Після запуску “Північного потоку-2”: чи готовий Захід до нової фази протистояння з Кремлем

Росія заявила про намір завершити будівництво газопроводу “Північний потік-2” до кінця 2021 року. Невідворотність запуску російського газогону спонукає країни Заходу до винайдення нових способів протидії енергетичному впливу Кремля. Водночас ведуться розмови про компенсацію Україні фінансових втрат після запуску ПП-2. Поява у Росії нової геополітичної зброї ставить низку викликів перед Європою та Україною.

4 травня президент Росії Володимир Путін заявив про завершення будівництва першої нитки “Північного потоку-2”.

“Радий повідомити, що саме сьогодні успішно завершено укладання труб першої нитки газопроводу “Північний потік-2”, – сказав Путін на пленарному засіданні Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Заяву глави РФ доповнив російський віцепрем’єр-міністр Олександр Новак. За його словами, газогін планують закінчити до кінця 2021 року.

“Робота триває, вона не зупинялася. Оператор з компаніями, які беруть участь в проєкті, продовжують його (газопроводу) реалізацію. Ми сподіваємося, що ця робота буде завершена до кінця, можливо, цього року”, – заявив Новак.

Після цих заяв стало зрозуміло, що запуск і робота “Північного потоку-2” стане ще одним викликом для України у гібридній війні з Росією. Про це свідчать заяви Сполучених Штатів та Німеччини, які свідчать, що на Заході вже сприймають запуск ПП-2 як неминучу реальність.

Так, держсекретар США Ентоні Блінкен визнав фактичне завершення будівництва російського газопроводу. Він також заявив про необхідність підтримки інтересів України і Заходу, щоб пом’якшити наслідки роботи “Північного потоку-2”.

“Реальність полягає в тому, що фізичне завершення (будівництва) газопроводу було фактично вирішеною справою. Питання на майбутнє зводиться до того, що є найбільш ефективними нашими діями, щоб підтримати інтереси України та інших причетних країн, а також наші власні інтереси”, – сказав держсекретар США.

Блінкен також розповів про спільну роботу з Німеччиною щодо компенсацій України у зв’язку з фінансовими втратами після запуску “Північного потоку-2”.

“Щоб вивчити, що може і має бути зроблено для гарантії того, що транзитні платежі, які Україна в майбутньому може втратити, оскільки “Північний потік-2″ йде в обхід України, могли зберегтися. Що усунуто здатність Росії використовувати газ як зброю проти України або когось ще”, – заявив Блінкен.

Водночас  міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба після зустрічі зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом запевнив, що Берлін усвідомлює ризики, з якими може зіткнутися Україна після запуску газопроводу “Північний потік-2”.

“Я отримав чіткі запевнення, що Німеччина усвідомлює всі ризики для України від цього проєкту (“Північний потік-2”) і хоче допомогти Україні їх зменшити”, – сказав Кулеба.

Водночас українська дипломатія заявляє, що про Україну знову говорять без її присутності. Вашингтон і Берлін координують питання про компенсації нашій державі можливих фінансових втрат у зв’язку з запуском “Північного потоку-2”, однак Київ не є учасником цих перемовин.

“Північний потік-2” – удар в саме серце України: як з точки зору економіки, так і насамперед безпеки. Саме тому Україна вимагає участі в переговорах Німеччини та США щодо цього вкрай небезпечного проєкту. Ми повинні сидіти за одним столом і мати право голосу”, – зазначив посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Попри відсутність колективних переговорів України з країнами Заходу, триває діалог Києва і Вашингтона щодо запуску російського газопроводу. У Держдепі розповіли про регулярні консультації з Україною щодо усунення ризиків, які становить “Північний потік-2”.

“Адміністрація має намір продовжувати консультації з Україною, оскільки ми чинимо тиск на Німеччину з метою усунення ризиків, які “Північний потік-2” представляє для України та європейської енергетичної безпеки”, – зазначили в Держдепі США.

Останній візит глави МЗС України в Німеччину засвідчив, що Київ та Берлін також ведуть перемовини про наслідки запуску “Північного потоку-2”. Однак, наразі відсутнє повноцінне тристороннє спілкування між Україною, Німеччиною та США, яке б дало змогу виступити єдиним фронтом проти перетворення ПП-2 у нову зброю Кремля. Наразі основними політичними гравцями залишаються США, Німеччина і Росія.

Зокрема, президент США Джо Байден обговорить питання “Північного потоку-2” на зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель на червневому саміті “Великої сімки”.

“Газопровід “Північний потік-2” підніматиметься в ході розмови з німецькою стороною. Я не хотів би говорити публічно про це питання. Вони розуміють нашу стурбованість. Ми хотіли б обговорити з німецькою стороною, що означатиме реалізація проєкту для енергетичної безпеки в Європі й для України”, – заявив радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.

Після перемовин з канцлеркою Німеччини Байден зустрінеться з Путіним у Женеві. І хоча “Північний потік-2” не фігурує серед офіційно заявлених тем, навряд президента США та Росії зможуть її оминути.

Своєю чергою Кремль дав зрозуміти, що не очікує, від саміту Путіна і Байдена досягнення якихось проривних домовленостей.

“У нас немає ніяких завищених очікувань, ніяких ілюзій, що настають якісь прориви. Але є об’єктивна необхідність в обміні думками на вищому рівні про те, які загрози бачать Росія і США, як дві найбільші ядерні держави на міжнародній арені”, – сказав глава МЗС Росії Сергій Лавров.

Крім того, Москва заявила про готовність до боротьби з Заходом після запуску “Північного потоку-2”.

“Побудувати його побудують, але постане питання про сертифікацію, про введення в експлуатацію, ось тоді почнеться наступний етап боротьби з ним”, – зазначив постпред Росії при ЄС Володимир Чижов.

Таким чином, тема “Північного потоку-2” виходить на новий рівень. Після запуску російського газопроводу в Заходу ще буде можливість зменшити його вплив на Україну та Європу. Важливо, щоб політична складова цього питання не переважала над економічною. Фінансові компенсації – це важливо, адже Україна втрачатиме кілька мільярдів доларів щороку. Однак реальна загроза “Північного потоку-2” лежить у площині геополітики. Гібридна війна Росії з колективним Заходом передбачає потенційну залежність Європи від російського газу.

Україна ж як ніхто знає, що таке енергетично-політичний капкан Кремля. Наш досвід показує, що запевнення РФ у тому, що “Північний потік-2” є суто економічним та вигідним для Європи проєктом не варто сприймати на віру. Адже за потреби Кремль легко перетворює бізнес на зброю.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.