Революціонер фешн-індустрії та геній свого часу: як жив і творив Ів Сен-Лоран
1 серпня 1936 року народився великий кутюр’є свого часу Ів Анрі Дон Матьє Сен-Лоран, відомий усім як Ів Сен-Лоран. У 2019 геніальному модельєру, якого називають революціонером фешн-індустрії, маленьким принцом високої моди і вічним класиком, виповнилося б 83 роки.
Майбутній “архітектор” модного одягу народився в алжирському Орані влітку 1936 року. Батько зірки працював страховим агентом, а мама стала для Іва першою музою, яка надихнула на створення ескізів суконь. Її вечірнього виходу в світ син і дві дочки чекали, як театральної вистави. Малювати ескізи одягу Ів Сен-Лоран почав у 8-річному віці, а в 11 захопився театральними підмостками. Та так, що незабаром побудував декорації будинку, вбираючи ляльок в склеєні з розфарбованих клаптиків тканин наряди.
У домі Лорана панувала любов та взаємоповага, тому “спектаклі” Іва із задоволенням дивилися мама, сестри і кузини. Незабутнє враження залишила у юного кутюр’є п’єса великого Луї Жуве “Школа дружин”, декорації і костюми для якого створив французький художник Крістіан Берар.
Пізніше Сен-Лоран зізнався, що, побачивши одяг театральних акторів від Берар, зрозумів, що головне в костюмі – душа, а в сукні – жінка. В Алжирі Ів Сен-Лоран закінчив коледж і ліцей, роблячи акцент на улюблених предметах – французькій та латинській мовах. Письменниками, що вплинули на його світогляд, Лоран називав Андре Жида та Марселя Пруста, з художників обожнював Матісса.
Дизайн і мода
У 17 років юнак прибув в “столицю моди” і записався на курси малювання “від кутюр”. Перший успіх прийшов в тому ж році: чорне коктейльне плаття, ескіз якого створив Ів Сен-Лоран, посіло перше місце на конкурсі. Через 2 роки, в 1955-му, 19-річного юнака взяли асистентом в штат будинку Крістіана Діора. У 1957-му глава модного будинку помер. За два роки спільної роботи Діор розгледів в молодому асистенті талант, тому власники марки зробили ставку на Іва Сен-Лорана, довіривши 21-річному кутюр’є посаду арт-директора.
Спочатку 1958 року дизайнер представив на суд шанувальників будинку моди дебютну колекцію, на яку Іва Сен-Лорана надихнули російські сарафани. Такого фурору не очікував ніхто: від Іва чекали продовження лінії Діора – пишних приталених силуетів. А новачок презентував абсолютно новий лук – А-силует. Короткі трапецієподібні сукні, зшиті з легких тканин і шовку, вони “звільняли” жіноче тіло і не робили звичного акценту на талії. На наступний день після презентації таблоїди Парижа написали, що Ів Сен-Лоран своїми сарафанами “врятував Францію”.
Влітку 1959 року дизайнер вирушив до Москви в компанії дванадцяти манекенниць, ставши першим представником французької фешн-індустрії в Радянському Союзі. У наступному році молодого метра покликали на армійську службу і відправили в Африку. Випробування військовою муштрою Ів Сен-Лоран не витримав: через 20 днів його демобілізували після нервового зриву і госпіталізували. Молоду людину лікували електрошоком і “жорсткими” медичними препаратами, після чого він схуд до 35 кілограмів.
Повернувшись до будинку моди, Ів Сен-Лоран придумав нову весняно-літню колекцію “Бітник”, яку представив в 1960-му. Укорочені мотоциклетні куртки з крокодилової шкіри і норкові пальто з трикотажними рукавами налякали консервативних інвесторів будинку: колекція здалася надто авангардною і розкішною. Сен-Лорана звільнили, замінивши екстремала-кутюр’є передбачуваним Марком Боан.
Підтримав звільненого дизайнера друг П’єр Берже. Він допоміг впоратися з ударом і вийти переможцем: Ів Сен-Лоран виграв в суді грошову компенсацію за незаконний розрив контракту.
Модний будинок YSL
Знайшовши нового інвестора – американського підприємця Марка Робінсона – Ів Сен-Лоран і П’єр Берже заснували власний будинок моди з логотипом YSL. Перед презентацією колекції в кінці січня 1962 року парижани перешіптувалися про майбутній провал, вважаючи, що у модельєра немає грошей для втілення задуманого. Але недоброзичливці були осоромлені: новій лінії одягу з відповідними духу часу силуетами аплодували Франсуаза Саган і баронеса де Ротшильд.
У 1965-му Ів Сен-Лоран подарував світові революційну колекцію “Мондріан”, оголосивши, що йому набридло обшивати дружин мільйонерів. А-силуети нарядів з геометричними малюнками нідерландського художника Піта Мондріана здивували світ моди. У колекції дизайнер використав роботи модерністів Каземіра Малевича і Сержа Полякова. Малюнок колекційних суконь – не принт, а зшиті кольорові шматки тканини. Концепцію підхопили колеги Сен-Лорана, зробивши власні інтерпретації, але у витоків ідеї стояв Ів Сен-Лоран.
У 1966 році YSL святкував відкриття першого магазину-бутика з одягом прет-а-порте, в назві якого фігурувало Rive Gauche (лівобережжя Сени, де селилися вільнодумці, студенти і революціонери). Назва диктувала революційні зміни, які Ів Сен-Лоран ввів в фешн-індустрію: жінок кутюр’є одягнув в чоловічі костюми, які виглядали сексуально і елегантно.
Через рік відбувся показ колекції “Смокінг”, якою Ів Сен-Лоран “добив” залишки патріархальної моди. У жіночому гардеробі з’явилися “чоловічі речі” – смокінги, брючні костюми, жакети в стилі “Сафарі”, комбінезони та куртки-бушлати. Але ці моделі, запозичивши “мужні” силуети, позбавляли жінок сексуальності.
Колекція “Ліберасьон” 1971 року став провокаційним, накликавши на голову автора шквал критики. На лінію костюмів метра надихнула Палома Пікассо, яка мала тонкий смак і не боялася експериментів. Жінка купила на блошиному ринку костюм 40-х років, який вразив Іва Сен-Лорана. На дефіле вийшли жінки в одязі, що нагадував про Другу Світову війну.
Ще однією музою, що надихнула Сен-Лорана на колекцію “Ліберасьон”, була відома провокаторша і підривателька доктрин Марлен Дітріх. Деякі модниці обурилися новими образами. Чорні колготки, туфлі на платформі і яскравий макіяж навіяли модним критикам аналогію з жінками легкої поведінки з Булонського лісу. Але на зміну шквалу критики несподівано прийшов бум на жіночі “чоловічі” костюми від YSL: Ів Сен-Лоран знову передбачив віяння, опинившись на два кроки попереду.
Редактор фешн-видання Діана Вріланд заявила, що у кутюр’є “є спеціальна чарівна сопілка для жінок”, і що б не зробив маестро, модниці різного віку підуть за ним. У 1976-му Ів Сен-Лоран подарував спраглим до новинок модницям колекцію “Російські балети і опери”, на яку його надихнув російський театр, балет Сергія Дягілєва і національні мотиви. На подіумі дефілювали красуні в строкатих “селянських” сукнях з вишивкою і золотим шиттям.
1990 рік ознаменувався колекцією-триб’ют, яку метр, передбачаючи швидкий відхід, присвятив улюбленим людям – акторам, танцюристам, художникам. Попрощався Ів Сен-Лоран з шанувальниками і світом моди в січні 2002 року. Показ останньої колекції пройшов в Центрі Жоржа Помпіду. Прощання з маестро, 40 років радувати і диктувати моду, стало національною подією.
Особисте життя
П’єр Берже був другом, соратником і коханцем Іва Сен-Лорана. В середині 1970-х роман закінчився, але дружба і бізнес-партнерство залишилися. Незадовго до смерті метра пара уклала цивільний шлюб.
Ів Сен-Лоран був закоханий в партнера Карла Лагерфельда Жака де Башера. Молодий хлопець відрізнявся привабливою зовнішністю і любов’ю до світських вечірок. Жак близько 12 років перебував у відносинах з Лагерфельдом, але потім пішов до Сен-Лорана. Через 6 років Жак де Башер помер через СНІД.
Нетрадиційна орієнтація Іва Сен-Лорана не стала перешкодою для любові до жінок: запозичення чоловічих костюмів і сюртуків, стиль унісекс не були бажанням перетворити жінку в чоловіка. Штани й шкіряні куртки від Сен-Лорана “дихають” сексуальністю, піджаки та костюми “сафарі” жіночні і підкреслюють форми.
Останні шість років життя маестро провів в ультрамариновому особняку в Марракеші. Ів Сен-Лоран відійшов від справ в кінці 1980-х через проблеми зі здоров’ям: кутюр’є зловживав алкоголем і наркотиками, неодноразово лікувався. У 1992 році Берже заявив про відхід Іва Сен-Лорана і “кінець високої моди”, але остаточний відхід від справ трапився через 10 років. На будинок YSL посипалися фінансові проблеми. Кутюр’є помер у неділю ввечері на початку літа 2008 року в Парижі. Це місто бачило його злети і падіння. Причиною смерті Іва Сен-Лорана виявилася пухлина мозку.
Прощання з законодавцем всесвітньої моди відбулося в паризькій церкві Сен-Рош. Прах Іва Сен-Лорана розвіяли над його улюбленим садом на віллі “Мажорель” в Марракеші, де він любив сидіти вечорами в компанії бульдога на прізвисько Мужик III (такі ж клички отримали два попередніх пса). Про творчість “вічного класика моди” було знято два фільми: “Ів Сен-Лоран” Джаліля Леспера і “Сен-Лоран. Стиль – це я” Бертрана Бонелло. Обидві картини вийшли в 2014 році.
Стан модного будинку Ів Сен-Лорана на сьогодні
У 1999 році будинок Ів Сен-Лоран придбав італійський модний дім Gucci, який довірив розробляти колекції Тому Форду. Кутюр’є працював над створенням нової лінії до 2004 року, після його відходу естафета перейшла до Стефано Пілаті. З 2011 по 2013 роки виконавчим директором модного будинку Yves Saint Laurent Paris став бельгієць Пол Деньов. В період його керівництва взимку 2012-го креативним директором призначений Еді Сліман. Влітку того ж року Слиман перейменував лінію в Saint Laurent Paris.
У 2012-му парфумери YSL створили парфуми для сміливої і розкутою жінки “Маніфест” (Manifesto). Цінителі назвали парфуми “маніфестом жіночності”: вони “відкриваються” нотами зелені, в їх “серці” таїться квіткова симфонія, яка завершується деревними “акордами”.
З 2016-му Слимана змінив дизайнер Ентоні Ваккарелла. У 2017 році Ваккарелла злив воєдино покази жіночої і чоловічої колекцій осінньо-зимового сезону. У новій колекції дизайнер представив провокаційні короткі спідниці, брюки з вінілу, корсети і колись запозичені Івом Сен-Лораном чоботи з високою халявою. У Ваккарелла халяву перетворилося в “гармошку”.
Новинки будинку моди можна придбати на офіційному сайті. Ціни на моделі одягу, сумок і туфель коливаються від “захмарних” до демократичних.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.