Новий закон про домові лічильники перекладає втрати тепла та води у будинках на споживачів – експерт

Закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, що передбачає обов’язкове встановлення будинкових лічильників, фактично перекладає на споживачів видатки на втрати тепла та води в будинках.

Про це в ефірі “Прямого” розповів директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко.

“У будь-якому будинку, водопостачання (чи горяче, холодне, чи опалення) завжди є втрати. Якщо у вас стоїть квартирний лічильник, ви чітко бачите, що ви спожили, за що ви платите. Ви можете економити, ви маєте стимул до цього. Тепер законодавець, який, я переконаний, працює на монополіста, придумав так: можна на ці лічильники не зважати (фігурально кажучи — “викинути”). Буде стояти загальнобудинковий лічильник, і його показники будуть розподілятись між усіма мешканцями пропорційно показникам квартирних лічильників”, – розповів експерт.

За словами спеціаліста, наразі це лише ідея. Як саме це буде здійснюватись – вкаже методика, яку ще має розробити Мінрегіон.

“Дивіться, яка система працювала до сих пір: якщо у вас був лічильник, вам виставляли рахунок по воді (гарячій, холодній) по цьому лічильнику. Якщо у вас (лічильника — ред.) не було (там, 30 квартир не мали лічильників), то всі втрати в будинку… Віднімалися показники квартирних лічильників, а всі втрати будинку, все що споживалося рештою, розкидалися між тими, у кого немає квартирних лічильників”, – розповів Сергієнко.

Дана практика, за його словами, також є незаконною.

“Вам не мали виставляти більше, ніж норматив. Норматив у Києві, наприклад, 4 куби – холодна (вода — ред.), три — гаряча. А у нас у Києві приходили платіжки, наприклад, по 10 кубів, по 15 кубів холодної води”, – констатував експерт.

Новий закон, за його словами, дану практику узаконив.

“Тепер, з обов’язковим встановленням будинкових лічильників на усіх будинках, для всіх, за рахунок мешканців, і обслуговування за рахунок мешканців – тобто це додатковий тариф. Тепер та сама процедура буде зберігатися, але уже втрати будуть розкидатись на всіх мешканців”, – пояснив Сергієнко.

Квартирний лічильник, за його словами, має бути встановлений за власні кошти споживача, хоча доречніше було б встановлювати його за кошти постачальника.

“Як було б логічно це робити, як на Заході: ви платите по своєму квартирному лічильнику, а відсоток втрат обмежує держава. Тоді виконавець (водоканал, Київенерго), він зацікавлений, щоб було менше втрат у будинку. Це було б логічно. А так — йому байдуже. Хай там втрачається що завгодно, тече у підвалі, за все заплатить мешканець”, – підсумував він.

Нагадаємо, 2 серпня 2017 року набрав чинності Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Закон передбачає обов’язкове обладнання всіх будівель, які приєднані до зовнішніх теплових мереж, мереж гарячого водопостачання та водопровідних мереж будинковими вузлами обліку теплової енергії і води.

Крім того, у багатоквартирних будинках та інших будівлях, де налічується більше одного споживача, документ передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних (квартирних) приладів обліку (або приладів-розподілювачів теплової енергії), які використовуються для розподілу показів будинкового приладу обліку.