Росія атакує Україну бомбардувальниками Ту-160, які Київ передав Москві 25 років тому – “Схеми”

Росія для ударів по Україні застосовує стратегічні бомбардувальники Ту-160, які Київ передала Москві в межах угоди між урядами двох країн у 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ.

Про це йдеться в розслідуванні “Схем”.

За даними журналістів, аналіз серійних номерів літаків в угоді тих часів, яку розшукали в архіві, даних з міжнародних авіареєстрів і зіставлення з номерами бомбардувальників, які використовує РФ зафіксувало Головне управління розвідки.

Повідомляється. що щонайменше шість переданих літаків Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії. Також журналісти встановили російських льотчиків, яких у РФ призначили керувати переданими українськими бомбардувальниками, і яких нині українська розвідка називає причетними до масованих ракетних ударів по Україні.

Загалом “Схеми” ідентифікували десять українських стратегічних літаків, переданих Україною Росії.

У розслідуванні йдеться, що це Ту-160, яким у РФ присвоїли нові назви: “Микола Кузнецов” (раніше це був український літак з бортовим номером “10”), “Василь Сенько” (“11”), “Олександр Новиков” (“12”), “Володимир Судець” (“15”), “Олексій Плохов” (“16”), “Андрій Туполев” (“18”), “Ігор Сікорський” (“22”).

Серед них щонайменше шість бортів – нині у бойовому складі армії РФ.

Журналісти знайшли номери літаків в архівній угоді між Україною та РФ, проаналізували їх за допомогою міжнародного авіареєстру і зіставили з номерами бомбардувальників, які, за даними ГУР, використовуються армією Росії.

Серед переданих владою України літаків виявили три Ту-95МС: це “Красноярськ”, “Севастополь”, “Ізборськ” – такі нові назви українські бомбардувальники отримали в Росії.

Відео і фото з колишніми українськими бомбардувальниками журналісти знайшли у відкритих джерелах: сюжетах на російському телебаченні, публікаціях та соцмережах.

Зокрема, на тлі літака, який в Україні мав бортовий номер “10”, а в Росії отримав назву “Микола Кузнецов”, раніше давав інтерв’ю командувач дальньої авіації Росії Сергій Кобилаш, якому у 2024 році українське слідство заочно повідомило про підозру через командування ударом по “Охматдиту”.

Також журналісти ідентифікували російських льотчиків колишніх українських бомбардувальників.

Один них – Олег Скитський — військовослужбовець 22 авіадивізії, яку ГУР називає “відповідальною за численні жертви й руйнування в Україні” через запущені ними ракети. Він керував літаком, який в Україні мав бортовий номер “11”, а у РФ отримав назву “Василь Сенько”.

Військовослужбовець Олексій Печкарьов раніше був ідентифікований як командир літака Ту-95МС “Ізборськ”, що передала у РФ українська влада. Під час повномасштабного вторгнення він – керівник відділення бойової підготовки 22-ї авіадивізії. Влітку 2022 року на одній з акцій в підтримку так званої СВО розповідав, що російські “вояки на суходолі та в повітрі трощать відроджений нацизм”.

Журналісти “Схем” також знайшли в архіві угоду між Кабінетом міністрів України на чолі з Валерієм Пустовойтенком та урядом РФ за керівництва Володимира Путіна, підписану в Ялті 1999 року.

Згідно з нею, Київ передав Москві вісім важких бомбардувальників Ту-160 і три Ту-95МС, а також 575 крилатих ракет Х-55. За це Росія компенсувала Україні борг за російський газ – на суму 275 мільйонів гривень. Це – визначена вартість переданого обладнання.

За даними журналістів, передання літаків та ракет відбулося без погодження Верховної Ради.

Також у розслідуванні вказано, що вартість озброєння була заниженою у десять разів. Це сказано у висновках Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Колишній Президент України Леонід Кучма в коментарі “Схемам” сказав, що навіть якби стратегічні бомбардувальники залишились на озброєнні України, це не значно б допомогло в захисті від РФ.

“Росія має засоби ППО, здатні протистояти ракетам класу Х-55, у той час, як величезні за розміром та відносно низькошвидкісні бомбардувальники ще у перші дні війни стали б легкою здобиччю російських засобів ураження як у повітрі, так і на аеродромах. Стратегічна зброя навряд чи могла допомогти вирішенню стратегічних завдань України, і вона точно не вписувалася в український масштаб. В нас не було полігонів для випробувань ракет. Ми не мали навіть достатньої для експлуатації цих засобів територіальної протяжності – адже стратегічне озброєння потребує стратегічного простору”? – пояснив Кучма.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.