“Розстріляне Відродження”: в Україні вшановують 70-ті роковини трагедії в урочищі Сандармох

Сьогодні, 27-го жовтня, в Україні вшановують 70-ті роковини з дня, коли розпочались масові розстріли української культурної, наукової та політичної еліти в карельському урочищі Сандармох, нагадує “Прямий”.

Сандармох – лісове урочище, що знаходиться в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, неподалік від м. Повенець х площею близько 10 гектарів стало братською могилою для майже 10 тис. розстріляних в 30-х роках органами НКВС людей 58 національностей.

Саме в цьому місці були розстріляні Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік, Микола Зеров і багато інших видатних діячів української культури і науки.

Так, перший етап розстрілів розпочався 27 жовтня і тривав з перервами до 4 листопада. Серед приречених на смерть громадян СРСР були і 290 українців. Найбільша кількість розстрілів випала на перші дні листопада. 3 листопада було розстріляно 134 людини, всі, як зазначалося в “розстрільних списках” – “українські буржуазні націоналісти”. Таким чином, тільки за один день впав весь “цвіт української нації”.

Кожен із загиблих був не тільки видатним фахівцем у своїй галузі, а й видатною особистістю, фігурою “ренесансних” масштабів. Серед них – засновник нового українського театру Лесь Курбас; один з найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний; Микола Куліш – драматург, громадський і освітній діяч, газетяр, редактор; Микола Зеров – лідер “неокласиків”, надзвичайно тонкий вчений, поет, перекладач західноєвропейської і античної літератури; Матвій Яворський – історик, політичний діяч, академік ВУАН; Володимир Чеховський – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ і багато інших. Всі були молоді, в розквіті сил, в основному 36-50-ти років.

За всі розстріли в урочищі Сандармох відповідав капітан Матвєєв, безпосередній виконавець розстрілів (до речі, згодом також репресованого). Вбивства також залишились на совісті тодішнього керівництва СРСР і безпосередньо Сталіна, адже саме він був одним з головних ініціаторів знищення “думаючої” України.

Місце масових страт людей знайшли громадські активісти в липні 1997 року, а в 60-ту річницю злочину сталіністів, в Сандармоху вперше провели Дні пам’яті. У них брала участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Тоді ж було встановлено дерев’яний український хрест.

У 2004 році товариство української культури “Калина” за рахунок світового українства побудувало гранітний козацький хрест “Убієнним синам України” (автори Микола Малишко та Назар Білик). Звичайно, всі розстріляні були згодом реабілітовані, проте їхня відсутність, “вирваність” з історичного контексту життя країни і народу України протягом багатьох років відчувається до сих пір – це страшна і непоправна втрата.

Нагадаємо, 21-го жовтня Україна вшанувала пам’ять жертв радянської операції “Захід” – масової депортації населення до Сибіру. В той день, рівно 70 років тому, у 1947 році, радянська влада депортувала більше 26 тисяч сімей.