Порошенко розповів, як в захопленому росіянами аеропорту Сімферополя його вперше назвали бандерівцем
П’ятий президент, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко у статті для “Української правди” поділився спогадами про драматичні події в Криму наприкінці лютого 2014 року.
“У тому, що замисел відтяти Крим у голові у росіян народився задовго до 2014 року, сумнівів тепер немає ні в кого. Тоді ж, наприкінці зими чотирнадцятого у нас була надія. Ми хотіли вірити, що в Криму підняла голову лише місцева п’ята колона. Що Москва її підбурює, але не наважиться на пряме військове втручання. Що шляхом діалогу з місцевою кримською елітою вдасться взяти ситуацію під контроль”, – написав Петро Порошенко.
“У вже заблокованому російськими спецпризначенцями аеропорту Сімферополя мене вперше в житті назвали бандерівцем. Так я отримав це почесне звання, яким росіяни величали мене протягом усього мого президентства. Вибратися з летовища, оточеного озброєними російськими спецслужбовцями, вдалося з двох причин. По-перше, добре згрупувався завдяки спортивним навичкам. По-друге, ангелами-охоронцями виявилися журналісти, які зібралися в аеропорту”, – згадав лідер “Європейської Солідарності”.
“До Верховної Ради Криму я йшов із пропозицією створити спільну робочу групу Верховної Ради України та Верховної Ради Криму і разом відновити спокій в Криму. Безумовно і тільки на основі територіальної цілісності України”, – наголосив Порошенко.
“У кількох коротких виступах, у тому числі і перед агресивним натовпом, я неодмінно наголошував, що Крим — це Україна, і ніяк інакше. Утім, зайти до порожньої Верховної Ради (бо насправді жодних! голосувань там не відбувалося) я так і не зміг. Її вже оточили зелені чоловічки з дулами автоматів, що стирчали з-під одягу, і виразним російським акцентом — чи то московським, чи то рязанським, чи то нижегородським”, – пише Порошенко.
“З висоти прожитих років ясно, що в тій ситуації альтернативи застосуванню сили не було. Але саме сил і бракувало. Армію невпинно скорочували з 1991 року. А за чотири роки президентства Януковича російська агентура остаточно доруйнувала оборону. Від Збройних Сил залишили тільки назву. Що могли — розпродали, що не змогли вторгувати — розкурочили і розкомплектували. Шини поспускали, баки осушили, техніку вивели з ладу, людей скоротили і деморалізували”, – зазначив п’ятий президент.
“Це мають знати усі, в тому числі й актори, які трагічної для України весни 2014 року знімалися в російській комедії і торочили, ніби ми один народ, а тепер кумедно тупотять ніжкою, хто здав Крим”, – зауважив Петро Порошенко.
“Знадобилися роки, щоб відновити армію. І потрібні ще десятиліття, щоб зміцнити її до рівня, більш-менш паритетного з російськими збройними силами. Для цього нам треба стати повноправними членами НАТО”, – підсумував лідер “Європейської Солідарності”.
КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА – США ВИМАГАЮТЬ ВІД РОСІЇ НЕГАЙНО ЗВІЛЬНИТИ ОКУПОВАНИЙ ПІВОСТРІВ
Як відомо, країни Європейського Союзу підтримують суверенітет та територіальну цілісність України та готові розглянути конкретні ідеї для деокупації Кримського півострова.
Нагадаємо, сім років тому, 26 лютого 2014 року, у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Автононої республіки Крим. Тоді біля будівлі кримського парламенту з ініціативи Меджлісу зібралося близько 12 тис. кримських татар. Вони тримали у руках свої національні прапори та прапори України. Мітингувальники скандували: «Слава Україні – Героям слава!», «Банду геть!», «Крим – Україна!». На противагу цьому мітингу був організований мітинг «Русского єдінства», що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим.
Того ж дня, 26 лютого, в результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму, двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень. Згодом, після окупації півострова, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.
Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму.
Як відомо, російські війська розпочали окупацію Криму ще 20 лютого. На півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані “зелені чоловічки” – озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас відбулося створення й озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і збройних сил Російської Федерації.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.