни. Після затвердження парламентом, документ переходить на розгляд до 35 тис. територіальних та виробничих громад, які до листопада 2018 року вносять свої пропозиції та поправки. Після цього проект конституції має бути вдруге затверджений парламентом (який знову може вносити зміни та корективи), і лише після всенародного голосування, призначеного на 2019 рік (точна дата залежить від швидкості та злагодженості роботи парламенту на другому читанні), нова конституція Куби набуде чинності.
Внесені зміни охоплюють майже всі аспекти життя комуністичного острова. Хоча не варто очікувати, що зміни будуть кардинальними і разюче повернуть вектор розвитку Куби.
Політичний курс: проголошується відмова від прагнення побувати справжній комунізм. Проте комуністична партія залишається єдиною законною політичною силою (стверджується, що це є історично “безповоротно”);
Адміністрування: вводиться виборна посада прем’єр-міністра, який наглядатиме за роботою уряду (особливу увагу при цьому приділяючи контролю його економічної політики). Замість провінційних зборів, які були облаштовані на манір парламенту, вводиться посада губернатора та його заступника, який напряму працюватиме з радою голів місцевих муніципалітетів. Водночас на рівні міст в муніципалітетах вводиться посада мера.
Економіка: залишається повний центральний контроль держави та плановий характер економіки (що теж, на думку законодавців, є незворотнім явищем в історії), але в той же час вперше ринок визнається «фактом» економічного життя, хоча цей факт і може бути заблокований державою в будь-який момент. Приватний бізнес та не сільськогосподарські кооперативи дозволені, як і використання приватної власності в економічних цілях. Поняття «спільного підприємства» та «іноземних інвестицій» виводиться з порядку другорядних до першочергових та базових в економіці. Приватна власність як така дозволяється, проте «накопичення приватної власності громадянином» залишається під забороною. Яка є межа того накопичення і коли просто володіння набором речей стає накопиченням – залишається невизначеним.
Правовий сектор: будь-яка дискримінація ЛГБТ спільноти відтепер заборонена. В статті конституції про шлюб у новій редакції замість слів “чоловік” та “жінка” вжито термін “особа” (така зміна відбулась з подачі Маріели Кастро – 55 річної дочки колишнього лідера Куби Рауля Кастро).
Очевидно, що подібний документ, особливо в своєму недоробленому варіанті, вже викликав доволі значну критику. Опозиція (яка дійсно існує) стверджує, що нова конституція від комуністів – не більше, ніж черговий обман, і під час другого читання комуністична більшість в парламенті виріже з документу всі прогресивні нововведення. Хоча в той же час на міжнародній арені чорновий варіант нового основного закону викликав допоки лише схвальні відгуки.
Насправді ж, місце для прагматичної критики є. По-перше, реальний зсув в сторону капіталізму та демократизації, який так активно пропагувався, є незначним. Основні ознаки демократії – багатопартійність, свобода слова, свобода зібрання та інші – ніби обійшли стороною. А без них ефективність втілення усіх інших проголошених в конституції норм та принципів залишається під питанням. В економічному аспекті теж не все гладко. Пропоновані реформи залишають економіку Куби в перехідному стані між соціалізмом та капіталізмом, при якому ринок і приватний бізнес має розвиватися в умовах планової економіки і повного контролю держави за самим існуванням ринку. Звучить доволі ризиковано, чи не так?
В будь-якому випадку, нова конституція явно пожвавить процес реформ на Кубі та дасть новий імпульс її соціальному і економічному розвитку. Окрім того, більша економічна відкритість означатиме не лише приплив іноземного капіталу, але й технологій і знань – і саме це може дати Кубі шанс вирватися з тенет спадщини Холодної війни.
Підготував Олександр Краєв