Подвійна пропаганда: як Польща монополізує право на біль
фотоколаж: facebook В.Смірнов
Джерело: Facebook-сторінка автора
Так, українсько-польська історія має страшні сторінки. Так, були злочини проти польського цивільного населення. Так, ці злочини не можна заперечувати, виправдовувати чи ховати за патріотичними гаслами.
Але рівно так само не можна дозволяти Польщі перетворювати власну травму на односторонній історичний трибунал, у якому Польща завжди прокурор, Україна завжди підсудна, а польські злочини проти українців зникають у тумані “складного контексту”, “відплатних акцій” і “боротьби з УПА”.
Бо якщо Варшава хоче говорити про жінок і дітей, тоді давайте говорити про всіх жінок і дітей.
Коли злочин проти українців вчиняв польський підрозділ, тоді починається магія термінів. Це вже не “бандити й убивці”. Це “партизани”. Це “борці з УПА”. Це “акції відплати”. Це “складна історія”. Це “не треба розпалювати”. Це “не підлягає декомунізації”. Це “місцева громада не хоче перейменування”. Це “історичний контекст”.
А коли Україна вшановує УПА як символ боротьби проти московської імперії – контекст раптом зникає. Залишається тільки вирок.
Оце і є подвійна пропаганда.
Польська держава хоче мати монополію на біль. Вона хоче, щоб польська жертва була абсолютною, а українська – дискусійною. Щоб польська пам’ять була священною, а українська – підозрілою. Щоб польські вбиті діти були аргументом міжнародної політики, а українські вбиті діти – незручним епізодом прикордонної історії. Щоб польські злочини можна було пояснювати “відплатою”, а українську боротьбу – зводити до “бандитизму”.
Ні.
Так не буде.
Нагадаємо, Президент Польщі Кароль Навроцький хоче позбавити Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, Ордену Білого Орла, через його рішення присвоїти елітному підрозділу українських ССО ім’я Героїв УПА.
В указі глави держави зазначалося, що це зроблено з метою відновлення історичних традицій національного війська та з огляду на зразкове виконання підрозділом бойових завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Це рішення викликало невдоволення МЗС Польщі. 28 травня відбулася зустріч заступника міністра закордонних справ Польщі Марчина Босацького з послом України Василем Боднаром, під час якої було висловлено протест і наголошено, що цей крок є чутливим для польського суспільства.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.