Разумков підписав закон про відновлення відповідальності за незаконне декларування

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав закон щодо відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

Про це повідомила пресслужба парламенту.

Зараз документ направили на підпис президенту.

Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 4 грудня проголосувала за проєкт закону про відновлення відповідальності за недостовірне декларування, скасоване скандальним рішенням Конституційного суду. Також він передбачає відповідальність за умисне неподання декларації. Голосування відбувалося за спрощеною процедурою ad hoc.

Проєкт закону був розроблений Комітетом з питань правоохоронної діяльності.

Документ доповнює Кримінальний кодекс і додає дві статті: 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Стаття 366-2 встановляює, що в разі, якщо недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідальність настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500 – 51 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів (зараз це до 8,4 млн гривень) для працездатних осіб у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

Стаття 366-3 встановлює, що кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, 27 жовтня судді Конституційний Суд України скасував відповідальність за незаконне збагачення та неправдиве декларування.

Після цього, президент Володимир Зеленський вніс законопроєкт про припинення повноважень суддів КСУ, загрожує самій державності України

“ЛІКУВАННЯ” ВОШЕЙ ГІЛЬЙОТИНОЮ: ЩО НЕ ТАК З ЗАКОНОПРОЄКТОМ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПРО РОЗГІН КСУ

Тим часом у Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями КСУ щодо діяльності антикорупційних органів. Воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізового режиму з ЄС для громадян України.

ХАОС ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА НОВИЙ ПОРЯДОК КОЛОМОЙСЬКОГО І МЕДВЕДЧУКА: УКРАЇНА НА МЕЖІ АНТИКОНСТИТУЦІЙНОГО ПЕРЕВОРОТУ

Водночас посли країн “Великої сімки” заявили про стривоженість щодо останнього рішення Конституційного Суду, якими скасується антикорупційна реформа.

Співголова фракції “ЄС” Артур Герасимов повідомив, що “Європейська Солідарність” має покроковий план виходу з конституційної кризи.

ПЕРЕТВОРИТИ АНТИКОРУПЦІЙНІ ОРГАНИ НА РЕПРЕСИВНІ: НАВІЩО ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПІШОВ НА СКАСУВАННЯ Е-ДЕКЛАРУВАННЯ

Раніше посли країн G7 на відеозустрічі з Зеленським зійшлися на необхідності чесного та прозорого відбору суддів КСУ.

Як повідомлялось, КСУ відновить свої засідання одразу після того, як кілька суддів одужають від коронавірусної хвороби COVID-19, що дозволить зібрати кворум.

У Верховній Раді України оголосили початок прийому пропозицій депутатських фракцій щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.