Постнуарні 1990-ті: огляд на детективний трилер “Дрібниці”
У четвер, 4 лютого, в український прокат виходить детективний трилер з оскароносним акторським тріо: Дензела Вашингтона, Рамі Малека та Джареда Лето “Дрібниці”.
Кінооглядач “Прямого” вже подивився стрічку і готовий поділитись усіма дрібницями фільму “Дрібниці”
Сюжет стрічки типовий, як для постнуарного детективного трилера: потертий життям правоохоронець з каліфорнійської глухомані Дік (Дензел Вашингтон) приїжджає в Лос-Анджелес у дріб’язковій робочій справі. Тут виявляється його всі знають, як легенду детективного розшуку, який протягом тижня пережив інфаркт, розлучення та власне був відправлений в каліфорнійську глухомань. Дік знайомиться з молодим та перспективним детективом Джиммі (Рамі Малек) і дізнається, що той досі розслідує справу маніяка, яку п’ять років тому не завершив сам Дік. Старий коп бере відпустку на основній роботі та починає допомагати молодому колезі в розшуку серійника, попутно переходячи екзистенційні межі та підіймаючи етичні дилеми. Фінал стрічки настільки відкритий, що крізь нього може проїхати вантажівка. Тому додумувати кінцівку доведеться самотужки.
Режисер і автор сценарію стрічки Джон Лі Генкок відомий своє роботою з Клінтом Іствудом на початку 1990-тих років. Власне, сценарій до цієї стрічки він також писав в цей період і принципово не переніс події в наш час, тому в стрічці багато старих автомобілів, є пейджери та друкарські машинки, а також взагалі немає мобільних (які могли б вирішити багато проблем героям). Саме тому коли дивишся “Дрібниці” здається, що ти дивишся не новий фільм, а стрічку початку 1990-тих, яка просто раніше пройшла повз тебе. Вся ця череда флешбеків і одкровень, сцени довгої їзди вночі та діалоги в стилі “за іншим умов ми б могли стати друзями” створює тихий шарм постнуарного кіно, яке ви вже колись дивились.
А от що дійсно підсилює картину, так це акторський каст, де на трьох акторів чотири “Оскари”. Взагалі важко навіть пригадати, коли востаннє в детективному трилері зібралась така зіркова плеяда. Посивівший Вашингтон, який грає вже хрестоматійного для американської культури детектива з темним минулим і безперспективним майбутнім. Йому ніби в антагоністи, але по факту в союзники – молодий і енергійний Рамі Малек, що продовжує грати насамперед своїм підборіддям та лобом. Здавалося б роль детектива в постнуарному трилері та Малек речі не дуже поєднувальні, проте уже після першої пів години розумієш, що якщо хтось захоче зняти рімейк “Адвоката диявола” – Малек цілком може замінити Аль Пачіно. А от Джаред Лето чи то не зміг пережити власний успіх “Далласького клубу покупців” чи то його все більше цікавить музика та медитації. Всі його спроби перетягнути ковдру акторські першості у Вашингтона чи навіть Малека цинічними жартами та блаженно-божевільним виразом обличчя виглядають дуже сміховинно.
Попри таке сузір’я акторів в ключових ролях – найкраще зі своєї роботою у картині справився композитор Томас Ньюман. Його туманний саунд з невротичними дрібницями цілком доповнює атмосферу постнуарного кіно та задає всю динаміку сюжетним емоціям.
В сухому залишку, “Дрібниці” – це постнуарний детективний трилер, який, щоправда, вже не викликає тих емоцій, які викликали його жанрові родичі на початку 1990-тих років. Тепер це скоріше ностальгійна історія з чудовими пулом акторів та психологічно напруженим відкритим фіналом.
Спеціального для “Прямого” Ігор Кромф
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.