Рівноправ’я vs тюльпанчики: коротко про значення 8 березня
8 березня є визнаним у світі днем боротьби за права жінок і міжнародний мир. Саме про це варто й говорити у цей день. Традиція відзначення окремої дати, яка б акцентувала увагу на відсутності рівності між чоловіками та жінками, з’являється на початку ХХ століття у США з ініціативи тамтешніх феміністок та соціалісток. На міжнародному рівні цей день відзначається з 1975 року, відколи ООН прийняла відповідне рішення. Але в Україні до цього дня доволі неоднозначне ставлення через його радянський відтінок.
Насправді, до ідеї вшанування цієї дати СРСР не мав жодного стосунку. Тому це не комуністичне і не радянське свято, хоча воно пізніше й увійшло у своєрідний “канон свят радянської людини”. В наш час багато хто із прогресивних громадян говорить, що це «суто радянське свято», але вони далекі від істини і цими своїми заявами в черговий раз розписуються у більшовицьких успіхах на гуманітарному фронті. Комуністичний тоталітарний режим вправно умів присвоювати собі чужі здобутки і, як бачимо, навіть чужі свята, часом докорінно спотворюючи їх суть. Найкращий спосіб подолання цього – це відновлення пам’яті про витоки 8 березня та зміна практик відзначення – від «цукерково-парфумно-букетового» до громадського та правозахисного активізму, – тобто всього того, що є за суттю своєю запереченням комуністичного.
Не так важливо, чи буде в цей день вихідний, чи не буде. В першу чергу, має значення те, якими сенсами він буде наповнений, що ми пам’ятаємо з його історії і які висновки робимо. Наприклад, це чудова нагода поміркувати над тим, які права здобули жінки у світі за 111 років, які відділяють нас від першого відзначення в 1909 році у Нью-Йорку. А йдеться про важливі речі – від прав на власність, працю та освіту до прав на вільний вибір життєвої траєкторії, сексуальних уподобань чи участі у виборчому процесі.
Те, що із цієї дати пізніше зробила радянська та пострадянська традиція із квіточками, цукерками, поблажливим ставленням до жінки та усілякими формулюваннями типу “свято весни і краси”, то це вульгаризація. Більше того, намагання підкреслювати особливу цінність «прекрасної статі» та нахвалювання «жіночності» дуже часто є завуальованим опікуючим патерналізмом, що прямо суперечить задуму цього дня – відстоюванню рівності статей. Навряд це була свідома амнезія, але оскільки в тоталітарному СРСР всерйоз не могло йтися про повноцінну боротьбу за права людини, то таке поступове спрощення суті свята цілком закономірне. Разом із тим слід визнати, що загалом у соціалістичних країнах і в колишньому радянському союзі, особливо в перші десятиліття, ситуація із правами жінок, особливо що стосується трудових прав, часто була кращою, ніж в інших країнах.
Немає сенсу засуджувати когось за намір подарувати квіти чи зробити приємно дорогим їх серцю жінкам, натомість варто направити зусилля на просвітницьку роботу. Адже ніщо так не нівелює подібні суспільні практики, як обізнаність та чітке знання історії цього питання.
Декілька практичних порад на цей день:
- Дізнатися більше про Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (https://rm.coe.int/1680096e45)
- Почитати прекрасну підбірку матеріалів у Facebook сторінці “Гендер в деталях” (https://tinyurl.com/yx5y6dnd)
- Діяти в інтересах рівноправ’я, дивитися офіційну інформацію про суть та історію цього дня на сайті ООН (англійською, французькою, китайською, японською, російською, іспанською) – (https://www.un.org/en/observances/womens-day/background)
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.