Події

Розстріляли матір, а батька взяли в полон: студентка з Бучі розповіла про нелюдську поведінку росіян під час окупації

Розстріляли матір, а батька взяли в полон: студентка з Бучі розповіла про нелюдську поведінку росіян під час окупації

Фото: REUTERS

Тетяна Січкар, студентка з міста Буча, яка дивом вижила після окупації, розповіла про те, як російські військові розстріляли її матір. При цьому вони не дозволили забрати тіло. А батька, який намагався з ними поговорити, взяли в полон і влаштували допит, після чого з мішком на голові та з зав’язаними руками викинули на вулицю.

Цю жахливу історію розповіла бучанка Тетяна Січкар в ефірі “Прямого”.

За її словами, вона разом з татом і мамою поверталися від бабусі ввечері, але раптом почули постріли.

“Я йшла за мамою. Мама падає. Я подумала, що вона ховається від цього пострілу. Крикнула “лягайте”. Ми всі лягли. Дуже поруч стріляли. Як я потім зрозуміла, куля пролетіла буквально в метрі від мене. Мене, на щастя, не заділо. Але так голосно було, що я подумала, що в мене з вух тече кров”, – каже Тетяна.

Але коли вона почала кликати матір, вона не відзивалась і не рухалась. “Мама-мама, ти в порядку? Мама лежить і не відповідає. Мамі в голову влучила куля. Єдине, що ми можемо сподіватися зараз – що вона одразу померла і не відчувала ніякого болю… Це страшно таке казати”, – згадує дівчина.

Ігноруючи прохання тата не рухатись, Тетяна підійшла до своєї мами. “Я підвелася, почала дивитися в її очі, якось почала її кликати. Але в неї вже погляд… Як вона йшла і дивилася поперед себе – так вона і лежить, і дивиться в нікуди. В неї все обличчя в крові, бо куля точно в лоб прийшла. І починає текти кров, з голови теж тече кров. Я її хапаю за руку. Думаю, може, вона мене стисне. Може, вона ще щось може зробити. Але вона ніяк не реагує, не відповідає. Я бачу, як вже кров тече, так швидко, по асфальту, розтікається”, – розповідає Тетяна.

Було зрозуміло, згадує дівчина, що це стріляли росіяни, які перебували поруч.

“Тато мені сказав, щоб я тікала назад до бабусі. Я втекла. Він сказав покликати сусіда, щоб ми забрали тіло… Тато пішов сам домовлятися, щоб забрати тіло. Але його забрали на допит. І потім посеред ночі викинули… Йому зв’язали руки, мішка на голову. Весь час, коли він на допиті, він був з цим мішком і зв’язаними руками. Його просто викинули посеред Бучі…” – розповідає Тетяна.

Оскільки дідусь був ветераном Афганської війни, каже вона, то зміг домовитися з цими росіянами, щоб забрати тіло. “На наступний день тато вже повернувся. Він весь ранок рив могилу. Ми зробили похорон. Сусіди допомогли… На подвір’ї. Ми її поховали біля дуба. Бо в таких умовах це, мабуть, найкраще, що ми могли зробити”, – ледь стримуючи сльози, згадує дівчина.

Тетяна не розуміє цю нелюдську поведінку російських військових. “Я не розумію, як можна було просто так взяти і застрелити людину. Було очевидно, що ми сім’я, що у нас ніякої зброї, нічого. Там просто стріляли з якоїсь схованки – це як якесь полювання. Це взагалі якось не по-людськи… Хто ж одразу стріляє ось так от, просто в голову на ураження? Вони розуміли, що стріляють в матір на очах у її дитини”, – каже вона.

Нагадаємо, 24 лютого Президент РФ Володимир Путін оголосив війну Україні та розпочав масштабне вторгнення. По низці українських міст були завдані ракетні удари, атаковані військові об’єкти Збройних сил України.

Після цього Верховна Рада запровадила воєнний стан в Україні. У зв’язку з чим президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію та утворив Ставку Верховного головнокомандувача.

До слова, у деяких областях України запровадили комендантську годину, як вимушений крок в умовах війни.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.