Ракетним ударом по Києву росіяни хотіли зірвати поставки зброї від Заходу – британська розвідка
Фото: REUTERS
Ракетним ударом по Києву російські загарбники, ймовірно, хотіли зірвати постачання військової техніки від західних країн.
Про це повідомили в британській розвідці.
“Вранці 5 червня російські крилаті ракети повітряного базування Х-101 завдали удару по залізничній інфраструктурі, ймовірно, намагаючись зірвати поставки західної військової техніки українським підрозділам на передовій”, — ідеться в повідомленні.
Стосовно ситуації на Донбасі, розвідка Британії зазначає про запеклі бої в Сєвєродонецьку й просування російських військ до Слов’янська з метою оточити українські сили.
Про ситуацію на морі: після втрати крейсера “Москва” росіяни, ймовірно, перекинули на острів Зміїний декілька засобів протиповітряної оборони, зокрема системи SA-15 та SA-22 (ЗРК Тор та ЗРГК Панцир-С1 — ред.). У Міноборони Британії припускають, що РФ хоче використати цю зброю для протиповітряної оборони військових кораблів поблизу Зміїного.
Активність Росії на острові сприяє блокаді українського узбережжя й перешкоджає морській торгівлі, зокрема експорту українського зерна.
Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine – 6 June 2022
Find out more about the UK government’s response: https://t.co/7sDt8fXMK3
🇺🇦 #StandWithUkraine 🇺🇦 pic.twitter.com/BwzT24DRlM
— Ministry of Defence 🇬🇧 (@DefenceHQ) June 6, 2022
Нагадаємо, Велика Британія передасть Україні ракетні системи залпового вогню MLRS M270, які здатні вражати цілі на відстані до 80 км.
Крім того, Німеччина погодила надання Україні сучасних систем протиповітряної оборони з ракетами класу “повітря-повітря” IRIS-T.
До того ж Німеччина й Греція досягли домовленості про передачу Україні військової техніки радянського виробництва. Тим часом Словацька Республіка надасть Україні самохідні гаубиці Zuzana 2.
Як відомо, ввечері 9 травня президент США Джо Байден підписав закон про лендліз для України. Документ дозволить прискорено передавати в Україну зброю, військову техніку, медикаменти, харчові продукти тощо. Передбачають, що країна-одержувач сплатить їхню вартість пізніше.