Про майбутню політику Німеччини щодо РФ та України, ситуацію в Азовському морі та “Північний потік-2” – інтерв’ю посла ФРН в Україні “Прямому”

Про майбутню політику Німеччини щодо РФ та України, ситуацію в Азовському морі та “Північний потік-2” – інтерв’ю посла ФРН в Україні “Прямому”

Не варто очікувати якихось кардинальних змін в політиці німецького уряду.

Про це в інтерв’ю ведучим ток-шоу The Week Тарасу Березовцю та Пітеру Залмаєву заявив посол ФРН в Україні Ернст Вольфганг Райхель.

– Пане посол, дякуємо за можливість поспілкуватися з вами. Наше перше питання – це зміна очільника керівної партії Німеччини. Чи очікуєте ви якихось значних змін в політиці німецького уряду як стосовно справ в Євросоюзі, так і в питанні антиросійських санкцій щодо України?

Найперше варто сказати що очікуваний час перебування канцлера Меркель на цій посаді до 2021-го, коли настане кінець її каденції. Тому зміни, які зараз відбуваються, стосуються лише партійного керівництва. Тепер канцлер Меркель отримала партнера для роботи. Ми знаємо, що пані Меркель та пані Крамп-Карренбауер вже мають досвід спільної роботи. І всі ми небезпідставно очікуємо, що і надалі ця робота буде ефективною та злагодженою. Тому не варто очікувати якихось кардинальних змін в політиці німецького уряду.

До того ж, політика щодо Росії та України визначається консенсусом усього німецького політикуму. Широким консенсусом. 70-75% політичних сил Німеччини мають спільну позицію. І тільки ультраправі та ультраліві політики, якщо можна їх так назвати, мають більш проросійські позиції.

– А чому, на вашу думку, ці ультраправі та ультраліві сили сповідують такі принципи? Що їх об’єднує з Росією?

В мене немає однозначної відповіді на це питання. Думаю, варто пам’ятати, що ультраліві політсили Німеччини – це вихідці з колишніх комуністів Східної Німеччини. Так, ця партія пройшла цілу низку змін і перетворень, але, можливо, залишилися якісь симпатії до Росії. Що ж стосується ультраправих, можливо, справа в нинішній ідеології Росії, яку вони поділяють.

– Незабаром після атаки в Керченській протоці пані Меркель зробила заяву про неприпустимість таких дій і закликала Росію звільнити українських моряків та розблокувати протоку. Але поки ситуація не зрушилася. Які подальші кроки щодо вирішення цієї ситуації планує німецький уряд?

Ми намагаємося досягти трьох результатів у дипломатичному полі. Перший – це звільнення арештованих моряків і звільнення кораблів. Другий – це розширення мандату спостережної місії ОБСЄ, щоб вона могла моніторити і ситуацію в Азовському морі. І третє – це знайти механізм, який забезпечить вільне проходження судів крізь Керченську протоку. Так, це вже погоджено в міжнародних угодах, але, вочевидь, нагляд за дотримуванням цих угод варто посилити.

– Пане посол, в світі все більш палкими стають дискусії щодо будівництва “Північного потоку-2”. Зокрема, ми бачили спеціальну резолюцію Палати представників США з цього приводу. Чи є, на вашу думку, умови, за яких Німеччина може відмовитись від будівництва “Північного потоку-2”?

Перший міф у всіх цих дискусіях пов’язаний з тим, що Німеччина ніби керує цим проектом і займається його реалізацією. Це не так. “Північний потік-2” – це приватний проект компанії “Газпром”. І саме ця компанія його реалізовує.

– Але з німецькими компаніями.

З європейськими компаніями. І серед цих європейських компаній, так, справді, є німецькі. І друге питання – з приводу того, чи може німецький уряд зупинити проект. Відповісти на нього можна тільки тоді, коли буде зрозуміло, чи є на це законні підстави, чи є відповідні юридичні можливості. Всі дозволи на реалізацію проекту вже видані – і не лише в Німеччині, а й в усіх країнах, якими має пролягти газопровід.

І для того, щоб відкликати цей дозвіл, потрібні виняткові умови. Ці умови не пов’язані зі зміною політичної думки. Ось чому доволі оманлива сама вимога до німецького уряду згорнути проект “Північний потік-2”.

По-перше, тому що не німецький уряд розпочав цей проект. А, по-друге, на думку аналітиків, у німецького уряду немає законних підстав та можливостей зробити це.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.