Росіяни не змогли сходу взяти Авдіївку: що далі?
Джерело: Telegram-канал автора
Кілька діб наполегливих штурмів Авдіївки та спроб узяти її в оточення або хоча б “півкільце” з порушенням логістики. Картина дуже схожа на найжорсткіші штурми інших міст Донецької області — Вугледара і Бахмута. Дуже скромні результати з точки зору тактики для армії Росії. Вугледар так і не взяли, у Бахмуті після 9 місяців божевільних штурмів закріпилися на купі цегли, що не мають стратегічного значення.
В Авдіївці історія схожа. За супутниковими знімками та оцінкою Інституту Вивчення Війни окупантом після всіх штурмів на всіх напрямках під Авдіївкою вдалося захопити чотири з половиною квадратних кілометри. Для тих, хто гуманітарій, підкреслю окремо — не просунулися на чотири кілометри, а захопили 4 квадратних кілометри. Це не багато. Немає взятих якихось принципово важливих точок. Не відрізано українську логістику, як планували в російських штабах і фантазували їхні “військкори”. Понад три кілометри до траси постачання — це не перерізати, вже давно перевірено. Хоча доброго в цьому мало.
Тобто загальний список придбань в окупанта досить скромний. Це не можна назвати навіть тактичним успіхом, про стратегічні результати та міркувати немає сенсу. З мінусів — логістика російських військ на цій ділянці постраждала набагато сильніше. Я зараз про зруйнований автомобільний міст. Його вчора повністю розвалили одним точним ударом, а уламками засипало ще й транспорт підрозділу “Ахмат”. Не сила тепер і навіть не чай. Лагодити міст під імовірним повторним ударом — процес цікавий, але безперспективний.
Втрати противника в живій силі й особливо бронетехніки виявилися просто величезними. Що логічно за таких шалених штурмів добре укріплених українських позицій, які тримають досвідчені бійці. Я не дарма згадав на початку про Вугледар, який став для окупантів “цвинтарем брухту і морпіхів Тихоокеанського флоту”. Кількість знищеної російської техніки за різними оцінками вже наближається до сотні одиниць. Оцінити реальні втрати особового складу неможливо, їх просто до біса.
Питання наявності резервів зараз єдине, яке визначає подальші дії росармії. Зрозуміло, що завдання їм поставили “Взяти Авдіївку за будь-яку ціну”. Кремлю дуже потрібна будь-яка “перемога”, щоб згодувати її телеглядачам і пред’явити всьому світу як аргумент на користь примушення Києва до переговорів. Але основна група для штурму Авдіївки зі стягнутою звідусіль технікою пошарпана настільки, що для нових штурмів терміново потрібне поповнення. Ці вже нічим не здивують.
І можна не мати сумнівів, що й у ЗСУ в запасі є кілька сюрпризів. Швидкого штурму не вийшло. Опір захисників України знову помножив на нуль теорію і плани російських штабних. Довгий штурм вимагає великих жертв. Відмова від штурму — визнання слабкості.
Як повідомлялось, в американському інституті вивчення війни (ISW) повідомили, що станом на 12 жовтня російські війська не досягли якихось великих проривів біля Авдіївки й навряд чи зможуть швидко відрізати українські сили у місті, однак вони продовжують перекидати багато живої сили та техніки на цей напрямок.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.