Про нові банкноти та “життя” українських грошей: інтерв’ю “Прямого” з головою НБУ Смолієм
Голова Національного банку України Яків Смолій в інтерв’ю “Прямому” розповів про банкноти з новим дизайном та особливості виготовлення української валюти. Також Смолій розповів, що відбувається з купюрами після їх “смерті” та як довго “живуть” гроші.
– Чому випускають ці нові купюри з новим дизайном? Для чого це?
– Перш за все я хочу сказати, що сьогодні Національний банк ввів в обіг нову 20-гривневу банкноту. І я зараз дам відповідь на ваше запитання, чому Національний банк періодично змінює дизайн. Перед нами банкнота 20 гривень зразка 2003 року і оновлена банкнота 2018 року.
– Це закріплено, що на купюрі має бути, наприклад, тут Франко, і що це на двадцятці має бути Франко?
– Так. Портрети визначних діячів закріплені за номіналом банкнот. І 20 гривень – це банкнота, на ній зображений портрет Івана Яковича Франка.
– А тепер давайте скажемо, в чому різниця.
– Чому Національний банк змінює дизайн банкнот? Банкнота старіє. 2003 рік – це 15 років обігу. Елементи захисту і дизайн, який застосовувався, можна сказати, зношується, як кожен механізм зношується. І для того, щоб уникнути підробок і покращити якість банкнот, змінюється дизайн, змінюються захисні елементи – і всередині банкноти, і ззовні банкноти.
Я покажу відмінності цих двох банкнот, щоб можна було зрозуміти. Перш за все, зовнішній вигляд, портрет Івана Франка зміщений в центр по відношенню, як було на старій банкноті. Для людей із вадами зору розпізнавальний знак – такий трикутничок – він відчувається на дотик пучкою. Він значно покращений на оновленій банкноті.
– А на різних банкнотах різні знаки?
– Так. Далі. Ми маємо так звані водяні знаки. Коли підняти банкноту на світло, то видно такий багатобальний знак, портрет Івана Франка на новій банкноті, всередині просвічується. І номінал – двадцятка прозора і просвічується. Дуже важко підробити водяний знак. І є спеціальне обладнання, на якому виготовляється папір з певними характеристиками. Видно, що “20” переливається. Але якщо подивитися на світло, то видно, що просвічується номінал і сам портрет Франка.
Крім того, є такі шершавості. Завжди долар пробують пучкою, чи комірець, портрет шершавий. Такий дизайн ми також використовуємо.
– І ще тут є фраза. Я не читав, яка фраза. Але коли ви рукою так проводите, то вона також випукла, і ми її відчуваємо.
– Так, відчувається. Крім того – для машинозчитуючих елементів. Тому що банкнота в 20 гривень видається в банкоматах, вона приймається обладнанням, яке зчитує, паркомати, кіоски самообслуговування. Є захисні елементи – стрічка кодована, яка втоплена в поверхню паперу, і ззовні її майже не видно. Це також один із захисних елементів, але вже для машинної обробки банкнот.
– Тобто, як би воно швидко не йшло, апарат зчитує цю стрічку.
– І він знає, що це 20 гривень. Це у цій стрічці. Крім того, ми бачимо ще візуальний знак квіточки під написом “Україна”. Якщо банкноту повертати в різні сторони, колір цієї квіточки міняється.
– То вона зелена, то вона малинова, то вона фіолетова.
– Так, до малинового кольору.
– І ще “20 гривень” також прощупуються.
– Так. Також є невидимі захисні елементи. Їх можна бачити під ультрафіолетовим світлом або під інфрачервоним. Це вже спеціально для касирів, які працюють в торговій мережі. Вони також можуть подивитися і побачити, що ті захисні елементи підсвічуються спеціальним кольором. З другої сторони нічого не помінялося по відношенню самого зображення. Це оперний театр імені Івана Франка у Львові. Він трошечки повернутий. Але сама картинка – це фотографія оперного театру.
– Те, що ви показали на прикладі 20-гривневій купюрі, вони всі такі? Наприклад, 100 гривень.
– Я би хотів показати, що Національний банк почав міняти банкнотний ряд в 2014 році. Тоді вийшла оновлена банкнота 100-гривнева. Вона вже ходить в обігу. І оновлена банкнота 500 гривень.
– А це я не бачив.
– Тут Сковорода – також в центрі банкноти. Тобто принципово весь банкнотний ряд розрахований на те, що постать історична буде знаходитися всередині по відношенні до банкнот, які були випущені раніше.
– А на 500-гривневій купюрі це прапор?
– Це також елемент, який також, як квіточка на двадцятці, міняється, коли її перегинати. Це для того, щоб можна було візуально побачити захисний елемент, який також важко підробити. Він на кожній банкноті різний. Але він символізує собою спеціальну фарбу, яка змінюється при зміні кута погляду.
– Наприклад, на 100-гривневій – тут мольберт. А скажіть, ці захисні елементи однакові по потужності для різних купюр?
– Чим вищий номінал банкноти, тим сильніші елементи захисту. Якщо ви подивитесь двадцятку, то ми маємо тільки втоплену стрічку.
– На 500 вона частково втоплена.
– А тут ми маємо віконну стрічку. Вона переливається, коли банкноту повертати різним кутом погляду. І там на цій широкій стрічці також є нанесений номінал банкноти.
– Вона не тільки переливається, а там ніби всередині візуальні елементи.
– Так. Тобто, чим вищий номінал, тим більша система захисту для того, щоб уникнути можливої підробки.
– А де тут елемент, щоб люди, які незрячі, щоб вони побачили?
– Ось таких три крапочки. Вони всі в одному місці знаходяться. І сотка – тут квадратик.
– Як видали мені державну таємницю ваші співробітники, що це все друкується в Україні.
– Так. Я дійсно можу сказати, що Україна і Національний банк можуть гордитися тим, що ми маємо повністю замкнуте виробництво банкнот, яке знаходиться в Україні. У Малині, в Житомирській області, є фабрика банкнотного паперу, яка виготовляє папір з водяними знаками і повністю з елементами захисту, які є вкраплені або втоплені в папір, в захисні стрічки всередині. Тобто, коли виготовляється папір, він виходить двошаровий, а ця стрічка всередині склеюється. А на банкнотах 100 і 500 гривень – там є також спеціальне обладнання, де частина стрічки втоплена, а рамка її видна для того, щоб візуально можна було розпізнати цей захисний елемент.
Потім папір без кольору, світлий, але з водяними знаками і захисними елементами перевозиться в Київ. У нас є Банкнотно-монетний двір, де вже наносяться фарби. І там же наносяться ці елементи кольорові. Тобто ми отримуємо від фабрики банкнотної напівфабрикат, тут друкуємо, нумеруємо, ріжемо, пакуємо і відправляємо в сховище на зберігання. І потім на заміну зношених банкнот по рішенню правління випускаються ці номінали в обіг. Зношені банкноти ми вилучаємо.
– Про зношені банкноти. Вся Україна – безліч банкнот. Тобто до вас стікаються відомості, скільки поганих банкнот?
– Не тільки стікаються відомості, а ми зі всієї банківської системи, з торгової мережі все, що зношене, ми вилучаємо і знищуємо.
– Тобто, коли мережа йде здавати гроші, то там…
– Сортується. І ті банкноти, котрі придатні до подальшого обігу, вони складаються в одне місце. А ті, котрі вже не придатні, сортуються і вилучаються інкасаторськими службами, передаються до Національного банку і знищуються.
– І ви дивитесь, скільки, наприклад, поганих банкнот, і стільки, щоб не було інфляції? Тобто це регулюється?
– Не тільки на заміну зношених, а при потребі банківська система може отримати в Національного банку нових банкнот стільки, скільки їм потрібно. Але при тому, якщо вони здають нам зношені банкноти, кошти зараховуються їм на кореспондентський рахунок. Це як показник ліквідності для проведення безготівкових розрахунків. Тобто готівка і безготівка балансується. Але зношені обов’язково вилучати, щоб банкноту люди відчували в руках якісну, хорошу, хрустку банкноту.
– У коли прання йде, і вона є в кишені, то потім навіть не треба було там щось з нею робити. Просто розпрямив…
– Вони витримують.
– Скільки років стандартно працює банкнота?
– В залежності від номіналу. Чим більший номінал, тим довше вона в обігу. Тому що вона менше попадає в торгову мережу. Високі номінали люди використовують для накопичень, середні номінали – торгівля більше. Нижчі номінали більше зношуються, високі номінали менше зношуються.
І я би хотів ще два слова сказати. Я мав три двадцятки, три різних форми. Нижня банкнота була випущена…
– На ній якийсь знак.
– Так, якийсь знак. І там ще є також широкий захисний елемент. В минулому році до 160-річчя з дня народження Івана Франка Національний банк випустив 20 гривень. В цю банкноту вклав всі можливості Банкнотно-монетного двору – всі можливості, які є у нас сьогодні, по всіх захисних елементах.
Також ще одна особливість цієї банкноти – це те, що для виготовлення було використано 30% української сировини льону. Тому що всі банкноти, які сьогодні в обігу, вони в основному зроблені з бавовни. Бавовна як основна сировина для виготовлення банкнот.
– А чому льон?
– Льон – це також сировина, яка має подібні волокна, але льон росте в Україні. В Україні бавовна не росте. І ми для того, щоб випробувати, чи можемо ми на заміну імпортної сировини використовувати національну сировину, попробували зробити банкноту з використанням льону.
– І що?
– Наш експеримент вдався. Банкнота має досить стійкі властивості до зношення, нічим не гірші, ніж банкноти з бавовни. Навіть, можливо, кращі.
– Сто гривень, скільки вони коштують у виробництві? Бо мені сказали, що це коштовна історія.
– Безумовно, виготовити банкноту – це коштує. Треба купити сировину бавовну, треба її хімічно обробити, надрукувати.
– Скільки? Це секрет чи ні?
– Ми не можемо сказати конкретно по конкретній банкноті. Бо кожен тираж чи кожен раз багато покупних елементів – вони складають різну собівартість.
– Порядок. Наприклад, одну гривню або п’ять, або 120?
– Точно не 120. Тому що, чим більші об’єми друкують, тим вона дешевша. Тому що, якщо ми виготовляли, по-моєму, мільйон ось таких банкнот…
– Мільйон.
– Ви будете дивуватися, але сьогоднішніх банкнот (20 гривень – ред.) вже по Україні 5 мільйонів штук.
– Цих нових?
– Цих нових. Ми їх завчасно розвезли по всій території України. Комерційні банки отримали. І введення в обіг – це не тільки на вулиці Інститутській в Києві, а по всій Україні одночасно. 5 мільйонів штук з сьогоднішнього дня. А в цілому ми плануємо в цьому році надрукувати 60 мільйонів банкнот цих нових двадцяток.
Раніше Смолій в інтерв’ю “Прямому” розповів, які питання слід врегулювати для отримання Україною траншу МВФ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.