Рівень народжуваності в Україні знаходиться на середньоєвропейському рівні – Елла Лібанова
Низький рівень народжуваності в Україні зумовлений не стільки рівнем життям в країні, скільки низкою інших факторів.
Про це у програмі “Кисельов. Авторське” заявила директор Інституту демографії НАН України Елла Лібанова.
“Тут не в рівні життя, в принципі, справа. Це загальноєвропейська проблема. І, до речі, рівень народжуваності у нас на середньоєвропейському рівні, десь так ось, не сильно відрізняється ні в той чи інший бік”, – сказала вона.
За словами Лібанової, на одну жінку в Україні народжується 1,6 дитини. “На 10 жінок – 16 дітей. Щоб було зрозуміло, потрібно десь 21, щоб просте було відтворення, щоб покоління батьків … чисельність змінилося поколінням дітей. Не те, щоб розширене було. Про розширене мова не йде”, – зауважила директор Інституту демографії НАН України.
Для розширеного відтворення показник має бути на рівні 2,5 на одну жінку.
Як розповіла Елла Лібанова для підняття рівня народжуваності державні програми “ні в одній країні Європи вони не спрацювали”. “У жодній. Вони всюди працюють. Найкраща ситуація в скандинавських країнах”, – розповіла вона.
Лібанова уточнила, що у скандинавських країнах є величезний комплекс, в основному психологічних заходів. “Наприклад, батько зобов’язаний взяти частину відпустки по догляду за дитиною маленькою, інакше не дають матері”, – зазначила вона.
Причина в тому, за її словами, по-перше, мати не сидить цілий рік. “Ви просто не жінка, ви не можете цього зрозуміти – коли ти цілий рік сидиш з пелюшками. Це можна з глузду з’їхати просто. Це психологічно …”, – пояснила директор Інституту демографії НАН України.
На її переконання, фізичних навантажень зараз менше, але психологічних не менше. “Ти не можеш вирватися за межі цього крихітного маленького світу. А жінка сьогодні освічена. Вона хоче і в театр сходити або на концерт сходити, або ще кудись піти. Вона хоче спілкуватися з друзями, то-се, п’яте-десяте. Тобто залучення батька в цій ролі – воно трошки вивільняє мати, з одного боку. По-друге, якщо батько доглядає за крихітним дитиною, у нього потім до цієї дитини інше почуття”, – додала вона.
А вже це може стимулювати захотіти другу дитину. “І коли дитина вже трохи старше стає, він більше їй уваги приділяє. Тобто ідея скандинавів, взагалі кажучи, розділити всі домашні клопоти порівну між обома батьками”, – каже Лібанова.
Окрім того, в цих країнах дуже потужний розвиток отримала інфраструктура. “Тобто дитина, по-перше, може вільно відвідувати дитячий дошкільний заклад. У нас же це проблема – спробуйте записати дитину в дитячий дошкільний заклад, скажімо, з півроку. Особливо ясла. Їх просто немає. З двох років – теоретично якось там. А ось в рік – це практично неможливо. Півроку – це взагалі мрія рожева. А є жінки, які працюють, припустимо, в банку. І вони розуміють, що вони втратять це робоче місце. Так, формально закон зберігає за ними робоче місце. Завжди можна знайти різні варіанти, як позбавити її цього робочого місця, особливо в приватній структурі. Що вони ще роблять?”, – зауважила вона.
При цьому Лібанова наголосила на тому, що українське законодавство в цьому сенсі жінок захищає формально. “Просто нікого не карають за порушення закону. Ось у чому справа. Якщо жінка зверниться до суду – вона цей суд виграє, її відновлять. Як працювати, якщо тебе відновлюють по суду? – виникає питання”, – зауважила вона. Тобто таку жінку виживуть чи “поквитаються”.
“Всі бояться таких ось речей. Якщо розвинена інфраструктура відповідна, дитину при бажанні батьків можна в дитячий дошкільний заклад відправити в рік, в півтора, в два роки – без проблем. Друге – розвинена система дитячих позашкільних установ. Але у нас виходить як? Дитина закінчує школу, уроки, або ГПД (група продовженого дня – ред..) … ну добре, перший, другий, третій клас – ГПД. А далі? Дитина в десять років не може ще бути один вдома. За нею треба комусь доглядати. А доглядати нікому, просто нікому, ні гуртків. Вся ця система розвалилася, на жаль”, – наголосила Лібанова.
Детальніше про те, як, на думку Елли Лібанової, можна скорегувати цю ситуацію, в повному тексті інтерв’ю на сайті prm.ua
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.