Скуповування голосів і усунення військових: Банкова розпочала підготовку до виборів

Ініціатива президента Володимира Зеленського роздати кожному українцеві по тисячі гривень свідчить про підготовку Банкової до виборів. Попри сумнівні економічні наслідки від такого рішення і спротив західних союзників, влада у такий спосіб намагається отримати електоральні зиски, а також усунути військових від участі у волевиявленні.

Таку думку в етері “Прямого” висловив політолог Ігор Рейтерович

“Яка може бути користь? Ну, роздамо всім громадянам і підвищимо імідж влади. Логіка, мабуть, така. Покажемо, що влада турбується про громадян. А потім це певною мірою вже переведемо в якісь електоральні чи інші бонуси. Те, що там не звучить слово “вибори” чи якісь інші речі, абсолютно не означає, що це не мається на увазі”, – зазначив Рейтерович.

При цьому за його словами, такий “популістичний крок” додатково розкрутить механізм інфляції й загострить інші економічні проблеми.

“Ми ж прекрасно розуміємо, що, по-перше, це розкрутить ще додатковий механізм інфляції. Економісти про це вже чітко сказали. По-друге, далеко не всі українці отримають. Це ті, хто має “Дію”, і ті, хто зареєструвався на “національний кешбек”, до речі, значна частина коштів з якого не використані, і вони теж входять у цю тисячу гривень. І це дуже схоже на такий, ну, відверто популістичний крок. Я не вважаю, що іноді популізм є чимось там прямо поганим, якщо він дійсно розв’язує якусь проблему, але ця історія проблему сильно не вирішить. Але вона деякі проблеми, навпаки, загострить”, – пояснює політолог.

“Це гроші донорів, це гроші західних країн, які нам допомагають. І щось мені підказує, що вони ще поставлять питання: а що взагалі відбувається, а як це можна було просто не витратити гроші, які ми вам дали на конкретні проєкти?”, – додав він.

Політолог також висловив думку про те, що, окрім електоральних вигод, Банкова такими ініціативами прагне перебити негатив навколо “плану перемоги” Зеленського.

“Влада не може думати про вибори. Влада повинна думати в даному конкретному випадку про перемогу, про завершення війни перемогою. І давати, до речі, приклад всім іншим. Але це ж крок, він електоральний. Це крок, який не має якогось економічного обґрунтування. Плюс, він відвертає увагу від деяких інших речей. Тому що цю заяву президент зробив, вклавши тут і ж історію про “бусифікацію”. І паралельно ми маємо інші історії, наприклад, з “планом перемоги”, який вже не так однозначно сприймається, як раніше. Але історія про тисячу трохи це перебила. Можливо, у когось було сподівання, що забудемо. Але, на жаль, мабуть, для влади є люди, які все це аналізують і потім показують, що це забути просто не вийде”, – переконаний Рейтерович.

Окрім того, він прокоментував заяву Зеленського про те, що вибори мають відбутися після закінчення війни, а також обмовку – щоб усі солдати мали можливість “проголосувати”, а не “брати участь у виборах”.

“Якщо подивитися на ті рейтинги, які іноді публікують, а іноді не публікують, мабуть, у влади є певний страх, що військові, представники громадянського суспільства, волонтери, вони скажуть: ні-ні, ми хочемо не тільки прийти та кинути бюлетень в урну, а ми хочемо, щоб наші прізвища були зокрема й у списках… Так що це, мені здається, таке надсилання завчасно був закладений, що головне – проголосувати. А чи вийде у когось балотуватися – це історія вже, в принципі, така собі”, – наголосив Рейтерович.

Нагадаємо, нещодавно в Офісі президента знову заговорили про проведення виборів в Україні, припускаючи, що вони можуть відбутися через 6-9 місяців. Такий поспіх може означати лише одне – влада хоче влаштувати волевиявлення в умовах війни або відразу після її завершення, але без демобілізації військових, аби ті не змогли взяти в них участь, — вважає очільник Комітету виборців України Олексій Кошель.

При цьому очільник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю італійському виданню заявив, що вибори в Україні проведуть одразу після закінчення війни. За його словами, президент Володимир Зеленський хоче, аби всі солдати мали змогу голосувати, а також біженці, які зараз за кордоном. Але сьогодні ресурси мають йти на війну, – наголосив Єрмак. Натомість народний депутат від партії “Слуга народу”, брат спікера парламенту Микола Стефанчук, розповів польським журналістам, що вибори в Україні пройдуть через 6, максимум 9 місяців. Згодом він спростував свою заяву.

Тим часом на думку Геннадія Друзенка, Офіс президента взяв курс на вибори у 2025 році. Адже з вуст глави держави нещодавно пролунали дві ключові заяви – про виплату “вовиної тисячі” та “прохання” до військових припинити “бусифікацію”. “Обидва меседжі свідчать, що Офіс Президента України бере курс на вибори вже в першій половині наступного року. Саме в цьому контексті ці новини варто розглядати та коментувати”, – наголошує Друзенко.

Окрім того, колишній народний депутат Ігор Лапін вважає, що Офіс президента готує суспільство до припинення вогню задля проведення виборів в Україні, формуючи образ Володимира Зеленського як “великого демократа” і “миротворця”. При цьому чинна влада продовжує дискредитацію Збройних сил України, намагаючись перекласти відповідальність на військовослужбовців.

При цьому за словами політтехнолога Олексія Голобуцького, чинна влада розпочала інформаційну кампанію з дискредитації українських військових. Причому намагаються нав’язати суспільству негативне ставлення до військових, аби потім конкурентами на виборах не стала політична сила, яку представлятимуть або сформують ветерани війни.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.