Проект Зе є нічим іншим, як софт-версією старої “Партії регіонів” – Андрухович

Український поет Юрій Андрухович у блозі розкритикував заяву штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського про те, що питання віри та мови необхідно “винести за дужки”.

“Відколи в нашому викривленому і пожмаканому політичному просторі нарешті означилася нова і поки що не цілком виразно персоналізована істота під ніком Штаб Зеленського, з’явилося значно більше ясності. За це істоті ШЗ слід щиро подякувати. В будь-якому разі, особисто я дуже вдячний їй за, наприклад, оцю заяву, в якій, попри нехлюйне користування висловом “виносити за дужки”, доволі чітко прорізався сенс другого туру і мого в ньому голосування.

Тепер, після епохального винесення за дужки, стало ясніше ясного: проект Зе є нічим іншим, як софт-версією старої Партії реґіонів. Гард-версія в особі Бойка після візиту його до Москви отримала реальні шанси на другий тур, і якби не розкольництво Вілкула, то нині стояв би перед нами той “вибір”, про який я з деяким жахом і не без огиди писав минулого тижня, – між Зеленським та Бойком. Тобто, як тепер бачимо, між двома версіями старої Партії реґіонів. Між двома її, можна сказати, крилами (якщо до такої потвори взагалі хоч якісь крила ліпляться): умовно молодшим і умовно старшим.

Але гард-версія тимчасово відпала, й залишається софт. Іншими словами, свій реванш риги беруть “не мытьем, так катаньем”. Я вжив би тут і наше українське – тихою сапою. Тихий реванш старих політичних профі під прикриттям “аполітичного” коміка-новачка.

Особа, вуста якої від імені Штабу Зеленського так виразно проартикулювали згадане “винесення за дужки” віри, мови та історії, цілком тягне на софт-версію незабутнього Табачника. В одній з учорашніх теледискусій зненацька промайнула інформація (як на мене, недостатньо наголошена) про його недавнє політичне минуле: Дмитро Разумков, виявляється, був одним із лідерів молодіжного крила Партії реґіонів і належить до середовища небезвідомого реґіонала Хомутинника.

Що ж, усі ниточки в тих, у кого й були, і тягнуться від них куди слід. Умовний Табачник плюс безумовний Хомутинник плюс Штаб Зеленського дорівнює вчорашні. Тобто передмайданні. Тобто ті, кого від влади в Україні посунула Небесна сотня. Нагадаю: ціною своїх життів. Але от вони повертаються – в дещо пом’якшеній і навіть забавній формі кар’єрного коміка. І все ж – вірні собі й незмінні у векторі. Бо риги – це слуги, і ригів колишніх не буває. Навіть якщо відтепер вони “слуги народу”.

Про це можуть не знати наші озброєні ґаджетами неовиборці, наші рідні “гості з майбутнього”, які, кажуть, так масово прийшли на виборчі дільниці, аби підтримати “нове й нічим не заплямоване” обличчя. Тато й мама про Небесну сотню, очевидно, не розповідали, а що розповіли, те забулося. Але, можливо, ще не пізно з ними про це поговорити? І раз уже весь їхній світ помістився в ґаджеті, то з нього ж їм і показати, як воно все було? Може, знайдуться ще кадри з кривавими місивами тієї зими? Дикі у своїй непояснимій жорстокості звірячі розгони? Побиття беззахисних перехожих киями й ногами? Жбурляння в бік мирного натовпу світлошумових гранат і газові атаки? Роздягання догола на тріскучому холоді захоплених у полон демонстрантів і проганяння їх крізь беркутівські лави? Поливання напівоголених чоловіків – на тому ж холоді – з крижаних водометів? Тіла перших застрелених протестувальників? Утрачені назавжди очі, кисті рук, ступні?

Можливо, ще є сенс пояснити всім, хто забув чи не знає, що все це не постановка, не сторіз, не комп’ютерна гра, не приколи і навіть, на жаль, не страшний сон? Що це сама дійсність – наша, не чиясь. І вона ще так близько від нас. І ми так радісно крокуємо до її повторення. В якому, до речі, софт-версії вже не передбачено.

Зате є софт-реґіональний проект перехоплення влади. Поки що, до 21 квітня, він в овечій шкурі. Виносять за дужки віру, мову, історію “до закінчення війни” (слід розуміти, вже скорого?) Гнучко не заперечують щодо ЄС і НАТО – от тільки чомусь “через референдуми”. З якого дива ті референдуми, коли все вже є в Конституції? А з такого дива, що це затягування, замилювання, заморочування. Така собі тактика, старенька й випробувана. Їхні папєрєднікі – якщо хто забув або просто неовиборець – так само ж нам якоюсь євроінтеґрацією голови морочили, й досить довго – аж поки перед Путіном не здулися. То чому б і спадкоємцям не повторити? У них же й приказка улюблена є про можем повторить.

Тож я дякую Штабу Зеленського з усіма його винесеннями за дужки – мови, історії, а відтак і самої України. Завдяки цій нехитрій арифметичній дії з дужками я тепер маю особисту мотивацію, з якою наближаюся до згаданої квітневої дати: СтопКомік”, – пише Андруховський.

Нагадаємо, у штабі кандидата в президенти Володимира Зеленського детально не аналізували законопроекту 5670-д “Про мову”, який нині розглядає Верховна Рада.

“Проблема в тому, що в нас питання мови політики порушують перед виборами, от у чому проблема. Насправді, все, що може роз’єднувати українців, – віра, мова, територія, якісь історичні лідери, – потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну”, – зазначив спікер штабу Зеленського Дмитро Разумков.

Нагадаємо, народний депутат Володимир Ар’єв зареєстрував в Державному бюро розслідувань заяву про відмивання коштів ПриватБанку через фірми Коломойського і Зеленського.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.